Чорний Ліс – не лише легені Івано-Франківська, як його ще називають, а й загальнозоологічний заказник місцевого значення, розташований на площі понад 15 тис. га в межах Тисменицького, Калуського і Богородчанського районів. А ще він належить до «зеленої перлини Прикарпаття» – лісової смуги площею понад 40 тис. га, що широко розкинулася між річками Бистрицею Солотвинською та Лімницею й загалом починається від Дністра і зливається з гірськими масивами. Через занепокоєння громадськості багаторічним нищенням лісових масивів і долею цієї території Івано-Франківська обласна громадська організація «Чорний Ліс» на чолі з Іваном Жириком уже три роки поспіль ініціює надання Чорному Лісу статусу національного природного парку. Проте й досі на своєму шляху зустрічає не лише розуміння та сприяння у добрих намірах, а й чиновницькі перешкоди. Тож той задум, образно кажучи, пробуксовує…

На думку громадських активістів, головною перешкодою на цій трирічній дорозі є щонайперше ціна питання. Тому що ті структури, які повинні передусім бути рушіями екологічних ідей на Прикарпатті – облдержадміністрація, керівники державних лісових господарств, які провадять господарську діяльність на означених територіях, на наш погляд, лише імітують турботу про екологію краю, а насправді працюють за принципом «і хочеться, і колеться».

– Ми займаємося організацією заходів на вшанування героїв ОУН–УПА, національно-визвольної боротьби, війни з Росією – провадимо впорядкування їхніх могил, ініціюємо встановлення пам’ятників і пам’ятних знаків тим, хто боровся і сьогодні бореться за волю України і т. ін. Проте не лише героїчна історія спонукала нас ще три роки тому ініціювати створення на теренах області Національного природного парку «Чорний Ліс», а передусім – збереження понад 30 тисяч гектарів рослинного і тваринного світу. Йдеться про лісові масиви від Дністра біля Галича і до міжріччя Лімниці і Бистриці Солотвинської. Але від Галича до Вікторова – то вже терени Національного природного парку «Галицький». Межі ще уточнюємо. Вже як діждемося указу Президента України, то можна буде говорити конкретніше. Проте йдеться про дуже цінні породи дерев і види диких тварин, наприклад, на відтинку від Калуського шосе й до села Ценжева тощо. Та основна цінність цієї території – не лише як «зелених легенів» Івано-Франківська, а й як осердя екологічної мережі краю, тому що вона єдина поєднує Подністров’я з гірськими масивами Карпат.

– Пане Іване, як і коли виникла ідея створення такого національного парку?

– Ще понад три роки тому цей задум ініціювали громади навколишніх сіл. Коли я ще працював в управлінні екології та природних ресурсів, представники органів місцевого самоврядування, звичайні люди зверталися до мене з ідеєю зберегти цей лісовий масив. Підтримали таку ініціативу й колишні нардепи Зіновій Шкутяк, Анатолій Дирів, Михайло Довбенко та інші, а також деякі чинні народні обранці, депутати обласної ради. У січні 2017 року я написав листи Кабміну, Президенту, Мінекології, Івано-Франківській облраді й облдержадміністрації. Не раз бував на прийомах у голів ОДА. І всі на словах підтримали ініціативу про створення такого НПП. І в управлінні екології та природних ресурсів ОДА розпочали було й виготовлення потрібних документів та погодження з лісокористувачами. Треба було також готувати наукове обґрунтування, а це великі обсяги роботи й чималі фінансові видатки. Тому, на жаль, сьогодні все зупинилося. Навіть попри те, що Мінекології зацікавлене у створенні цього національного парку.

Ми дуже хотіли б, щоб ті, хто сьогодні нічого не робить для реалізації цієї екологічної ідеї та гальмує виконання державної програми, а головно – керівництво облдержадміністрації, яке відповідає і за екологічну політику в області, пояснили громадськості причини своєї бездіяльності. Ми розуміємо, що відповідь буде одна: лісівники – проти. То нехай чиновники із облдержадміністрації зберуть нараду, на якій керівники підприємств-лісокористувачів розтлумачать громадськості, чому вони проти створення НПП, якщо декларують збереження лісових багатств і довкілля. Адже у всіх своїх відповідях на звернення управління екології і природних ресурсів керівники підприємств-користувачів і пів слова не аргументують, чому вони проти такої ідеї. І ще одна деталь – обласна рада на фінансування наукового обґрунтування своїм рішенням виділила майже 200 тис. грн. То що, ці бюджетні кошти витратили намарно? І сьогодні ніхто навіть не цікавиться – чому?

