Про допомогу ЗСУ, переселенцям, будівництво шелтерів, створення сприятливих умов для місцевого й релокованого бізнесу, про те, з якою метою створюють комунальний індустріальний парк «Галіція» і навіщо будувати модульні котельні, чому дуже важливо відновити роботу «Карпатнафтохіму», як вплине на життя Калуської громади Держбюджет-2024 розповів в інтерв’ю для газети «Галичина» голова Калуської територіальної громади Андрій НАЙДА.

– Пане Андрію, якими були основні акценти діяльності Калуської громади торік?

– Звісно, що головні акценти – це забезпечення життєдіяльності громади. Для нас, як і для інших громад, важливо належно забезпечувати й водопостачання, й водовідведення, роботу закладів й освіти, й медицини, й комунальної галузі. Проте у пріоритеті – підтримка Збройних сил України, родин наших героїв і військовослужбовців, створення пільгових програм з цією метою. Також підтримували внутрішньо переміщених осіб, зокрема реконструювали різні комунальні приміщення під шелтери. А ще важливим акцентом була допомога людям, які потребують стороннього догляду.

– У Калуській громаді досі проживає багато переселенців?

– На сьогодні зареєстровано орієнтовно 5 200 внутрішньо переміщених осіб у нашій громаді. Якщо порівняти з початком війни, то це було 14 тисяч ВПО, й усім ми надавали допомогу. Тепер залишилися тільки ті переселенці, які не мають куди повертатися.

– А скільки шелтерів створено в громаді?

– На сьогодні функціонує три шелтери: в Калуші та селах Боднарові й Мостищі. Також ми створили геріатричний центр, де тепер перебуває 30 внутрішньо переміщених осіб.

– Скільки коштів торік громада спрямувала на допомогу ЗСУ?

– Військовий збір, який наша громада спрямувала в Держбюджет, становив майже 41 млн грн. Допомога військовим частинам і силовим структурам – це майже 31,5 млн грн, допомога військовим, їхнім родинам – приблизно 22 млн грн. А загальна сума допомоги нашої громади військовим, їхнім родинам становить понад 94 млн грн.

– Як відомо, Калуська громада є надійним партнером для релокованого бізнесу й особливо дбає про створення належних умов для його розвитку. Чому бізнес обирає саме Вашу громаду? Тобто в чому полягає рецепт успіху співпраці міської влади й переміщеного бізнесу?

– Ми відразу почали дуже активну, стратегічну роботу щодо релокації бізнесу в нашу громаду. На заході України нині живе чимало переселенців, наразі вони отримують виплати, мають за що жити. Але грошова допомога буде не завжди, люди шукатимуть роботу. Ми розуміємо, що невдовзі вони переселятимуться у ті громади, де буде робота, де працюватиме бізнес. Нам вдалося релокувати 28 різних підприємств, чимало з них уже розпочали тут свою діяльність, деякі навіть розширюються, а є й такі, що розпочинають будівництво заводів з нуля. Спочатку ПДФО надходив у громади, де був зареєстрований цей бізнес, а вже торік надходження ПДФО від релокованих підприємств розпочали надходити також у наш бюджет. З 2022 року по 2023-го цей податок зріс майже до восьми мільйонів гривень.

Чому релокований бізнес обирає саме нашу громаду? Бо в нас є тисяча гектарів промислової площі, доволі велика кількість потужностей, зокрема електричних, водопостачання та водовідведення, а найголовніше – кваліфіковані кадри, які можуть належним чином запустити роботу підприємства.

– Свого часу Ви назвали «Kalush Industrial HUB», який функціонує на території Калуської громади, одним із найперспективніших індустріальних парків на заході України. Чи вдається нині, у час війни, продовжувати реалізацію цієї концепції на належному рівні? Розкажіть докладніше про результати його роботи.

– Це справді один із найперспективніших індустріальних парків на заході України. Він добре збудований, належно зареєстрований. Тут є всі необхідні потужності щодо водопостачання, водовідведення, електропостачання тощо. Також на початку війни він виконував функцію складу, щоб релокований бізнес міг там тримати своє обладнання перед тим, як переміститься на іншу локацію. Нині індустріальний парк продовжує роботу в напрямі пошуку підприємств, які працюватимуть на його території. Вони успішні й перспективні.

– Також відомо, що в Калуші створюють комунальний індустріальний парк «Галіція», і навіть уже ухвалено його концепцію. Якому виробництву віддаватимуть тут перевагу?

