За конкуренції особисті амбіції служать загальному добробуту.
Адам СМІТ.
На початках XXI століття в наше життя активно включилися нові герої – лідери інновацій. Хлопці-мрійники, які мали мету, віру, наполегливість для її досягнення впродовж останніх двадцяти років стали кумирами для молоді, яка прагне ефективно реалізувати себе у суспільстві. Стів Джобс, Стів Возняк, Ілон Маск, Біл Гейтс та багато інших стимулюють сьогоднішню молодь шукати нові ідеї в різних сферах наукової та соціальної діяльності, які б винесли їх на орбіту інноваційних лідерів.
Досягненнями нових кумирів захоплюються не тільки потенційні підприємці чи інноватори-винахідники. Про їхні успіхи читають, їхній життєвий шлях вивчають, їхніми ідеями захоплюються та користуються також і публічні службовці, які ставлять собі питання – а чи можливо удосконалити проходження служби і досягти суспільного визнання в публічній сфері, стати інноваційним лідером у державному управлінні? Чи можливо своїми зусиллями засвітити зірку, яка буде дороговказом та надихатиме вагомими звершеннями інших? Моя відповідь однозначна – так!
XXI століття – це століття не лише бурхливого розвитку науки, інноваційних технологій, це ще століття великих загроз. Ідеологічна війна з боку російського окупанта, відсутність державницької ідеології та стратегічних актів щодо подальшого розвитку України, деструктивна діяльність сучасного українського політикуму та окремих ЗМІ порушують впевненість у суспільстві щодо вагомості демократичних здобутків, непохитність конституційних прав і свобод людини і громадянина, ефективність гілок влади, незалежну діяльність судової влади, цінності інституту сім’ї, забезпечення національної безпеки. І в цьому хаосі інформаційних маніпуляцій професійні публічні службовці виходять на першу лінію фронту в боротьбі за подальший розвиток суспільства у війні з політичним популізмом, корупцією, безладом в управлінських системах.
Приймаючи присягу, публічний службовець визнає свою готовність захищати конституційні та моральні підвалини нашої державності як на службі так і в побуті. І цей шлях не є простим. Він вкритий сотнями спокус складного трансформаційного періоду від тоталітарного до відкритого суспільства. А тому, як і на кожній війні, стратегія стає основою професійного і життєвого успіху публічного службовця. Розуміння себе, свого оточення, загроз та можливостей, сильних та слабких сторін, формування та втілення плану професійного розвитку – це необхідні характеристики того, хто обрав шлях професіонала та патріота.
Стратегічне мислення – це мистецтво, осягнення якого потребує часу і зусиль. Пробуючи пізнати його, ми змінюємо наше ставлення до мотивів людських учинків. Оцінка причин і наслідків подій перестає бути поверхневою. Ми починаємо ставити собі питання та шукати на них відповідь. А далі пробуємо моделювати успішні варіанти розвитку подій і створювати сприятливі для нас ситуації, а в подальшому сценарії.
Вершина професійного успіху публічного службовця – це не тільки посади держсекретаря, голови облдержадміністрації, керівника служби, агентства, тощо. Його вершина – це непохитні принципи та потужні аналітичні здібності, помножені на високу працездатність та віру в обрану справу. Міжнародний експерт, незалежний аналітик, керівник консалтингової компанії – це сотні ролей, які можуть вінчати його стратегічний успіх, але в жодному разі не зупиняти живий процес його щоденного стратегування.
Хай нам усім щастить на цій дорозі.
