Міська рада вважає абсурдом застосування домашнього арешту до зрадників та терористів

Депутати Івано-Франківської міської ради звернулись зі зверненням до Президента України Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова, Голів фракцій політичних партій і депутатських груп щодо підтримки проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки)».

Звернення

Війна, яку з 20 лютого 2014 року веде Московія проти України, призвела до багатотисячних людських жертв, окупації значної частини території України, великих економічних втрат. У цьому контексті, на особливу увагу заслуговують злочини проти основ національної та громадської безпеки, які належать до тяжких або особливо тяжких.

Кримінальним процесуальним кодексом України не встановлено обмежень щодо застування особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави щодо особи, яка звинувачується у вчиненні злочинів проти основ національної та громадської безпеки.

Фактично, щодо особи, яка, наприклад, вчинила державну зраду (стаття 111 Кримінального кодексу України) або терористичний акт (стаття 258 Кримінального кодексу України) суд може застосувати не такий запобіжний захід, як тримання під вартою, а інший – домашній арешт, заставу та інші.

Таким чином, Кримінальний процесуальний кодекс України надає можливість терористам, колаборантам, «п’ятій колоні ворога» опинитись на свободі під незначну заставу або ж під домашній арешт.

Попередня судова практика застосування відмінних від тримання під вартою запобіжних заходів до осіб, які звинувачувались у державній зраді, диверсії, вчиненні терористичного акту та інших злочинах, мала наслідком те, що такі підозрювані та обвинувачені порушували вимоги КПК України й рішень судів та переховувались від органів досудового слідства та судів, в першу чергу на території країни держави-агресора – Російській Федерації.

З цього приводу варто лише згадати історію з колишнім командиром спецроти «Беркут» Дмитром Садовником, обвинувачуваним у співучасті у вбивстві 39 активістів Революції Гідності, який був звільнений судом з-під варти і відправлений під домашній арешт 19 вересня 2014 року, 3 жовтня зник, а вже в грудні йому було надано громадянство держави-агресора Російської Федерації, з якою Україна фактично перебуває в стані війни.

Останній приклад - це резонансне обрання запобіжного заходу Віктору Медведчуку, який обґрунтовано підозрюється у державній зраді. Так, відомий всім Печерський районний суд м. Києва обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Таким чином, застосування до терориста чи зрадника щось на зразок домашнього арешту з нібито «щирим» наміром того, що це не створить подальших проблем для досудового розслідування та можливого притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності виглядає абсурдним.

Крім того, у Глобальному індексі тероризму, який розробляється для визначення рівня уразливості держав до терористичних загроз, з початком військової агресії Російської Федерації Україна перемістилася з 51-го у 2013 році на 36-е у 2020 році серед 139 країн світу, що свідчить про зростання впливу тероризму на життя суспільства.

Приєднуйтесь до нашого каналу в Телеграмі та сторінки у Фейсбуці, щоб дізнаватись про найважливіші новини.