На Донеччині загинув 48-річний Віктор П’єкний з Рогатинської громади.

Захисник народився 15 лютого 1978 року у селі Пукові на Рогатинщині. Згодом сім’я переїхала до Львова, де Віктор закінчив школу, училище.

Зі слів рідних дізнаємося, що після служби в українському війську, навчався у школі прапорщиків у Полтаві. Армійську долю продовжив у військовій частині, де служив його батько. Виконував обов’язки начальника зміни телеграфної роти. Пізніше життєва стежка закинула хлопця аж у Донецьку область, де знайшов своє кохання, одружився, працював у Державній службі охорони. Через п’ять років Віктор повертається до Львова і стає старшим кінологом у Львівській виправній колонії.

У 2014-ому став добровольцем, воював у складі батальйону «Львів». Воїн з позивним «Прапор» провів багато боїв у гарячих точках українського сходу. Під час виходу з Дебальцевого отримав контузію, та це не завадило захисникові тримати стрій. Продовжив службу у 80-тій десантно-штурмовій бригаді, головним сержантом зенітно-кулеметного взводу 94-тої бригади. Віктор П’єкний був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ - «Золотий хрест».

6 лютого 2026-того року родина військовослужбовця отримала страшну та водночас обнадійливу звістку, що їхній син Віктор зник безвісти. Проте невдовзі надію зруйнувало пекуче слово «загинув». Штаб-сержант 94-того окремого протитанкового батальйону зенітно-кулеметного взводу Віктор П’єкний отримав смертельні поранення внаслідок удару керованої ворожої авіаційної бомби біля населеного пункту Осикового Донецької області.

«Рогатинська міська рада висловлює щирі слова співчуття родині загиблого Героя. Нехай наша молитва допоможе вам пережити цю непоправну втрату. Вічна слава і пам’ять захисникові, який віддав за нас своє життя», - йдеться у повідомленні.