Де б ми не перебували, хочемо цього чи ні, нас усе життя супроводжують звуки. Проте ми не замислюємося над їхнім величезним впливом на наші внутрішній світ, самопочуття і поведінку. А тим часом вони можуть бути заспокійливими, тонізуючими або ж, навпаки, дратівливими, руйнівними. І про це знали давні люди.

Скажімо, індійці були впевнені в тому, що звук магічним чином з’єднує сили неба й землі і має ще й неабияку цілющу силу. Наспівуючи мелодії під акомпанемент відповідних інструментів, вони зцілювали хворих. Греки мелодійними піснями зупиняли кровотечі, як писав Гомер. А слов’яни з давніх давен за допомогою звукових вібрацій не лише лікували людей, а й змінювали погоду. Ще в давнину було відомо, що з допомогою музики можна посилити відчуття радості, заспокоїти нервову систему, полегшити біль, навіть лікувати важкі захворювання. У I ст. до нашої ери в Парфії (давня держава, що об’єднувала кілька середньоазіатських країн) з її допомогою позбавляли душевних переживань і туги. З цією метою було збудовано музично-медичний центр. Асклепій, відомий давньогрецький лікар, зцілював хворих на ішіас, граючи на трубі, а філософ Демокріт — грою на флейті. Перський учений, філософ, медик Авіценна разом з дієтами, сміхо- та аромотерапією успішно застосовував звук у лікуванні психічних захворювань. А в Давньому Єгипті найкращим засобом від різних видів болю та безсоння вважали хоровий спів.

Давньогрецький філософ і математик Піфагор свого часу створив теорію про музично-числову будову космосу й також запропонував використовувати музику з терапевтичною метою — наприклад, для позбавлення від гніву, пасивності та песимізму, для пробудження надії й розвитку інтелекту. Він складав мелодії, які відновлювали первинну гармонію душі й тіла. Тому інколи заняття з учнями проводив під музичний супровід. Платон, вчений і послідовник Піфагора, теж вважав, що музика відновлює гармонію всіх процесів, і не лише в організмах живих істот, а й у всьому всесвіті, що й використовував на практиці.

На Русі здавна було помічено й цілющу властивість звучання дзвонів. Ними лікували головний біль, захворювання суглобів, знімали пристріт і псування. Сучасні вчені встановили, що дзвін випромінює резонансний ультразвук, який вбиває збудників тифу, жовтяниці, чуми, віруси грипу і т. д. Відомі факти, коли грою церковних дзвонів зупиняли епідемії смертельних хвороб. Та й самі дзвонарі завжди вирізнялися добрим здоров’ям.

Учений-паразитолог В. Догель дослідив, що музика може змінювати частоту серцевих скорочень, глибину і ритм дихання, підвищувати або понижувати кров’яний тиск, а також впливати на стійкість організму до впливу довкілля, тобто посилювати імунну систему. Причому ці зміни відбуваються як у людей, так і в тварин. А відомий російський хірург академік Б. Петровський використовував музику під час складних операцій, що забезпечувало більш гармонійний стан пацієнта і злагоджену роботу лікарів.

Знавці сили звуку — шамани й досі практикують техніки лікувального впливу на тіло і психіку хворого гучними вигукуваннями чи ритмічними ударами в бубон, а тибетські монахи — наспівуванням мантр. Ці вібрації збуджують глибинні структури мозку людини, а також клітин тіла і змушують їх працювати в правильному ритмі.

Лікарі Давнього Китаю завжди вважали, що звуки здатні вилікувати будь-яку хворобу, незважаючи на її складність. Тому, щоб позитивно вплинути на певні органи, виписували «музичні рецепти». Сучасні китайці та японці й досі практикують музикотерапію, особливо для тих хворих, від яких відмовилися лікарі.

Вчені дослідили, що весь матеріальний світ має звукову природу, тобто всі предмети і живі істоти випромінюють звукові вібрації. Наш організм жваво відгукується на вібраційну частоту музики, тому що теж є своєрідним музичним інструментом: кожна клітинка, кожен орган чи система органів, навіть ланцюжки ДНК мають свої вібрації. Якщо їх озвучити з допомогою спеціального обладнання, виходять справжні мелодії. Наприклад, «звучання» здорових ДНК подібне до індійських медитативних композицій, а ракових клітин — до «Траурного маршу» Шопена.

