Комунальні платежі щомісяця зростають і борги накопичуються. Ця проблема торкнулася уже багатьох громадян України. Тому виникає запитання: чи справді можуть відібрати житло за комунальну заборгованість? Яка сума заборгованості є критичною, хто і як може чи не може забрати житло, і що робити, аби цього не сталося? На ці запитання відповідають юристи.

У Міністерстві юстиції запевняють, що ніхто не має права відбирати житло за борги з оплати комунальних послуг.

Проте чинне законодавство України допускає таку ситуацію. Тобто відібрати житло у комунальних боржників можуть, але не у всіх, - кажуть юристи. Процедура непроста, має деякі аспекти і умови. Їх використовують ті, кому заборгували, як елемент залякування боржників, а не як справний і простий механізм справляння боргів.

Спершу розглядатимуть причину заборгованості за ЖКП. Якщо не можете проплатити через малі доходи, то житло не втратите. А якщо маєте фінансову можливість, та не хочете платити, – нерухомість можуть відсудити.

Як відбувається процес стягнення боргів? Юристи зазначають такі моменти у цій справі:

• постачальник житлово-комунальних послуг може лише вимагати у споживача цих послуг сплатити заборгованість;
• погрожувати тим, що може відібрати житло, він не має права, адже такі дії є незаконними;
• «вибивати» борги, забравши квартиру чи будь-яке інше майно, постачальник ЖКП теж не має права;
• якщо боржник відмовляється платити борги добровільно або укласти договір реструктуризації, то постачальник комунальних послуг може звернутися до суду і вимагати сплати суми заборгованості разом з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних;
• порядок примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості і порядок реалізації нерухомого або іншого майна регулюються Законом України «Про виконавче провадження»;
• якщо суд винесе судовий наказ, споживач може його скасувати, обґрунтувавши незаконність вимог постачальника; але якщо не скасує, потрібно виконати рішення суду;
• насамперед борг може стягуватися з рахунків у банках та карткових рахунків. Якщо їх немає або недостатньо, кошти можуть стягнути з заробітної плати, пенсії чи стипендії. Розмір відрахувань з таких доходів боржника не має перевищувати 20% суми доходів, які залишаються після відрахування обов'язкових податків і зборів;
• якщо у боржника для погашення заборгованості відсутні будь-які доходи, стягнення торкнеться майна, яке йому належить (об'єкти нерухомості, інше нерухоме майно, транспортні засоби і ін.). Законом передбачений порядок опису такого майна, виставлення на торги з метою його реалізації.

  Саме тоді існує потенційна можливість втратити житло. Виконавча служба може накласти арешт на майно боржника, списати гроші з його рахунків і примусово реалізувати його майно.

  Законом також передбачено внесення боржника до Єдиного реєстру боржників, оголошення його транспортного засобу в розшук, можливість звернення державного виконавця з клопотанням до суду про заборону виїзду за кордон.

  Проте боржник має право щомісяця вносити на депозитний рахунок певну суму грошей, наприклад, 1000 гривень чи більшу суму, і тоді йому не зможуть поставити невиконання рішення суду.

  Яка сума боргу загрожує втратою житла?

  Підставою для можливого накладення арешту на квартиру боржника є сума заборгованості не менше, ніж 20 мінімальних заробітних плат. На сьогодні це 83 460 гривень. Проте навіть така сума не означає автоматичного відбирання житла.

  Бо має бути рішення суду про стягнення з відповідного боржника заборгованості за ЖКП. І тільки якщо боржник відмовляється виконувати рішення суду, не має доходів, але має не одну житлову нерухомість, її можуть продати, щоб стягнути борг.

  Однак, якщо таке житло і продали на аукціоні за борги, то виселити особу не так просто. Бо примусове виселення особи з реалізованого житла є справою окремого судового розгляду.

  Виконання рішення суду про примусову реалізацію житла може здійснюватися як державним, так і приватним виконавцем. Правда, приватний не може виконувати провадження про виселення малолітніх та неповнолітніх дітей.

  Умови, за яких житло не зможуть забрати:

  Якщо сума заборгованості менше 20 мінімальних зарплат і житло у боржника – єдине. Тоді виконавець зобов'язаний виконати рішення суду за рахунок іншого майна боржника.

  Якщо заборгованість більше 83 000 грн. і у боржника є інша нерухомість, то виконавець має право накласти на неї арешт. Арештоване майно оцінюють і продають на електронних торгах.

  Щоб не втратити житло:

• якщо є борги по сплаті компослуг і нема можливості вчасно їх погасити та щоб уникнути судового процессу, експерти радять укласти договір про реструктуризацію заборгованості;
• для цього потрібно звернутися до підприємств-надавачів житлово-комунальних послуг і домовитися про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за ЖКП;
• заборгованість може бути реструктуризована терміном до 60 місяців залежно від суми боргу. Як виняток – термін реструктуризації може бути продовжений;
• загальна сума поточних платежів та платежів з погашення реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20% – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.