Серед всіх європейських країн Україна стоїть окремо - історично, політично, геополітично. Одна з найбільших європейських націй, яка лише нещодавно повернулася на карту Європи - і все ще лишається свого роду «Terra Incognita” для багатьох. Це нація, яка йде проти трендів: закохується в Європу, коли інші стають євроскептиками, б’ється за ідеали, коли інші стають «прагматиками», піднімає факел свободи, коли інші його упускають, відкривається для світу, коли глобальний тренд - закритися наглухо, як устриця.
Україна - парадоксальна, несподівана, захоплююча, недооцінена, дратуюча, чарівна. Все це одночасно. Україна - це нація в дорозі, місце на карті, де відбуваються важливі події і де весь регіон може «накренитися» в той бік чи інший. Країна, яка заслуговує на тверезий, серйозний та співчутливий погляд.
Головна річ, яку треба знати про Україну: це нація, яка хоче стати кращою, ніж вона зараз є. Після сторічного існування в тіні, вона хоче бути побаченою, успішною та оціненою. Це бажання є таким сильним, що протягом одного десятиріччя Україна мала не одну, а цілих дві революції. Ну де ще таке взагалі можливе? Всі революції та реформи слугують одній меті: нарешті розкрити потенціал України та скинути баласт її гріхів - насамперед корупцію, десятиріччями втілену в українському політичному класі.
По слідах останньої революції, в умовах російської агресії в Криму та на Донбасі, Україна працює над своєю європейською трансформацією. Болісно, не без помилок, крок за кроком - вона змінює реальність свого життя. Культура корупції змінюється на культуру чесного служіння державі, патерналістський дух змінюється на дух колективної відповідальності.
Після сторічної прив’язки до Росії Україна розвернулася до Заходу. Так, російські прапори та зброя та найманці все ще затьмарюють життя на 6-7 процентах української території. І тим не менше, загальне відчуття таке, що пункт неповернення пройдений: життя в тіні Росії - це минуле України, але не майбутнє.
Маючи асоціацію з ЄС, нижчу самовартість продукціі, ніж в Китаї, сповнена духу інновації та готовності працювати, Україна з`являється на радарах багатьох інвесторів. Вона хоче і може навчатися у Заходу. Вона бачить Захід (насамперед, ЄС) як еталон успішної трансформації. Вона хоче стати вільною та успішною - як вільною та успішною стала свого часу сусідня з нами Польща.
Цей дух свободи пронизує Україну та відчувається на всіх рівнях. Громадянське суспільство є величезним фактором. Сучасні культурні проекти вражають. Якщо ви були на цьогорічних концертах Дах Дотерс в Австрії, якщо ви читали німецькі переклади романів Андрія Куркова та Юрія Андруховича – ви зрозумієте, про що я.
Україна може запропонувати нині набагато більше, ніж колись, – насамперед економічно та культурно. Ця величезна та захоплююча країна може принести Європі потрібні їй зміни, особливо зараз!