Відповідно звуки і складені з них мелодії відіграють велику роль у нашому житті. Наприклад, звуком певного діапазону можна зруйнувати і великий об’єкт, і клітину в живому організмі, змінити генетичний код, зупинити серце або ж відновити роботу хворого органу, покращити працездатність, викликати безпричинні хвилювання і страх або ж подарувати радість і натхнення. Залежно від ритму й стилю музики і люди, і тварини відчуватимуть позитивний чи негативний вплив не лише на душевному, а й на фізичному рівнях, бо вібрації створюють енергетичні поля, з якими організм входить у резонанс. Спокійні гармонійні ритми класичних творів або ж медитативні мелодії заспокоюватимуть нервову сисему, лікуватимуть серцеві хвороби, душевні розлади, позбавлятимуть туги, нормалізуватимуть кров’яний тиск, пульс, ритм дихання, пробуджуватимуть романтичні почуття і т. п. Як показують дослідження, під гарну музику і дорослі, і діти краще сплять, швидше заспокоюються після стресів, жінки виношують діток із врівноваженою нервовою системою. Навіть краще розпускаються і ростуть квіти, а корови дають більші надої молока.

Ритмічніша музика активізує роботу мозку, підвищує рівень адреналіну в крові, прискорює серцебиття, поліпшує настрій. Проте деякі стилі — рок, метал, у яких нема чітко вибудуваної структури, милозвучності і які більше нагадують шум, набір грубих звуків у поєднанні з криками виконавців, — мають поганий вплив. Слухаючи таку музику, ви дуже швидко зруйнуєте свою нервову систему, буквально виснажите її.

Особливо небезпечна сучасна клубна музика. Її монотонні, однакові ритми, які тривають годинами, впливають ультра- і інфразвуками, здатними руйнувати мозок і біологічні ритми організму. Збуджуючи нервову систему, вони можуть викликати напади безпідставної агресії, психічні розлади. Реп із негативним песимістичним текстовим супроводом навіюватиме депресію, апатію і може підштовхнути людину на відчайдушні кроки, інколи й до самогубства (прикладів таких випадків є чимало). Навіть деякі твори класичної музики теж можуть негативно впливати на психіку — викликати роздратування чи сум. Тобто з допомогою музики можна як творити, так і руйнувати, завдавати шкоди.

Як не дивно, але існують і надчутливі люди, які взагалі не люблять слухати будь-які музичні твори, бо вони їх дратують. Їм комфортніше перебувати в тиші. Проте цілковита тиша, як показують дослідження, також шкідлива. Людський організм не витримує більше 40 годин цілковитої тиші, бо тоді втрачається відчуття реальності, з’являються галюцинації, сповільнюється пульс. Кількатижневе перебування в ізольованому від звуків місці може призвести і до божевілля. Залишитись при здоровому глузді в такому середовищі можуть лише монахи, які роками практикують служіння Богові саме в усамітненні. Результатом цього може бути навіть активація надздібностей — яснобачення, телепатії, дару цілительства тощо.

Психологи стверджують, що збіг природних біоритмів і музичних ритмів посилює вплив звуків на організм: біологічні ритми людини підлаштовуються під музичні, що й змінює її психоемоційний стан, а також музичні смаки. З віком біологічні процеси в організмі сповільнюються, в тому числі й вібраційні, тому в зрілому віці людина надає перевагу більш спокійним, гармонійним мелодіям із глибоким текстовим супроводом.

Знанням про такий вплив музики на організм людини інколи зловживають. Маркетологи магазинів, зазвичай, щоб затримати покупців якнайдовше за прилавками з товарами, включатимуть гарну повільну мелодію, щоб вони не відчували плину часу і зробили якнайбільше покупок. Якщо біля кас утворилися великі черги, а робочий день доходить до завершення, в магазині лунатиме бадьора, а інколи й дратівлива музика, що спонукатиме покупців якнайшвидше покинути приміщення.

Гучною енергійною музикою можна збирати натовпи людей, наприклад, під час відкриття нового закладу, або ж провокувати тисячі фанатів на бійку під час футбольного матчу, якщо це комусь вигідно.

