Природоохоронці вимагають запровадити мораторій на будівництво вітропарків у Карпатах, доки держава, громадськість і екологічна спільнота не погодять, де такі об'єкти можна розміщувати. Про це заявили у Франкфуртському зоологічному товаристві в Україні (FZS), наголосивши, що розвиток вітроенергетики не повинен відбуватися ціною масштабного знищення природи.
За словами експертів, будівництво вітропарків є важливим кроком до енергетичної незалежності України. Однак воно не має здійснюватися в чутливих високогірних районах. Як приклад надмірної шкоди в організації навели ситуацію на Руні. Конкретні пропозиції щодо визначення прийнятних локацій уже розробили, зокрема European Energy Partnership.
Тема набула актуальності на тлі новин про економічний розвиток Карпат. Для громадськості та експертів постало питання: де держава допускає розвиток вітроенергетики та інших промислових і туристичних проєктів, а де пріоритетом має бути природоохоронна цінність території.
У FZS запропонували три кроки, які можна реалізувати вже зараз.
Нові природоохоронні території
Наразі природоохоронний статус мають лише 13 % площі Карпат. Нові території, які пропонують узяти під охорону, перебувають на розгляді вже багато років. Під час візиту до України міністр довкілля Німеччини назвав Карпати по-справжньому європейським ландшафтом.
Розширення Верховинського нацпарку
Йдеться про ділянку площею 11 тисяч гектарів, яка дозволить об'єднати природоохоронні простори Румунії та України загальною площею 250 тисяч гектарів. Так утвориться один із найбільших транскордонних природоохоронних комплексів Європи. За даними організації, пакет документів давно підготовлений, бракує лише згоди державного землекористувача.
Статус ЮНЕСКО для пралісів
Природоохоронні території виконують роль «острівців безпеки», куди не можна заходити з важкою технікою та розпочинати будівництво. Проте найцінніші ділянки, зокрема еталонні букові праліси, яких у Європі майже не залишилося, потребують додаткового захисту у вигляді статусу об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Такий статус уже мають окремі праліси, зокрема Уголька в Карпатському біосферному заповіднику. У FZS порівняли його з «Нобелівською премією» для природних територій.
Організація також планує й надалі підтримувати національні парки та заповідники Карпат, зосереджуючись на практичному поліпшенні їхньої роботи. За її словами, у майбутньому ці території мають стати основою збереження карпатських лісів.
