Івано-Франківський міський суд ухвалив вирок жительці окупованого смт Біловодська на Луганщині, яка добровільно пішла працювати в структуру «Пошта ЛНР». Її визнали винною в пособництві державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України) та призначили 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок датований 28 вересня 2026 року.

Що встановив суд

За матеріалами справи, жінка народилася в селі Зеленівка Біловодського району, є громадянкою України і до вторгнення працювала листоношею у відділенні «Укрпошти» в Біловодську. Після початку повномасштабної війни вона залишилася на окупованій території. Не пізніше травня 2022 року вона погодилася очолити новостворене окупантами відділення поштового зв'язку «Беловодск-1» так званого ДУП «Почта ЛНР».

Згодом, не пізніше червня 2025 року, у межах інтеграції «Пошти ЛНР» в структуру «Пошти РФ», її призначили начальницею цеху обслуговування споживачів № 1. Суд встановив, що вона організовувала роботу поштового зв'язку на окупованій території, що сприяло його інтеграції з російською поштовою системою. За версією суду, через поштові перекази та платежі окупаційна адміністрація і РФ отримували кошти у вигляді комісій, податків і зборів. Ці гроші, як зазначено у вироку, йдуть на фінансування збройної агресії проти України.

Також суд визнав доведеним, що з квітня 2022 до червня 2025 року засуджена брала участь у створенні пропагандистських відеоматеріалів. У них, за вироком, ішлося про «достаток» і умови праці під час окупації, що слугувало легітимізації окупаційного режиму та дискредитації України. Вона також сприяла переходу місцевих жителів на російські стандарти та акти РФ.

На чому ґрунтується обвинувачення

Вину підтвердили показання свідка, який у 2022 році працював начальником поштової безпеки Луганської дирекції «Укрпошти». Він розповів, що у червні 2023 року обвинувачена сама повідомила йому, що не виїжджатиме з окупованої території і планує очолити відділення в Біловодську. Пізніше він бачив в інтернеті фото, де її нагороджують грамотою вже як працівницю «Пошти ЛНР».

Серед письмових доказів:

• відеосюжет російського «ГТРК ЛНР» від 6 червня 2022 року, де жінка розповідає про організацію роботи відділення, та експертний висновок про ідентифікацію її особи;
• протоколи впізнання за фотознімками, проведені за участі колишніх колег із «Укрпошти»;
• інтерв'ю з нею в газеті «Беловодский вестник» від 11 липня 2025 року та публікація на сайті «Пошти ЛНР» від 23 липня 2025 року;
• матеріали з офіційного сайту «Пошти ЛНР» про збір листів і посилок для російських військових, випуск листівок із зображенням муралів про «СВО» та перелік послуг, зокрема приймання платежів за послуги окупаційних «підрозділів МВС»;
• розпорядження уряду РФ від 31 травня 2023 року № 1432-р, що включило «Пошту ЛНР» до переліку організацій федерального поштового зв'язку.

Покарання

Прокурор просив призначити 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади на 15 років і конфіскацію майна. Захисник просив про мінімальне покарання. Суд призначив:

• 10 років позбавлення волі;
• позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями на державних і комунальних підприємствах, строком на 15 років;
• конфіскацію всього майна, що належить засудженій.

Обставин, що пом'якшують покарання, суд не встановив. Обтяжуючою обставиною визнано вчинення злочину в умовах воєнного стану. Крім того, з засудженої стягнуть 5 735,52 грн витрат на судову експертизу.

Розгляд за її відсутності

Справу розглядали заочно (in absentia). Дозвіл на спеціальне досудове розслідування слідчий суддя надав 26 березня 2026 року, а спеціальне судове провадження розпочалося 4 травня 2026 року. Повістки та повідомлення про підозру публікували на сайті Офісу генпрокурора, на сайті суду та в газеті «Урядовий кур'єр». Інтереси обвинуваченої представляв адвокат, призначений Західним регіональним центром з надання безоплатної вторинної правничої допомоги. Адвокат брав участь у дослідженні доказів і дебатах. Строк покарання рахуватимуть із моменту її фактичного затримання.

Вирок можна оскаржити до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо апеляцію не подадуть, він набере законної сили після завершення цього строку.