На знак глибокої шани та невмирущої пам'яті про своїх героїв, громада села Камінного відкрила й освятила Алею пам'яті.
Цей меморіальний простір присвячений трьом відважним воїнам – Михайлу Орловському, Миколі Кузіву та Мирославу Гербі – захисникам України, які віддали свої життя за її свободу та незалежність.
Герба Мирослав Михайлович до мобілізації працював машиністом дробарки в Надвірнянському КНК-588. У нього залишилося двоє синів. У травні 2024 був призваний на військову службу Івано-Франківським МТЦК та СП. Проходив службу у військовій частині А0693 54 окремій механізованізованій бригаді на посаді водія-електрика мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону. Загинув 09 вересня 2024 року в населеному пункті Верхньокам'янське Бахмутського району Донецької області. Йому було 36 років.
Кузів Микола Васильович після училища проходив строкову службу у ракетних військах в м. Делятин. Після училища проходив строкову службу у ракетних військах в м. Делятин. Був активним учасником Революції Гідності в Києві та Івано-Франківську. З початком повномасштабної війни став на захист України, призваний до ЗСУ. Служив у військовій частині А1556 128 окремій гірсько-штурмовій бригаді, виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. Загинув у бою 28 серпня 2024 року. Тіло Героя повернулося додому "на щиті" 2 вересня 2024 року.
Михайло Орловський, здобувши фах суднового механіка, проходив службу на підводному човні морського флоту. У 1992 році його доля пов'язалася з селом Камінне на Прикарпатті, де він зустрів свою майбутню дружину Галину. З початком повномасштабного вторгнення, Михайло Іванович без вагань став на захист України, пішовши добровольцем до лав ЗСУ. Вже 27 лютого він був призначений командиром відділення вогнеметного взводу роти РХБЗ у складі 63-ї окремої механізованої бригади. На передовій Михайло з позивним "Скіф" брав активну участь у звільненні рідної Херсонщини від окупантів, а згодом його підрозділ виконував надважкі завдання під Бахмутом. 18 січня ворожа снайперська куля обірвала життя Воїна. Довгих чотири місяці Михайло вважався зниклим безвісти. Лише 13 травня 2023 року тіло "Скіфа" було знайдено на звільненій території.
Відкриття анотаційних дощок на честь полеглих захисників — це не просто вшанування пам'яті, а й можливість для родин щодня бачити своїх Героїв. Дружина Михайла Орловського, пані Галина, від імені всіх сімей, які втратили найрідніших на війні, висловила свою подяку та розповіла про глибину болю, з яким доводиться жити.
«Я від імені родин загиблих наших хлопців дякую за те, що доклалися до цих почесних дощок. Ми можемо спостерігати за нашими хлопцями щодня. Знаєте, найстрашніше, що людина може пережити це втрату рідної людини - це стан, який неможливо передати. Родини, які відправити своїх синів, чоловіків, братів, батьків на війну знаходяться в постійному відчутті страху,цей страх не переборний, він супроводжує тебе 24/7. Є фраза, що час лікує, ні це не правда. Відчуття болю постійно, мені здається, що зараз ще гірше», - розповідає пані Галина.
Староста Андрій Федорович висловив вдячність усім, хто прибув віддати шану воїнам. А також подякував усім, хто долучився до організації заходу.
Приєднуйтесь до нашого каналу в Телеграмі та сторінки у Фейсбуці, щоб дізнаватись про найважливіші новини.
