Івано-Франківський міський суд визнав винним місцевого жителя у хуліганстві з використанням заздалегідь підготовленого предмета для завдання тілесних ушкоджень. Інцидент стався ще у січні 2026 року в селі Микитинці Івано-Франківської територіальної громади.
Що сталося. Вранці 8 січня 2026 року, близько 07:40, потерпілий рухався вулицею Дзівінського в навушниках, слухаючи музику. Позаду нього на автомобілі «Daewoo T13110» їхав обвинувачений, у салоні якого лежав предмет, схожий на дерев'яну биту.
Як встановив суд, водій без жодної причини зупинив авто, підійшов до чоловіка, зірвав з нього навушники та відштовхнув його. Після цього розвернув машину і зупинився неподалік.
Обурений безпричинною агресією, потерпілий підійшов до автомобіля кривдника і вдарив лопатою по бічному дзеркалу. Саме ця дія, за версією слідства, стала приводом для подальших дій обвинуваченого: він узяв з салону авто биту, вийшов і завдав потерпілому чотири удари по голові та спині.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи, потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правого ліктьового суглоба.
Позиція сторін. У суді обвинувачений повністю визнав провину, розповів про всі обставини події та заявив, що розкаюється у скоєному. За його словами, він одноосібно виховує двох малолітніх дітей — матір позбавлена батьківських прав, — возить їх до дитячого садка і самостійно веде домашнє господарство. Він попросив суд не призначати суворе покарання.
Потерпілий повідомив, що завдана йому шкода відшкодована в повному обсязі, претензій до обвинуваченого не має і також просив суд не карати його суворо.
Рішення суду. Суд кваліфікував дії чоловіка за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство з особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для завдання тілесних ушкоджень).
Врахувавши щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, відсутність судимостей, висновок органу пробації про середній рівень ризику повторного правопорушення, а також те, що обвинувачений є єдиним опікуном двох малолітніх дітей, суд призначив йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, звільнивши від його відбування з випробуванням на такий самий строк.
Протягом іспитового строку засуджений зобов'язаний періодично реєструватися в органі пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без відповідного погодження.
Суд також зарахував у строк покарання час перебування чоловіка під вартою з 8 по 12 січня 2026 року, скасував арешт майна та стягнув з нього на користь держави 4 902 гривні 70 копійок витрат на проведення експертиз. Заставу в розмірі 66 560 гривень після набрання вироком законної сили буде повернено заставодавцю. Дерев'яну биту, яка фігурувала у справі як речовий доказ, суд ухвалив знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення.
