Богородчанський районний суд Івано-Франківської області визнав винним військовослужбовця у повторному самовільному залишенні військової частини та несвоєчасному поверненні зі служби в умовах воєнного стану. Чоловіка засуджено до п'яти років позбавлення волі.
Як з'ясувалося під час судового розгляду, засуджений — уродженець села Глибівка Богородчанського району — був мобілізований до лав Збройних Сил України 4 березня 2025 року. Спершу проходив службу в одній з військових частин, а згодом наказом Генштабу від 23 серпня 2025 року його призначили командиром стрілецького відділення в батальйоні територіальної оборони.
Втім, як встановив суд, надалі військовослужбовець неодноразово самовільно залишав місце служби.
Перший епізод стався 29 серпня 2025 року, коли чоловік покинув розташування частини, що тимчасово дислокувалася на території Сумської області, і повернувся додому. Правоохоронці виявили його лише 12 вересня, після чого військового направили для продовження служби до іншої частини.
Вдруге він самовільно залишив службу 20 листопада 2025 року — і перебував поза розташуванням частини до 26 листопада, доки його не виявили правоохоронні органи.
Втретє епізод стався 6 лютого 2026 року: чоловік самовільно залишив частину й повернувся до її розташування лише 10 лютого, цього разу — самостійно.
Останній, четвертий випадок стосувався несвоєчасного повернення з відпустки: отримавши 6 днів відпочинку, військовослужбовець вибув додому 11 квітня 2026 року, однак вчасно до частини не повернувся. Як з'ясувалося, дізнавшись по телефону від командира, що підрозділ передислокували для виконання бойових завдань, чоловік вирішив залишитися вдома доглядати за хворою дружиною. Поза межами частини він перебував аж до 16 липня 2026 року, коли його затримали.
У суді обвинувачений повністю визнав свою вину та розкаявся. Він пояснив, що частина епізодів була пов'язана з тяжкою хворобою дружини, яка потребувала догляду, а також бажанням взяти участь у судовому засіданні. Чоловік заявив, що усвідомлює наслідки своїх дій і має намір після відбуття покарання скористатися правом засуджених повернутися до військової служби.
Суд кваліфікував дії військовослужбовця за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Обтяжуючою обставиною визнано повторність вчинення злочину, а пом'якшуючою — тяжкі сімейні обставини, пов'язані з хворобою дружини.
Зрештою суд призначив чоловікові мінімальне покарання, передбачене санкцією статті, — п'ять років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахуватиметься з моменту фактичного взяття під варту — 17 липня 2026 року, коли щодо засудженого обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирок набере законної сили після закінчення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, якщо жодна зі сторін не подасть апеляційну скаргу.
