Загрозливі тенденції, або Кліматична війна, яку ми не помічаємо

У нашому домі – війна, нам боляче, тому ми не помічаємо інших страшних подій, які теж уже становлять величезну загрозу для життя. Вони так само катастрофічні, як підрив Каховської ГЕС, шкідливі, як Чорнобильська трагедія, масштабні, як вирубування лісів у Карпатах.

Мова про глобальні кліматичні зміни, збільшення та посилення природних катастроф, аномальних явищ і про нашу беззахисність перед ними. Вони ширяться світом, і ми дедалі більше спостерігаємо їх в Україні. Згадаємо лише деякі з таких подій цього року.

Аномалії почались уже 1 січня. Цього дня в Києві та багатьох інших містах і селах України зафіксовано температурний рекорд за всі роки наукового спостереження. У столиці температура становила +13…+14°С.

Екстремально тепла зима спричинила повені в деяких регіонах України. Скажімо, на Чернігівщині сталася найбільша за 130 років зимова повінь, яка призвела до підтоплення більш ніж 130 домогосподарств у кількох селах, а також порушила пряме сполучення з понад десятьма населеними пунктами.

Навесні ця тенденція тільки посилилась, і підтоплення збільшились. У квітні через найбільшу за пів століття повінь потерпіли жителі восьми областей України.

На Чернігівщині та Київщині стихія порушила транспортне сполучення майже із 30 населеними пунктами. На Черкащині повінь спричинила затоплення територій уздовж Дніпра, людей довелось евакуйовувати. На 17 квітня в Україні підтопленими виявилося 1 379 домогосподарств та 198 будинків. 30 травня в Запоріжжі та Запорізькому районі за п’ять годин негоди випала майже двомісячна норма опадів – 76,8 мм. Найінтенсивніша злива спостерігалася протягом обідньої години, коли випало 30 мм опадів, що є стихійним метеорологічним явищем!

Влітку через сильний дощ на Львівщині трапилася найбільша за 40 років повінь. У липні в підтоплених районах Івано-Франківщини під водою опинилося близько 600 домогосподарств. На Коломийщині після повені навіть валилися будинки.

Численні урагани, зливи та буревії пронеслися багатьма областями України навесні та влітку цього року. Зокрема увечері 27 березня шквальний вітер зривав дахи будинків та валив дерева в Ужгороді. А вже наступного дня ураган повалив та пошкодив більш ніж сотню дерев в Одесі.

Масштабний грозовий шторм, який пронісся всією Україною на початку липня, спричинив знеструмлення в 710 населених пунктах. Найбільше – на Чернігівщині, Київщині, Житомирщині та Хмельниччині. Також через негоду залишилася без світла частина споживачів у Сумській, Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Тернопільській, Чернівецькій, Вінницькій областях. 

І коли одні регіони країни потерпали від повеней, інші стикнулися з надзвичайною спекою. На Київщині протягом трьох літніх місяців було встановлено 13 температурних рекордів. Притому липень у Києві виявився одним із найвологіших, а серпень – одним із найспекотніших за весь час спостережень. 28 серпня температурні рекорди було зафіксовано в 10 областях України. Зокрема в Миколаєві стовпчики термометрів піднялися до +38,5°С, у Вінниці – +37,4°С, Кропивницькому +36,6°С, Житомирі +36,3°С, Одесі +34,8°С, Чернігові +34,6°С.

Викликає занепокоєння, що останнім часом Україна чимраз більше потерпає від нетипового для нашої території кліматичного явища – землетрусів. Подивімося статистику: за 2020 рік зафіксовано вісім землетрусів, 2021-й – 16, 2022-й – 12, а лише за перші 9 місяців 2023-го – 21! Скільки їх ще відбудеться нинішнього року, наразі невідомо, але така тенденція дуже лякає, оскільки Україна традиційно не вважається сейсмічно небезпечною зоною. На нашій території землетруси досі, на щастя, мали невелику магнітуду. Та нині спостерігаємо зростання не лише кількості землетрусів, а й їхньої інтенсивності.