Попри те, що Мінекології схвалило клопотання щодо створення на Прикарпатті нового об’єкта природно-заповідного фонду державного значення – НПП «Чорний Ліс», а ОДА подала листи постійним лісокористувачам, на території яких планують його створити, віз і нині там. Незабаром буде два роки відтоді, як управління екології та природних ресурсів на запит керівництва ГО «Чорний Ліс» зазначало, що «проводиться робота щодо погодження згаданого клопотання із постійними користувачами земельних ділянок лісогосподарського призначення, в межах яких планується створення НПП «Чорний Ліс». Йдеться про земельні ділянки на територіях ДП «Івано-Франківське лісове господарство», ДП «Солотвинське лісове господарство», ДП «Осмолодське лісове господарство, Прикарпатський військовий лісгосп Міноборони України, ПП «Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство (ПП СЛМНДПЗГ) «Чорний Ліс» та Богородчанський спецагролісгосп. Тож сьогодні маємо фактично продовження роботи без продовження: Міноборони вважає передачу земель лісового фонду «неможливою», державні підприємства і спецагролісгосп «відмовили» в погодженні передачі, і тільки ПП СЛМНДПЗГ «не заперечило» за низки умов. А без згоди постійних користувачів чи власників земель, як зазначає керівництво управління екології та природних ресурсів, «створення НПП «Чорний Ліс» в межах територій, визначених науковим обґрунтуванням, на цей час неможливе. Однак робота щодо створення НПП «Чорний Ліс» продовжується».

Бачимо справжнісінькі викрутаси чи імітацію діяльності зі збереження лісів на Прикарпатті: парадокс – державні лісові господарства не підтримують державної політики з екології, за яку в області, ще раз нагадаю, відповідає обласна держадміністрація. Адже створення нацпарку – то не патетичні гасла-заклики лісівників до збереження лісових багатств на узбіччях доріг, а конкретні кроки до поліпшення екологічної безпеки у краї.

...Цю статтю слід вважати офіційним журналістським запитом до керівників ДП «Івано-Франківське лісове господарство», ДП «Солотвинське лісове господарство», ДП «Осмолодське лісове господарство», Богородчанського спецагролісгоспу та Прикарпатського військового лісгоспу. Тож «Галичина» сподівається на аргументовані відповіді щодо причин відмови у погодженні передачі деяких ділянок земель лісового фонду до складу НПП у встановленому порядку. Та в будь-якому разі продовження цієї теми на її сторінках буде.

P. S. Як людина, котра добре знає територію лісових масивів, які мали б стати національним парком, можу сказати, що сьогодні вона у дуже занедбаному стані. За обсягами національних парків Україна і близько не доганяє європейські країни, які постійно розширюють такі зони, дбаючи про екологію довкілля. Є погодження про створення НПП «Чорний Ліс» від Кабміну, наукове обґрунтування, виконане фахівцями ПНУ ім. В. Стефаника. То потрібно працювати з постійними лісокористувачами на означеній території. Але все зупинено, а причини незрозумілі. У продовженні роботи передусім повинні бути зацікавлені ті структури, які відповідають за державну екологічну політику в державі. Вважаю, що створення такого парку дуже важливе як для держави, так і щонайперше для людей. Було б добре, якби постійні лісокористувачі відповіли, чому не хочуть давати погодження. Бо якщо вони назвуть причини чи проблеми, то їх можна буде розв’язувати. Думаю, що їх просто ніхто не питав, чому вони проти. Кабмін дав погодження, але ж це не означає, що хтось до нас приїде, щоб замість нас виконати потрібну роботу. (Зіновій ШКУТЯК. Депутат Верховної Ради України V–VI скликань).