Деякі сектантські церкви певними ритмами пісень фактично вводять у стан гіпнозу своїх прихильників, змушуючи бездумно слідувати вченням, правилам та догмам їхніх організацій.

Люди з надздібностями, які бачать аури живих істот, також зауважують, що не треба недооцінювати вплив музики як на наше здоров’я, так і на загальний розвиток. Вони запевняють, що монотонні ритми з низькими частотами (така музика звучить на сучасних дискотеках) руйнують верхні енергоцентри людини (чакри), які відповідають за духовний, інтелектуальний розвиток, а також сердечний, що відповідає за вміння любити, співчувати. Натомість активуються нижні енергоцентри, роль яких більше зводиться до задоволення матеріальних і сексуальних потреб. Тому сучасним батькам слід стежити, чи «здорову» музику слухають їхні чада. Бо це може вплинути на розвиток, здоров’я, культуру поведінки і, що найголовніше, на душевний стан їхніх же дітей.

Проте є і позитивна практика використання магії звуку. Наприклад, деякі стоматологи вмикають приємну заспокійливу музику, щоб відвернути думки клієнта від майбутньої процедури, а вчителі з її допомогою втихомирюють галасливих учнів на перервах. А ще бадьорі ритми не дадуть заснути водієві авто за кермом, а більш мелодійні заспокоять знервованих пасажирів. Відомий експеримент: коли на вулицях одного з міст Канади з гучномовців лунали класичні музичні твори, то це сприяло зменшенню кількості дорожньотранспортних пригод та інших порушень.

А в Китаї та Японії для лікування різних хвороб випускають музичні альбоми з такими назвами, як «Мігрень», «Безсоння», «Печінка», «Серце» і т. д. На думку фахівців, прослухавши музику із записом звуків здорових органів, організм самостійно починає відновлюватися. Ці лікувальні твори вони радять приймати як «таблетки», виписані лікарем. У продажу є також музичні записи, які допомагають впоратися з роздратуванням або депресією, схуднути, позбавитися залежності від алкоголізму чи паління. Правильно підібрані мелодії не лише відновлюють ритм серця, мозковий кровообіг, нормалізують кров’яний тиск, а й поліпшують стан легенів, здатні покращити пам’ять і увагу. Звукотерапію застосовують у реабілітаційному лікуванні після інсультів. Розроблено й спеціальні музичні програми зі знеболювальним ефектом. Є дані про успішне лікування звуками фригідності та імпотенції.

Щоб переконатися в тому, яку силу має музика, самі поекспериментуйте: включіть почергово мелодії різніх стилів і музичних напрямів у присутності великого гурту дорослих чи дітей. Ви одразу ж побачите, як змінюються їхні настрій, поведінка та самопочуття.

Нині дуже популярні школи йоги та медитативних практик, де під супровід гарних музичних композицій, виконуючи певні вправи, асани та мудри, відвідувачі можуть відновити стан гармонії, який ми часом втрачаємо у нашій повсякденній біганині. Такий же душевний спокій і благодать більшість людей відчуває, слухаючи церковні співи.

До речі, кращий лікувальний ефект від музики отримають ті, хто під її супровід ще й танцюватиме. Відомі техніки душевного й тілесного зцілення, які практикував у власних духовних школах, заснованих у багатьох країнах (вони існують досі), відомий індійський філософ, духовний учитель Ошо Раджніш. Він під час навчання використовував музикотерапію. Під медитативні мелодії послідовникам учення Ошо потрібно було розслабитись і почати рухатись у ритмі музики — хто як забажає, просто слухаючи своє тіло. У кожного виходили свої, інколи кумедні, «танці». А результатом такої терапії було звільнення від енергетичних блоків у тілі, від душевних переживань, які і є причиною більшості захворювань.

Не менш цілющими в повному розумінні цього слова є народні пісні й танці, бо коли їх створювали наші предки, то зазвичай керувалися внутрішнім відчуттям енергетики і потреб своєї нації.

Отож музикотерапія воістину творить дива — достатньо лише знайти потрібний мотив, який буде до вподоби вам і вашому оточенню...