Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області 16 листопада 2026 року ухвалив вирок у справі про напад на двох чоловіків у селі Добровляни та вбивство одного з них. Обох обвинувачених визнано винними: раніше судимому — 14 років ув’язнення, іншому — 10 років і 6 місяців. Прокурор просив для них довічного та 15 років позбавлення волі відповідно.
Що сталося
За матеріалами справи, події відбулися в ніч на 6 квітня 2024 року в будинку в селі Добровляни. Там спільно розпивали алкоголь двоє чоловіків, власник житла та його сестра, а також двоє знайомих — потерпілі. Пізніше до компанії долучився ще один чоловік, який приїхав за знайомим.
Конфлікт, як установив суд, розпочався через мобільний телефон одного з потерпілих. Один із підсудних силою забрав у нього гаджет і вимагав пароль. Потерпілий відмовився, і почалася бійка. До неї приєднався другий підсудний. Чоловіки тривалий час били обох гостей руками й ногами, застосовували металеву телескопічну дубинку, зв’язали їх скотчем, ременем і гумовим шлангом від кальяна. Від потерпілих вимагали паролі від банківських рахунків та інформацію про наркотики, обшукували їхні речі.
Один із потерпілих отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості: перелом нижньої щелепи, кісток носа та орбіти, черепно-мозкову травму. Він вижив і був госпіталізований. Другий чоловік помер від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепа. За висновком експерта, йому завдали щонайменше 34 удари, понад пів із яких — по голові.
Тіло засуджені разом із власником будинку та його сестрою вивезли до лісу біля села Грабівка та закопали. Його знайшли 11 квітня 2024 року.
Яку кваліфікацію дав суд
Обвинувачення стверджувало, що чоловіки діяли за попередньою змовою. Суд із цим не погодився: конфлікт розвивався спонтанно, а другий підсудний приєднався до насильства вже під час нападу. Тому кваліфікуючу ознаку «за попередньою змовою групи осіб» виключено і з розбою, і з вбивства. Розбій визнано вчиненим групою осіб в умовах воєнного стану.
Захист просив перекваліфікувати дії на умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть. Суд відхилив ці доводи. Він дійшов висновку, що обидва підсудні діяли з непрямим умислом: усвідомлювали небезпеку своїх дій, передбачали можливість смерті й свідомо допускали її настання. Аргументами стали тривалість побиття, множинність ударів, удари по голові та грудній клітці, а також безпорадний стан зв’язаної жертви.
Показання потерпілого, який у суді стверджував, що добровільно віддав свої речі, суд оцінив критично. Вони не збігаються із показаннями свідків та первинною заявою постраждалого. Дані мобільних операторів також не підтвердили його версію. Під час затримання в одного з підсудних знайшли банківські картки та іменну планку потерпілого, а в його авто — сумку потерпілого.
Які покарання призначено
Перший підсудний раніше був засуджений за розбій та умисне вбивство. Його визнано винним за ч. 4 ст. 187 (розбій в умовах воєнного стану) та п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство особою, яка раніше вчинила умисне вбивство). Покарання: 8 років із конфіскацією майна за розбій і 14 років за вбивство. Остаточно — 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Другого підсудного визнано винним за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 115, ч. 1 і 2 ст. 263 та ч. 2 ст. 309 КК України. Вбивство йому перекваліфікували з п. 12 ч. 2 на ч. 1 ст. 115. Окрім того, під час обшуку авто в нього знайшли гранату Ф-1 із запалом, під час затримання — телескопічну дубинку та психотропні речовини (PVP і амфетамін) без мети збуту. Покарання: 8 років із конфіскацією за розбій, 10 років за вбивство, 4 роки та 1 рік за незаконне поводження зі зброєю й вибуховими пристроями, 2 роки за наркотики. Остаточно за сукупністю — 10 років із конфіскацією майна. До цього строку частково приєднали невідбуте покарання за попереднім вироком (2 роки пробації, перераховані в 1 рік ув’язнення). Разом — 10 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Прокурор просив для першого довічного ув’язнення, для другого — 15 років. Суд пом’якшуючих обставин не встановив, обтяжуючою визнав рецидив злочинів. При призначенні покарання врахував інвалідність другої групи другого підсудного, малолітню дитину на його утриманні та його статус учасника бойових дій.
Строк ув’язнення зараховано з моменту затримання: другому — з 10 квітня 2024 року, першому — з 11 квітня 2024 року, з розрахунку день за день. Запобіжний захід — тримання під вартою — залишили без змін. Судові витрати на експертизи стягнено з обох у рівних частках, а витрати за епізодами зі зброєю та наркотиками — з другого підсудного.
Позиції сторін
Обидва підсудні не визнали вини у вбивстві та розбої. Перший наполягав, що конфлікт спровокували потерпілі, один із яких нібито схопив ніж. Другий визнав лише незаконне зберігання гранати, дубинки та наркотичних речовин. Потерпілий просив не карати підсудних і казав, що претензій до них не має.
Вирок можна оскаржити до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів із дня проголошення. Він не набрав законної сили.