– Найперше, для чого це потрібно? Є бізнес, який має кошти, щоб відразу стати на ноги, а є бізнес, який потребує певного періоду часу для того, щоб також мати обігові кошти для будівництва. І саме цей комунальний індустріальний парк «Галіція», який займатиме орієнтовно 20 гектарів промислової площі, дозволить підприємцям отримати пільги, зокрема щодо місцевих податків і зборів, ПДВ, податку на репатріацію, пільги на розмитнення тощо. Перед його створенням до нас звернулися керівники кількох підприємств, які хотіли б переміститися в Калуш, коли запрацював би такий індустріальний парк. Тепер ми вже на фінальній стадії його реєстрації у Мінекономіки. Думаю, що найближчим часом його зареєструють, відповідно ми виберемо на конкурсній основі управляючу компанію, яка займатиметься пошуком промисловців, котрі будуватимуть виробництво на цій індустріальній площі. Ми плануємо, що тут працюватимуть екоіндустріальні підприємства.

– Днями Ви озвучили думку, що потрібно відновити життєдіяльність «Карпатнафтохіму». Чому питання відновлення підприємства постало саме тепер і які воно має перспективи?

– Для Калуської громади було б найоптимальніше, якби після завершення всіх слідчих дій «Карпатнафтохім» якнайшвидше відновив свою роботу. Тут задіяно 2,5 тис. працівників, які не отримують належним чином заробітної плати. І, звичайно, для Калуської громади – це надходження в бюджет, зростання економіки. Проте найважливіше для громади – це стабільна робота об’єктів критичної інфраструктури, тобто очисних споруд, Чечвинського водосховища, яке перебуває у приватній власності цього підприємства. Нині підприємство не має обігових коштів, не має чим заплатити за електроенергію, це ставить під загрозу роботу очисних споруд. А припинення роботи очисних споруд може спричинитися до того, що місто залишиться без водопостачання, тепла й електроенергії. Крім цього, є загрози техногенного характеру. Коли підприємство працює, такі ризики унеможливлені…

– Назвіть найважливіші ініціативи, які громада втілить у життя найближчим часом.

– Наша головна ініціатива, яку розпочнемо впроваджувати уже нинішнього року, – це будівництво модульних котелень. Калуська ТЕЦ, яка на сьогодні є у приватній власності, тільки ще упродовж трьох опалювальних періодів надаватиме послуги теплопостачання. Ми вже повинні до цього підготуватися. Ми зараз розробляємо проєктно-кошторисну документацію на будівництво десяти модульних котелень. Це будуть газові й твердопаливні котельні, які розташуємо на різних ділянках міста. Їх буде спрямовано на опалення тільки бюджетних закладів, оскільки жителі міста фактично на 70 відсотків перейшли на індивідуальне опалення. Щодо 30 відсотків, то потрібно шукати механізм, щоб вони також перейшли невдовзі на індивідуальне опалення.

Також плануємо завершити нинішнього року будівництво Калуської автостанції задля того, щоб забезпечити нашим жителям комфортні умови пересування. Хочу звернути увагу, що її будівництво здійснюється за кошти приватного підприємства.

Загалом цей рік буде дуже складним, оскільки фінансування обмежене. Але є добра новина: за державні кошти у нашій лікарні встановлять сучасний комп’ютерний томограф. І це найперше завдяки народному депутатові Едуарду Прощуку, а також міністрові охорони здоров’я Віктору Ляшку.

– Як відобразиться на житті Калуської громади Держбюджет-2024?

– Насправді Держбюджет-2024 є доволі дискусійним. Наприклад, щодо освітньої галузі, то функція держави – забезпечувати гідну заробітну плату педагогічним працівникам. Також освітянам уряд обіцяє її підвищити. Проте водночас місцевим бюджетам не додають освітньої субвенції. Лише нашій громаді не вистачає орієнтовно 50 млн грн, щоб виплатити зарплату педагогічному персоналові. Тобто те, що афішують, не відповідає тому, що нам надходить.

Також з місцевих бюджетів вилучили «військовий» ПДФО, спрямувавши його у Державний бюджет. Це надзвичайно спірне питання. Проте якщо ще можна погодитися з тим, що забрали ПДФО з військових, то забирати ПДФО від силових структур (поліція, пожежна, прокуратура, суди) точно не можна, оскільки їхні працівники трудяться в нашій громаді, їхні діти навчаються у наших школах, відвідують дитсадки… Тому цей ПДФО мали залишити на місцях. Від цього постраждали бюджети багатьох громад.

– Побутує думка, що центральна влада під прикриттям війни намагається послабити місцеве самоврядування. Чи відчутний такий вплив у Калуській ТГ?

– Так, нині бачимо, що є намагання централізувати владу, перекласти повноваження на місцеві бюджети, які практично неможливо виконувати, оскільки держава не фінансує ці видатки. Але попри те, які б там не були розбіжності між центральною й місцевою владами, усі нині мають бути єдиними та працювати в одному напрямі. А вже після завершення війни будемо з’ясовувати, хто був правий, а хто помилявся.