Калуський міськрайонний суд визнав винним мобілізованого молодшого сержанта у вбивстві жінки під час застілля та в трьох епізодах самовільного залишення військової частини. Вирок ухвалили 28 вересня 2026 року. Чоловікові призначили 7 років і 6 місяців позбавлення волі. Він був командиром десантно-штурмового відділення в батальйоні морської піхоти.

Що сталося

За матеріалами справи, 15 червня 2026 року близько 15:00 обвинувачений прийшов до знайомого, де вони разом з іншими людьми вживали алкоголь. Приблизно о 3:00 16 червня між ним і однією з присутніх жінок виникла словесна суперечка. Тоді чоловік, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вдарив жінку ногою в голову, коли та сиділа на ліжку. Вона впала, після чого він завдав їй ще кілька ударів руками й ногами по голові, обличчю, грудях, сідницях і ногах.

Жінка зазнала закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в мозок, що призвело до набряку й набухання мозку. Ці ушкодження суд визнав небезпечними для життя в момент заподіяння, і від них потерпіла померла. Кваліфікація — ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть). Цього ж дня, 16 червня, чоловіка затримали за місцем проживання.

Три епізоди самовільного залишення частини

Окремо чоловіка судили за ч. 5 ст. 407 КК України — самовільне залишення військової частини понад три доби в умовах воєнного стану. За обвинуваченням, він мобілізований із 1 листопада 2022 року і тричі залишав службу:

• з 27 жовтня 2023 до 21 жовтня 2024 року — самовільно залишив частину;
• з 23 січня до 2 травня 2025 року — не з'явився вчасно на службу до іншої частини;
• з 9 до 16 червня 2026 року — не з'явився на службу вже в нинішній частині, куди його перевели наказом від 21 березня 2026 року.

У січні 2024 та травні 2025 року його виявляли у Калуші правоохоронці й доставляли до територіального центру комплектування. Втретє його затримали 16 червня 2026 року у зв'язку з убивством. Суд визнав обтяжуючою обставиною повторність цього злочину.

Позиція сторін і рішення суду

Обвинувачений повністю визнав вину за обома провадженнями, і суд розглянув справу за спрощеною процедурою (ч. 3 ст. 349 КПК). Докази щодо фактичних обставин не досліджували, оскільки їх ніхто не оспорював. Потерпіла сторона просила розглянути справу без її участі й цивільного позову не подавала.

Прокурор просив 5 років за ст. 407 і 8 років за ст. 121, остаточно — 7 років. Захисник і сам обвинувачений просили мінімальне покарання. Суд призначив:

• 5 років позбавлення волі за ч. 5 ст. 407 КК України;
• 7 років 6 місяців позбавлення волі за ч. 2 ст. 121 КК України;
• остаточно, за сукупністю злочинів, — 7 років 6 місяців.

Пом'якшувальною обставиною суд визнав щире каяття. Обтяжувальними стали повторність за ст. 407 та стан алкогольного сп'яніння за ст. 121. Умовного покарання (ст. 75 КК) суд не застосував, вважаючи, що виправлення можливе лише в умовах ізоляції.

До набрання вироком законної сили чоловік залишається під вартою. Час попереднього ув'язнення з 16 червня 2026 року зарахують у строк покарання з розрахунку день за день. Крім того, з нього стягнуть на користь держави 11 552,64 грн витрат на дві експертизи (дактилоскопічну і трасологічну). Арешт, накладений на одяг і взуття потерпілої та обвинуваченого, скасовано. Одяг загиблої повернуть потерпілій стороні, а взуття та одяг засудженого — йому.

Вирок можна оскаржити до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів. Водночас, оскільки справу розглянули за ч. 3 ст. 349 КПК, фактичні обставини оскаржити не можна.