Він прилетів у Карпати пізно ввечері і впав на обійстя жителя села Замагорів на Верховинщині Богдана Генсецького, котрий тоді саме порався коло авто у дворі.

«Спершу довкола все засяяло, наче хто ввімкнув світло фар, – розповів потім чоловік. – А відтак гахнуло так, аж вуха заклало. Ніби смерека поблизу впала. Попервах подумав, що хлопці хуліганять або ж гранату підірвали… Вибіг на вулицю й аж тоді забачив полум’я, що вихопилося з мого гаража. Взявся приборкувати пожежу й коли загасив вогонь, звернув увагу на камінь на долівці, який шипів. Хлюпнув на нього води з відра, та він і далі «сичав». Взяв на лопату й кинув у сніг – і там він ще зо чотири години остигав».

А щойно у стелі гаража пан Богдан побачив діру, то зрозумів, що її пробила розпечена каменюка. Дослідив, що впала вона не прямовисно згори, а прилетіла під певним кутом-нахилом. Намагався розколоти «гостя», аби подивитися, що усередині – але марно.

Фахівці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, яким доставили камінь на експертизу підтвердили здогад селянина, що до нього завітав метеорит. Зокрема професор кафедри екології ІФДТУНГ Олег Адаменко зазначив, що замагорівський гість завважки майже 2, 5 кг то ніщо інше, як хондрит – найпоширеніший тип кам’яних метеоритів.

«Коли він проходив атмосферу Землі, то розігрівався до кількох тисяч градусів. Відповідно й поплавився. Бачу «запечені» в ньому і камінь, і залізо, і нікель, тому цей нібито й невеликий за обсягом предмет такий порівняно важкий», – підкреслив учений.

В. М.