Івано-Франківський апеляційний суд переглянув вирок уродженцю смт. Великий Любінь, Городоцького району, Львівської області, який у складі організованої групи сприяв виїзду ухилянтів за кордон.
Обвинувачений сприяв виготовленню медичних довідок щодо інвалідності для організації виїзду ухилянтів за кордон.
Івано-Франківський міський суд оштрафував обвинуваченого на 85 тисяч гривень.
З вироком не погодилася сторона обвинувачення та оскаржила вирок в апеляційному порядку.
«В обґрунтування апеляційних доводів прокурори посилаються на те, що суд належним чином не мотивував своє рішення в частині призначення покарання. Звертають увагу на те, що злочин у скоєнні якого обвинувачується є тяжким, за його вчинення законодавством передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Зазначають, що суд першої інстанції безпідставно застосував ст.69 КК України зазначивши лише обставини, які характеризують обвинуваченого проте не зменшують суспільної небезпеки вчиненого злочину. В результаті такого неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, обвинуваченому було призначене покарання, яке явно не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину», - йдеться у вироку Апеляційного суду.
Апеляційний суд погодився з тим, що суд першої інстанції належним чином обґрунтував своє рішення, щодо застосування ст.69 КК України, та врахував як обставини які пом'якшують покарання обвинуваченого його щире каяття, а також сукупність даних про особу, а саме: вік обвинуваченого, наявність у нього інвалідності ІІ групи, наявність на утриманні дружини, яка є інвалідом ІІІ групи, малолітньої дитини та повнолітньої дитини, що продовжує навчання, відсутність судимостей. За таких обставин, суд дійшов правильних висновків, що мінімальне основне покарання у виді позбавлення волі на 7 років буде надто суворим для обвинуваченого.
Разом з тим, суд першої інстанції не навів мотивів щодо переходу до іншого виду основного покарання не передбаченого санкцією ч.3 ст.332 КК України. На переконання апеляційного суду, покарання у виді штрафу не є сорозмірним вчиненому злочину та є недостатнім для виправлення обвинуваченого. Більш того, таке покарання не буде дієвим для попередження вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами під час війни в Україні.
Апеляційний суд вирок Івано-Франківського міського суду від 25 квітня 2023 року в частині призначеного покарання, скасував. Натомість, ухвалив новий вирок, яким призначив обвинуваченому за ч.3 ст.332 КК України із застосуванням ст.69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності на 2 роки з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання рахуватимуть з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Приєднуйтесь до нашого каналу в Телеграмі та сторінки у Фейсбуці, щоб дізнаватись про найважливіші новини.
