Чудеса словесної еквілібристики від київських можновладців

Завжди прикро дивитись на українських чиновників, котрі брешуть. Хай там якими способами вони не намагаються виправдати цю брехню. Пригадується, як прем’єр В. Гройсман уже казав, що ціни на газ для населення не зростатимуть. Щоправда, про це він казав торік. Нині ж усім відомо, що ціна на газ для населення та підприємств комунальної теплоенергетики таки зросте на 23,5 відсотка з листопада. Однак урядовець продемонстрував у цьому випадку чудеса чиновницької логіки. «Я чув про те, що починають говорити, що або в цьому році, або цього опалювального сезону ще буде підвищена ціна газу в країні на 35%», – сказав він під час презентації звіту уряду за 9 місяців 2018 року. І тут таки «сміливо» відкинув власні ж вигадані інсинуації: «Ні в цьому році, ні в цьому опалювальному сезоні більше ціна на газ підвищуватись не буде».

Однак хочеться нагадати забудькуватому В. Гройсману, що ніхто й не казав про підвищення ціни уже в цьому опалювальному сезоні. Натомість джерела, близькі до перемовин уряду з Міжнародним валютним фондом, стверджували, що у листопаді відбудеться лише перше, найменше, підвищення ціни на газ, а відтак буде ще два, уже після завершення опалювального сезону. Але ж дуже хочеться, після того, як зробив проблему для всієї країни, покласти провину за це на «попередників», МВФ чи просто на когось іншого.

Уже після згаданого звіту уряду стало відомо про те, що Кабінет Міністрів опублікував на своєму порталі постанову, згідно з якою ціни на газ для населення зростатимуть у три етапи. Згідно з документом, у період з 1 листопада 2018 року по 1 травня 2019-го ціна на газ для населення становитиме 6 235,5 гривні без ПДВ, витрат на транспортування та надбавки облгазів. Разом з ПДВ, витратами на транспортування та надбавками облгазів ціна на газ для потреб населення становитиме 8 550 грн. за 1 тис. куб. м, про що уряд оголосив раніше.

Із 1 травня 2019-го по 31 грудня 2019-го ціна на газ для населення, згідно з розрахунками окремих видань, повинна становити приблизно 9 851,66 грн. за 1 тис. куб. м. А з 1 січня 2020 року ціну на газ для населення буде встановлено на рівні приблизно 12 313,85 грн.

А тепер процитуємо згадану урядову постанову від 19 жовтня 2018 р. №867. «З 1 листопада 2018 р. по 31 грудня 2019 р. (включно) НАК «Нафтогаз України» здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за ціною (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов’язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу), що розраховується за такою формулою: Ц = (Цбаз х Кд), де Ц – ціна продажу/постачання природного газу; Цбаз – середня арифметична ціна продажу/постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018 р. по 30 вересня 2018 р. (8 981 грн. за 1000 куб. метрів згідно з прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК «Нафтогаз України»); Кд – коефіцієнт дисконту, що дорівнює: 0,6943 – для розрахунку ціни природного газу з 1 листопада 2018 року; 0,8 – для розрахунку ціни природного газу з 1 травня 2019 р.

Із 1 січня 2020 р. НАК «Нафтогаз України» здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за цінами, що встановлюються продавцем (постачальником) і покупцем (споживачем), але не вище середньої арифметичної ціни газу, за якою компанія пропонує газ промисловим споживачам за умови попередньої оплати до періоду поставки газу».

Отже, коли перекласти цей текст на звичайну мову, то він означає, що з 1 листопада побутові споживачі сплачуватимуть ціну за газ на рівні 69,43 відсотка від ціни для промисловості. Відтак з початку травня наступного року – 80 відсотків згаданої ціни, а з 1 січня 2020-го платитимуть так само, як і промислові споживачі. Не майте сумнівів, цю урядову постанову підписав той-таки прем’єр В. Гройсман і він знав про те, що ціна на газ для населення зростатиме і надалі. Однак, очевидно, йому дуже вже не хочеться відповідати за прийняті рішення. Тому й виникають такі перли чиновницької логіки, про які ми згадували на початку.

Редактор відділу газети “Галичина”