Полум’я сягало майже двох метрів, сильний вітер ускладнював його гасіння, плюс велика площа пожежі – близько п’яти гектарів і кілька джерел загоряння. Рятувальникам знадобилося чотири години на її ліквідацію. Пожежа виникла на території Чукалівки Тисменицького району, а потім вогонь почав поширюватися і в бік Опришівців, тож місцеві жителі потерпали не лише від диму, а й хвилювалися за свої будинки. Нагадаємо, що горіла суха трава. Та було чимало випадків, коли вогонь міг наробити шкоди і людським обійстям. І таких пожеж з початку року трапилося аж 130.
– Звичайно, як на січень це аномально. Але природа є природа. Відсутність снігу, суха погода… Тож те, що не згоріло восени, стало горіти в січні, – каже начальник управління Державної служби надзвичайних ситуацій в області полковник служби цивільного захисту Володимир Чернецький. – Візьмімо хоча б пожежу в Чукалівці. Вона сталася саме тоді, коли це село, яке має ввійти до Івано-Франківської ОТГ, з підпорядкування району вже вийшло, а до міста ще не приєдналося. Але ж ті п’ять гектарів, котрі горіли, комусь належать. Та коли горіло, там не було нікого. А в підсумку виходить, що заручниками таких ситуацій залишається наша служба, бо всі починають питати: а де пожежники? Звісно, встановлювати, хто здійснив підпал, – це функція правоохоронних органів. Щоб особу притягти до кримінальної відповідальності, потрібно насамперед встановити розмір збитків. А це, виявляється, зробити непросто. Скажімо, коли на так званій Касовій горі на території заповідника в Галицькому районі горіла трава, ніхто не міг встановити, яких же збитків завдано флорі і фауні. Ми навіть зверталися в екологічну інспекцію. Виходить на таке, що збитки можна визначити тільки тоді, коли згоріло якесь майно. А коли горить трава, котру чомусь вчасно не скосили, це проблематично.
– Розкажіть, коли надійшов виклик до пожежників, яка була ситуація на місці події, скільки сил задіяли на її ліквідацію?
– Виклик до нас надійшов близько п’ятої години дня. Вже сутеніло. Пожежа на той час набула доволі серйозних розмірів. Хочу звернути увагу, що й досі не встановлено власників території, на якій була пожежа. Щось належить селу. Крім того, там є захисні зони військового і цивільного аеродромів. Частина землі вже є власністю Івано-Франківська. На виклик одразу виїхала перша міська пожежна частина ДПРЧ-1, далі залучили міську аварійно-рятувальну службу, яку ще називають «Марс». Коли вже полум’я поширилося в бік аеропортів, їхні добровільні пожежні дружини долучилися. Крім того, залучили ще добровільну місцеву пожежну команду зі Старого Лисця Тисменицького району. Загалом було задіяно 34 рятувальники та 9 одиниць техніки. В таких випадках гасять пожежу з допомогою так званої «хлопавки». Це держак, на кінці якого прикріплено спеціальну гуму, нею просто збивають полум’я. Прокладати «рукав» було неефективно. По-перше, велика відстань до водойми. По-друге, вогонь швидко поширювався і міг просто обійти «рукав». Так, ця пожежа резонансна. Сталася в межах міста, вогонь і дим було видно з дороги, великі масштаби. Хоча аж такої небезпеки для оточення не було. Навколо аеропортів траву скошено, ще й металеві паркани не пропустили би вогонь. Так само він не міг поширитись через дороги, які були по периметру пожежі. Але, зауважу, нічого цього не сталося би, якби та територія була упорядкована.
– Чи не постраждали при гасінні пожежники? Адже був такий густий дим…
– По медичну допомогу ніхто не звертався. Але… візьмімо нашу роботу. Виїхав пожежник на гасіння, вдихнув продукти згоряння, а там могли бути канцерогенні речовини, скажімо, від пластикової пляшки. Пожежник уже потерпів, хоча на той момент встановити це неможливо. Та років через 10 у нього виникне хвороба легенів, а ще через якийсь час – рак. І це може бути наслідком тієї самої пожежі, котру він гасив багато років тому. У нас, до речі, недавно саме від цього помер колишній працівник. Буквально за місяць «згорів».
