Упродовж двох днів – 14 і 15 вересня – у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника та Національному заповіднику «Давній Галич» тривала Всеукраїнська ювілейна наукова конференція «Галич і Галицька земля», присвячена 1125-річчю першої писемної згадки про княжий Галич. Метою заходу стала потреба висвітлення важливості історії та сьогодення стольного міста Галича, Галицького та Галицько-Волинського князівств у процесах державотворення України.

На відкритті форуму, а в ньому взяли участь як науковці у сферах історії, археології, культурології, мистецтва тощо, так і представники прикарпатського духовенства, зокрема душпастирі Івано-Франківської архієпархії УГКЦ, його делегатів поблагословив отець і глава УГКЦ блаженніший Святослав Шевчук.

«Галич завжди був українським містом, символом і свідком сподівань нашого народу на неминучу перемогу, серцем його відважної боротьби за свободу, що завжди споріднювало це місто зі столицею нашої держави, – йшлося в його зверненні до учасників конференції, яке зачитав ректор Івано-Франківської духовної семінарії протоієрей Тарас Путько. – Ще тісніший зв’язок між Києвом і Галичем забезпечила єдність віри та культурно-релігійної традиції, яка мала великий вплив на суспільно-політичні процеси та заклала основи глибокого й на століття непорушного фундаменту української нації – Києво-Галицької осі нашої тотожності».

Предстоятель Церкви наголосив, що тепер, коли самостійна й соборна Україна в муках переживає своє друге народження, весь світ дивується нашій завзятості та стійкості в обороні своєї держави, які грунтуються на мотивації українців. «У своїх дослідженнях і доповідях ви відкриваєте славу і велич давнього Галича та його героїв. Такі наукові заходи, як ваш, посилюють рішучість нашої боротьби та дають силу тим, хто ослаб, хто сумнівається, – зазначив він. – Надіюся, що ваше наукове зібрання через глибокозмістовні доповіді запалить не одне молоде серце любов’ю до України, що є матір’ю і своєї Церкви, яка об’являє нам обличчя милосердного Бога у важких життєвих обставинах».

Патріарх закликав учених представників дійства, студентів-пошукачів не зупинятись у своїх дослідженнях і наукових пошуках та запросив до участі у відповідній конференції, котра незабаром відкриється у столиці України й «творитиме видиму Києво-Галицьку вісь нашої тотожності».

Учасників форуму привітав проректор з науково-педагогічної роботи ПНУ ім. В. Стефаника Сергій Шарин: «Ми сьогодні, як ніколи, розуміємо, що нам потрібно піклуватися про нашу історію. Наш університет проводить наукові розробки та сприяє популяризації Галича як славної давньої землі з багатим духовним корінням». «Ми долучили до конференції науковців, котрі вивчають цю проблематику та які змогли відкрити нові факти, цікаві історії про нашу землю, – наголосив модератор конференції завідувач кафедри політології, професор Василь Климончук. – Важливо, щоб тема Галича, сказати б, звучала в різних формах, оскільки місто має велику історичну, культурну та духовну спадщини. Ця наша давня столиця має велике майбутнє».

Про те, що «ми повинні повернути Галичу високе місце в історії України» говорив у своєму виступі заступник голови Івано-Франківської ОВА Богдан Футерко. Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник наголосив на важливості посилення туристичності Галича та популяризації його давніх сакральних пам’яток княжої доби.

«У Галича непроста доля, – визнав його міський голова Олег Кантор. – За свою тисячолітню історію він проходив шлях від розквіту до занепаду і навпаки. Але у всі часи могутня столиця Галицько-Волинського князівства була хоронителькою культурних, історичних та державних традицій українського народу. Галич приніс до нас із глибини віків незнищенні пам’ятки цивілізації рівня світових надбань, гідні української нації. Тому сьогодення й прийдешнє Галича і справді тепер, як ніколи, вимагають від нас великої уваги».

На форумі прозвучали наукові доповіді різної тематики про давній Галич, зокрема присвячені питанням збереження історико-культурної спадщини та охорони пам’яток, а також ті, які розкривають різні періоди розвитку Галича. Ішлося в них і про нові історичні, археологічні, архітектурні аспекти давнього княжого міста. Зокрема декан факультету історії, політології та міжнародних відносин професор ПНУ Микола Кугутяк представив свою презентацію на тему: «Монастирі давнього Галича. Духовні обереги української нації».

Чимало уваги доповідачі приділили мистецтвознавчій, музеєзнавчій, промоційній та туристичній складовим сучасного Галича задля популяризації міста й України загалом. Із доповідями виступили зокрема доктори історії Олександр Головко та В’ячеслав Корнієнко з Києва, доктор габілітований Міхал Парчевський із Жешува (Польща)…

Учасники форуму мали змогу відвідати виставку «Давній Галич у творах митців Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника», а також експозиції наукових праць та художніх творів, присвячених давньому Галичу. Тож увазі читачів – світлини з тих локацій на першій сторінці і тут.

15 вересня в Національному заповіднику «Давній Галич» науковці форуму працювали в секціях. У бібліотеці заповідника розгорнули книжково-ілюстративну виставку, присвячену 1125-ій річниці з часу першої писемної згадки про Галич. За підсумками конференції її учасники прийняли резолюцію, яка рекомендує включити до Списку світової спадщини ЮНЕСКО унікальні пам’ятки Давнього Галича, зокрема храм Святого Пантелеймона та «Літописне місто Галич».

А наукові праці всеукраїнської конференції «Галич і Галицька земля»-2023 вийдуть друком в окремому тематичному збірнику. Й безперечно, як відзначали на форумі, це видання стане внеском у майбутнє України як держави вільних людей, об’єднаних у любові до свого славного минулого та в готовності відновлювати й розбудовувати Батьківщину. А його читачі вкотре і вкотре пересвідчуватимуться, що Галич, який виник на місці поселень первісних слов’янських племен – літописних уличів, тиверців, білих хорватів – належить до тих українських міст, поряд, скажімо, з Києвом, Черніговом тощо, яким випала незвичайна доля й слава яких пережила сторіччя. Впродовж кількох віків княже місто було зосередженням найвищих досягнень давніх русичів-українців. Особливо визначною була його роль в житті Південної Русі в епоху монголо-татарського поневолення, коли Галич, по суті, підхопив з рук розореної столиці – золотоглавого Києва – знамено давньоруської державності й протримав його аж до середини ХІV століття.

Безумовно, що Галич – це одна з головних гілок українського державотворення. Його унікальність і в тому, що маємо на його прикладі одну з небагатьох, навіть дуже рідкісних у масштабах світової історії «практик», коли найменування одного міста дало неформальну назву аж трьом регіонам – це Івано-Франківщина, Тернопілля та Львівщина, що створюють разом регіон «Галичина». Ще рельєфніше значущість міста постає у світлі цьогорічних ініціатив Івано-Франківської обласної ради, про які наша газета свого часу писала, – про заснування єврорегіону «Галичина», куди увійшли б, окрім названих трьох областей України, й Малопольське та Підкарпатське воєводства Польщі і який міг би стати ефективним інструментом транскордонного партнерства.