Героїчний літопис братківчан, які віддали своє життя за волю України в різні часи національно-визвольних змагань, такий величний, що вражає. Але й сьогодення неспинно щодня гортає сторінки болю – вже дев’ятеро братківчан віддали свої життя у війні з російськими загарбниками. А рік тому – 5 грудня 2022 року – своєю героїчною загибеллю на Бахмутському напрямку навіки вкарбував своє ім’я у небесну Книгу Героїв ще один славний братківчанин – воїн ЗСУ Дмитро ЄВДОКІМОВ. Боєць мав позивний "Тихий", а побратими ще звали його просто «Дімою» чи «Дімоном». Воїн кілька днів не дожив до свого 35-річчя – війна чорним болем навідалася до його домівки у Братківцях.

Кожного, хто приїжджає до села, біля Будинку культури зустрічають дев’ять пар небесно-зоряних очей – портрети братківчан, які віддали свої життя за волю України у війні з російськими сатрапами. Серед них – і незабутній погляд старшого солдата Д. Євдокімова. Пам’ятати про тих, що віддали свої життя за Україну, є нашим християнським і громадянським обов’язком.

Вечір пам’яті у Будинку культури села Братківців відбувся з ініціативи представників літературної платформи «Об’єднані словом», яку очолює Леся Геник і представником якої був і Дмитро. А спільно організували і провели захід стараннями Оксани Лучак – завідувачки місцевої бібліотеки – філії №23 Івано-Франківської міської централізованої бібліотечної системи (МБЦС) та сільських працівників культури.

– У нашому селі минули дитинство і юність Дмитра. Він був добрим і слухняним школярем, а відразу після закінчення школи влився у боротьбу – спочатку брав активну участь у Помаранчевій революції, згодом поїхав до Києва на Майдан і був учасником Революції Гідності, а відтак – з 2014 року – добровольцем АТО… Перебував на війні аж до 5 грудня 2022 р. Був у найгарячіших точках. Мав поранення.

Ми з Лесею Геник та Оксаною Пронюк-Кузьмою ще у часі похорону Дмитра рік тому постановили провести такий вечір пам’яті. А я вже запропонувала зорганізувати його на рівні громади, щоб зібрати молодь села, учнів школи і всіх охочих. Взяли участь у підготовці працівники Будинку культури разом з директором Андрієм Бідочком та художнім керівником Ігорем Королюком.

У селі є активна молодіжна спільнота, яка дуже допомогла у проведенні заходу. Молоді люди від початку війни допомагають ЗСУ своєю волонтерською працею. А ще активними учасниками вечора пам’яті були учні Братковецької школи. Зокрема виконали «Танець янголят» і читали поезії учні початкових класів, а «Танець зі свічками» виконали учні сьомих – дев’ятих класів. Ведучими заходу буди вихователька дитячого садочка «Малесенькі дзвіночки» Ірина Кричук і працівниця ЦНАП Тетяна Лесюк. Ми вдячні також за сприяння старості села Назару Рибаку та депутатці міської ради Наталії Татумірак…

Не перебільшу, якщо наголошу, що дійство у Будинку культури відбулося так чутливо і журливо, немов, образно кажучи, на відстані сльози, й водночас сценічно продумано і зважено. Акцентую на цьому, бо такі заходи особливі, і навіть будь-яка неналежно продумана деталь сценарію – пісня, танець, виголошене слово, світлина чи навіть зовнішній вигляд учасників – може звести нанівець увесь задум. До проведення вечора пам’яті його організатори підійшли системно – не забули про жодного братківчанина, героїчно полеглого за Україну у війні з російськими загарбниками.

У залі Будинку культури представили виставку «Живуть герої серед нас», на якій презентували світлини з життя Д. Євдокімова, військові нагороди, національний прапор зі словами побратимів, дитячі малюнки та листи, свого часу написані і передані на фронт учнями з Братківців та Клубівців, книжки пам’яті тощо. Навіть вишиванки на учасниках вечора пам’яті мали строгі контрастні орнаменти.

Треба уклінно дякувати тим, хто поділився з присутніми у залі братківчанами спогадами про їхнього героїчного земляка, бо зробити це через тягар емоцій було дуже і дуже нелегко – слова ставали сльозами. Добрі слова про Дмитра Євдокімова виголосили педагогиня Оксана Пронюк-Кузьма та студентка Марія-Ганна Турик – із села Клубівців на Тисмениччині, поетеса Леся Геник та казкарка Віталія Савченко – з Івано-Франківська й інші. А вокальні твори прозвучали у виконанні Андрія Бідочка та Ігоря Королюка, Ірини Варишко і Наталії Варишко, а також Наталії Комарницької та Мирослави Бідочко. Підтримали організаторів та учасників своєю присутністю і керівниця Івано-Франківської МЦБС Оксана Вовк та завідувачка краєзнавчого відділу МЦБС Ганна Паркулаб, а інформаційно – газета «Галичина», в редакції якої учасник творчих зібрань літературної платформи «Об’єднані словом» Д. Євдокімов бував не раз.

Навіть під час коротких відпусток боєць знаходив час для зустрічей зі школярами Клубівців і Братківців, з письменниками і журналістами, з односельцями і друзями. Дмитро любив людей, линув до них, як до світла, бо сам був воїном Світла…

Того дня учасники вечора пам’яті вклонилися у молитві могилам Д. Євдокімова та інших героїчно полеглих воїнів-братківчан на сільському кладовищі. А над білим полем на околиці Братківців плакав зимовий дощ – нескінченний і холодний, як біль України.