Найбільше потерпають від землетрусів гірські райони Західної України. 2023 року сейсмічна активність тут фіксувалася майже щомісяця, а інколи і по декілька разів на місяць. Магнітуда землетрусів становила від 2,2 до 3,8 бала. Однак тепер географія землетрусів значно розширилася. Наприклад, із 14 січня по 23 липня було зафіксовано низку відчутних землетрусів на Полтавщині. Їхня магнітуда сягала від 2,6 до 3,7 бала. Сейсмічну активність цього року не раз фіксували також на Кримському півострові та біля узбережжя Криму. 

Мусимо наголосити, що ситуація з кліматом загострюється на всій планеті. Згідно із заявою Європейської служби зміни клімату, літо нинішнього року було найспекотнішим за всю історію спостережень, при цьому різниця з попередніми рекордами – «з великим відривом». Із надзвичайними та часом смертельно небезпечними хвилями спеки зіткнулися жителі багатьох країн Північної півкулі, в тому числі США, Європи та Японії.

Рекордно високі були температури нагрівання океану. Світовий океан, який займає понад 70% поверхні Землі, був найтеплішим за весь час спостережень. Температура становила майже 21 градус і залишалася стабільно високою протягом усіх трьох місяців літа. Логічно, що перегрівання океану спричиняє більшу кількість випаровувань води в атмосферу, а це також призводить до збільшення кількості опадів, буревіїв та ураганів.

Наприклад, на територіях Західної Європи, більшої частини США, Азії, Чилі, Бразилії, Туреччини та північно-західної частини Австралії кількість опадів  перевищила норму. Дуже потерпів також Китай.

При цьому у скандинавських країнах, Центральній Європі, деяких країнах Азії, у Канаді, на півдні США та на значній частині Південної Америки літо видалося надзвичайно посушливим. У деяких регіонах суха погода стала однією з причин виникнення природних пожеж.

Як бачимо, у світі так само, як і в Україні: одна частина потерпає від повеней, а друга – від спеки та масштабних пожеж. Лише цього літа найбільше від пожеж потерпіли Гаваї, Греція, Італія, Іспанія, Канада, Африка.

Водночас зростає сила, інтенсивність і розширюється географія землетрусів. У лютому світ був приголомшений через землетруси у Туреччині та Сирії. Мало хто знає, що одночасно з ними серія землетрусів прокотилася по всьому світу. Вони зачепили Європу, країни Північної та Південної Америки. А вже на початку вересня світ здригнувся від новини про землетрус у Марокко з руйнівною силою 6,8 бала.

Через кліматичні події чимраз більше людей втрачають свої життя, здоров’я, житло й майно. За руйнівною силою кліматичні катаклізми страшніші навіть за воєнні дії, і це глобальне лихо всього людства, бо з кліматом неможливо домовитися.

На щастя, справжні науковці нарешті почали говорити про таку загрозу. Зокрема в серпні появилося кілька звернень американського вченого Егона Чолакяна щодо катастрофічної кліматичної ситуації на планеті. У своєму першому екстреному відеозверненні він розповів про низку тривожних аномалій, які спостерігаються останніми роками: «Наша планета перебуває під впливом серйозного загрозливого чинника – циклічного зовнішнього космічного випромінювання, яке дестабілізує ядро нашої планети». Саме це, за словами пана Чолакяна, є основною причиною щораз більших кліматичних катастроф у всьому світі.

Для стабілізації ситуації з кліматом він пропонує створити єдиний міжнародний науковий центр, тобто міждисциплінарне об’єднання найкращих учених світу, які працюватимуть над розв’язанням глобальної проблеми.

Об’єднання суспільства заради надважливого питання – виживання всього людства – ось найвищий пріоритет нині! Ми безпорадні перед стихією, коли ми поодинці, коли не шукаємо виходу разом і не знаємо, як протистояти кліматичній війні, що набирає обертів. Наші сила і вихід у тому, щоб об’єднатися заради порятунку життя. Нині важливо ділитися інформацією про кліматичні події з усіма людьми. Лише в єдності ми можемо створити електоральний запит лідерам країн для спрямування наукового й технічного потенціалу на розв’язання кліматичної проблеми.

А найактивніший міжнародний рух, спрямований на порятунок планети й людства, – це «Творяще суспільство». Діяти заради порятунку планети – діяти задля нашого майбутнього!