– Через кілька днів після пожежі в Чукалівці стався ще один випадок, котрий також набув розголосу в ЗМІ. Йдеться про те, що вогонь з трави перекинувся на автомобіль «Фольксваген», котрий згорів дощенту.
– Це було в Болехові. Правда, не розумію, чому на тому полі був автомобіль і де його водій. Зрештою, це не наші питання. Але маємо страшніший випадок. Днями, спалюючи на власній присадибній ділянці залишки рослинності, якесь побутове сміття, загинула 85-річна жителька Більшівців Галицького району.
– Ми про такі речі повідомляємо, розповідаємо про негативні наслідки спалювання листя, трави. Наразі звернув увагу, що навіть представники мисливських товариств долучилися до цієї кампанії, – пригадую зворушливу фотографію маленьких зайчат, що гинуть у таких пожежах. Адже у тварин, птахів, котрі гніздяться в полях, виводяться дитинчата... Але часто створюється враження, що люди глухі до моральних закликів.
– Тоді потрібно, так би мовити, «бити» матеріально. Зробити жорсткішими санкції за такі порушення, хоча, враховуючи матеріальний стан значної частини сільського населення, пропонувати це не зовсім популярно, але іншого виходу не бачу. Треба виявляти такі факти. Скажімо, добре в цьому плані працює міська варта Івано-Франківська. Надійшов сигнал – і «вартові» вже виїхали на місце, склали протокол, оштрафували. А щодо профілактичних заходів, то тут чи не найкраще працює так зване сарафанне радіо. Одразу ж пошириться між сусідами, що Ганьку оштрафували. Ну і хтось задумається, аби також не втрапити в таку халепу. А ще потрібно притягати до відповідальності власників землі, за якою не доглядають. Твоє – наведи порядок. Адже ж не раз траплялося, що вогонь з чиєїсь ділянки перекидався на чужі територію, господарські чи житлові будівлі. І на це держава вже має реагувати.
– Тим більше, що пожежі завдають серйозних збитків. Скажімо, за минулий рік лише екосистемам завдано шкоди на 40 мільйонів гривень. Це те, що вдалося порахувати. Припускаю, тут значна частка державних коштів. Пожежникам доводиться виїжджати на виклики, витрачати пальне тощо… А гроші можна було б витратити на поліпшення матеріально-технічного забезпечення «надзвичайників».
– Я зрозумів питання. Є прямі збитки, коли, скажімо, згоріло майно. А є побічні, до яких входять витрати держави на утримання служби надзвичайних ситуацій. Є відповідна формула, з допомогою якої прораховують умовно потрібну суму. Береться все в комплексі – заробітна плата пожежника, забезпечення його одягом, утримання відповідних будівель, техніки, забезпечення паливно-мастильними матеріалами. А тепер назву такі цифри. Лише в січні цього року із 257 зареєстрованих в області пожеж 130 виникло в екосистемах. Горіла трава, залишки рослинності загалом на площі близько 60 гектарів. На гасінні було задіяно 397 пожежників і 151 одиницю техніки. Тож можете уявити, які зайвих витрат зазнала держава.
Що стосується матеріальної-технічної бази, то ми вже маємо дрони. Скажімо, коли горить трава, легше виявити осередки вогню, встановити, де найближча водойма. Під час пожежі в Чукалівці, правда, через сильний вітер їх не використовували. Ефективні вони і під час гасіння звалищ. Хотів би зупинитися на цій проблемі. Знаєте, людська пам’ять коротка. Вже призабулося, що на такій пожежі у Львові загинули рятувальники. Скажімо, звалище в Ланчині Надвірянського району вже цього року горіло кілька разів. Проблемне і звалище в Рибному. Але вони хоч мають господарів. А скільки в області стихійних звалищ. Там цілі гори сміття. Коли воно накопичується, злежується, в результаті хімічних процесів виділяється газ, котрий має властивість самозагоряння. І попри нього горять пластик, гума, різна «хімія».... Маємо відео з одного із таких звалищ, коли раптом з купи сміття виривається полум’я. Горить, як факел з газової труби. На звалищі в Рибному вже встановили біогазову установку, тож з газу виробляють електроенергію і продають за «зеленим тарифом». Але працює вона лише на частині полігону. На інших і цього нема. Тому загострюю на цьому увагу. Адже при пожежах на звалищах виділяються дуже небезпечні канцерогенні речовини. Потерпає населення, нерідко заручниками стають рятувальники.
