На празник Покрову Пресвятої Богородиці, у День захисників України та створення УПА в Івано-Франківській обласній бібліотеці для юнацтва, яку очолює Світлана Шаган, відбулася зустріч з відомими українськими творцями пензля і слова – науковицями Карпатського національного університету ім. В. Стефаника художницею, кандидаткою мистецтвознавства Іриною Чмелик та письменницею, докторкою філологічних наук Ольгою Деркачовою.

Гості книгарні та її читачів презентували унікальне художньо-літературне видання «Звитяжці», упорядниками якого виступили. До нього ввійшло більше шести десятків графічних портретних робіт полеглих українських воїнів з різних куточків України, в тому числі і з Прикарпаття. А також подано стислі описи їхніх доль з поетичними текстами про війну від різних авторів сучасності.

Книжка побачила світ наприкінці 2024-го. І як видана коштом обласного бюджету надійшла до всіх бібліотек області. А її представлення у названій книгарні, як зазначила відповідальна за організацію зустрічі бібліотекарка Галина Грешко, відбулося в рамках Тижня юного патріота, запровадженого в бібліотечному закладі.

Вибір заголовка статті «Часи вдягають камуфляж і ризи…» не випадковий – саме поетичні рядки поета Богдана Томенчука не тільки запали мені в душу, а й стали свого роду заспівом задуму «Звитяжців».

Задум книжки, як розповіли її творці, виник після торішньої виставки графічних портретів полеглих українських воїнів «Звитяжці» І. Чмелик, яка відбулася у мистецькому просторі Івано-Франківська «Ваґабундо».

–У літературно-художньому виданні представлено 65 графічних портретів наших звитяжців, серед яких п’ятеро Героїв України, – розповідає пані Ірина. – Все почалося після повномасштабного вторгнення російських загарбників, щойно появилися перші некрологи про полеглих українських воїнів. Мене це дуже боліло і потрібно було себе чимось зайняти, щоб той біль пережити. Я розуміла, що не маю можливості допомагати на фронті нашим захисникам, і мій біль вилився у портрети полеглих українських воїнів. Кілька з них я написала ще до 2022-го, але тоді навіть не думала, що колись цей зачин виллється у виставку чи книжку.

Я вибрала графіку саме в техніці малювання олівцем, тому що це той спосіб творення, яким, на відміну від туші, олійних чи акрилових фарб, можна було дуже зручно і швидко працювати у будь-яких несприятливих побутових умовах, зокрема, і в укриттях під час повітряних тривог. Мої графічні портрети – це іноді дуже зворушливі історії полеглих бійців чи просто світлини, які вражають через їхні очі, глибину поглядів або розуміння, наскільки ті чи інші особистості – художники, письменники, актори, співаки та інші митці, були важливі для українського поступу і культури України, але не змогли реалізувати свої важливі мрії і відклали їх через війну.

Коли ж вирішила провести у «Ваґабундо» свою авторську виставку графічних портретів полеглих оборонців, то її назву «Звитяжці» запропонувала Ольга Деркачова. Відтак ця експозиція, на відкритті якої органічно звучали і поезії на честь наших воїнів-героїв, переросла у проєкт художньо-літературний, тобто у книжку, де ми об’єднали графіку і слово. Всі портрети, написані зі світлин полеглих, – це не ілюстрації до книжки, а власне, її сторінки...

Поміж загиблих, чиї графічні портрети увійшли до видання, наші краяни Володимир Витошко (Підгір’я), Володимир Головатий (Підбережжя), Ігор Іваникович (Топільське), Михайло Козак (Жуків), Михайло Кознюк (Буковець), Святослав Кондрат (Болехів), Дмитро Коцюбайло (Бовшів), Назар Могорук (Дземброня), Ігор Паливода (Лучинці) Іван Прокіпчин (Тисів), Володимир Савчин (Підбережжя), Іван Сапіжак (Тлумач), Дмитро Чирва (Городенка), коломиянин Любомир Бордун, калушани Роман і Леонід Бутусіни та Володимир Кушлик, іванофранківці Артур Грималюк Андрій Гуль, Василь Гуцуляк, Олег Койляк, Назар Лугарєв, Віталій Мерінов Павло Панфілов Тарас Стахів.

Задуми портретів полеглих українських захисників пов’язані з особистісними емоціями й відчуттями авторки у тих чи інших часових рамках, а також із її бажанням показати війну з російськими загарбниками, як всеохопне зло для України і українців усіх регіонів.

– Як уже йшлося, ця книжка почалася не зі слова, а з графічних портретів полеглих героїв, – зазначила О. Деркачова. – Ми з Іриною подумали, що добре ці твори й на виставках експонувати, і в музеях чи родинних архівах зберігати. Але найкраще такі речі фіксує і закарбовує саме книжка. Тож ми вирішили, що «Звитяжці» якраз і буде виданням з графічними портретами полеглих воїнів і з короткими довідками про них, щоб читачі могли знати про них не лише те, як вони віддали свої життя за Україну, а й ким могли стати, якби не війна.

Найкращим фіксатором пам’яті, як відомо, є емоції, а їх народжує поезія. Тож важливо, що у виданні представлено не лише поетичні рядки професійних авторів, а й аматорські вірші тих воїнів, чиї твори присвячено їхнім полеглим побратимам. Ні, книжка «Звитяжці» – це не епітафія. У ній є радість, любов, життєствердність, людська пам’ять, але є й драма, горе, біль і сльози, адже триває війна. А саме поезія поєднує всі відтінки емоцій.

Потрібно не лише оплакувати полеглих захисників України, а й пам’ятати, що на війні гинуть не просто українці, а й їхні мрії, адже то були люди, які за життя відчували радість і мріяли. Те, що книжка дійшла до всіх бібліотек області, для нас було принципово і дуже важливо…

Ірина Чмелик представила героїв своїх художніх робіт такими, якими вони назавжди залишаться у па’яті рідних, близьких, друзів та побратимів і посестер – світлими, усміхненими, замріяними і життєрадісними. А поетичні рядки митців слова, дібрані і упорядковані письменницею Ольгою Деркачовою, стали відбитком тих відчуттів, які наповнюють серця українців при спогляданні і прочитанні видання «Звитяжці».

Того дня у приміщенні Івано-Франківської обласної бібліотеки для юнацтва, як повідомила завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу Оксана Шинкаренко, до Дня захисників і захисниць України також відкрили виставку творів прикарпатських письменників «Поетичне відлуння війни», що представляє історичну тяглість героїчної боротьби за волю України.