Немає двох держав… Кожному українцеві належить «бути апостолом національної свідомості»

30-річчя відновленої Незалежності Української держави викликало у московських ідеологів шалений вереск. Інформаційний простір переповнює «убогий і клоачний» (за Гасаном Гусейновим) фейковий, брехливий наратив, який російські і промосковські маніпулятори в Україні – члени ОПЗЖ і частина «слуг» – маскують під «свободу слова», «стандарти журналістської творчості», «альтернативну точку зору», «народне волевиявлення» тощо.

Мета гібридної війни РФ проти України, в якій широко застосовують дезінформацію – цю одвічну зброю московських імперіалістів, – «до основанья» поглиблювати розщеплення українського національного організму, отруювати дух національного державотворення, морально калічити свідомість національної ідентичності. Путін зі своєю шойгуйською клікою удосконалює антиукраїнську інформаційну психологічну війну, коріння якої сягає у часи золотоординської Московії, Петра I, Катерини II, Олександра II, Леніна, Сталіна, Жукова, Брежнєва…

У нинішній період російсько-української війни фундаментальною цінністю є українська мова, національна пам’ять, духовна відданість Україні, життєствердженням яких була і є цілісна національна свідомість. На мій погляд, скажімо, надзвичайно важливим і сьогодні є звернення Головного осередку пропаганди ОУН і УПА до української молоді щодо ставлення до національного питання, оприлюднене ще у травні 1949-го:

«Кожному національно свідомому українцеві треба бути апостолом національної свідомості. У буденних розмовах треба викривати большевицьку брехню та їх фальшовання української історії, літератури й культури. Українській східній молоді треба показати правильний життєвий шлях та освідомленням штовхнути її на шлях боротьби з московсько-большевицьким наїзником. Методів і нагод до цього освідомлення є багато, лише треба хотіти їх використати. Правдивий українець-патріот усе найде спосіб служіння українській справі. Тільки лінтяй-паразит усюди бачить самі колоди та неможливість працювати для добра України…

Належить відрізнити українців зі Сходу від чужинців. Українці зі Східних Українських Земель нам не вільно називати «совєтами». З українцями чи українками зі Східних Українських Земель, очевидно з чесними, дораджуємо й треба подружитися.

У відношенні до чужинців ми не хочемо бути шовіністами, але жодний українець чи українка, без огляду звідкіля вони не походили б, не повинні подружуватися з чужинцями, бо це грозить нам денаціоналізацією…

Немає двох Україн, тільки одна! Знай, що немає двох чи більше українських народів, тільки один. Тож і Ти, Українська Молоде, мусиш бути тільки одна, але така, якою хоче бачити Тебе Україна – національно свідомою, гордою, патріотичною, братерською, жертвенною, хороброю та чесною!»

Коли це звернення українських патріотів – борців за незалежну соборну Українську державу, було розповсюджено, сталінські сатрапи здійснили нечуване людиногубство на Колимі: було зґвалтовано, розстріляно, втоплено понад три тисячі 11–14-річних українських дівчат, щоби, мовляв, не народжували бандерівців. Немає кінця переліку звірствам московських загарбників, поневолювачів українців, починаючи від 1169 року (зруйнування, пограбування Києва садистами Боголюбського) до нинішніх днів, коли путінські головорізи вбивають на фронті українських захисників, тортурам піддають полонених, а ідеологічні маніпулятори цілеспрямовано отруюють національну свідомість, щоби роз’єднати українське суспільство духовно, морально, ідейно, ментально, соціально.

Академік НАПН Георгій Філіпчук налічує 28 загарбницьких московсько-російських воєн проти України. Українці героїчно вистояли, відродили вільну Українську державу! Однак і тепер потрібно долати нові виклики московських агресорів. Нині вони, спираючись на 480 циркулярів, указів, ухвал, постанов та інших документів, спрямовують свою інформаційну зброю проти фундаментальної, національно об’єднавчої Богом даної нам вартості – української мови. Тим часом кожен громадянин України має усвідомити, що без української мови і культури не можна побудувати духовно і матеріально багату Українську державу, за відновлення незалежності якої віддали своє життя десятки мільйонів найкращих синів і дочок. На жаль, війна з одвічним українським ворогом триває. Будьмо гідними величі колишніх і нинішніх національно свідомих борців за соборну українську Україну! Всебічно підтримуймо їх, славімо і утверджуймо незламність вільного національного українського духу!