Досвід міжнародної співпраці наших рятувальників немалий – з Румунією, Польщею, Німеччиною, США, Канадою. Донедавна це були обміни досвідом та матеріально-технічна допомога іноземних колег на рівні професійних контактів, а от сьогодні хотів би поінформувати про участь прикарпатських рятувальників у реалізації великого інфраструктурного проєкту «Підвищення рівня безпеки населення у транскордонному регіоні шляхом посилення спільних заходів з навчання та співробітництва у сфері управління надзвичайними ситуаціями – BRIDGE» із загальним бюджетом 7 416 592,50 євро, з них бюджет Управління ДСНС в області – 1 861092,50 євро. Проєкт реалізують у рамках Спільної операційної програми «Румунія–Україна 2014–2020», яку фінансує Європейський Союз через Європейський інструмент сусідства і співфінансують країни, які беруть участь у Програмі. Про що саме йдеться і чим корисний він для Івано-Франківщини, розповідає начальник Управління ДСНС в області полковник служби цивільного захисту Володимир ЧЕРНЕЦЬКИЙ:
– Головною метою проєкту є зниження ризику природних та техногенних катастроф та покращення транскордонних спільних систем надзвичайних ситуацій, що передбачає спільний моніторинг та координацію дій рятувальних служб нашої області з румунськими колегами в разі загрози, виникнення та ліквідації надзвичайних ситуацій різного характеру.
Слід зазначити, що приміщень та обладнання для такої роботи недостатньо. Тому йдеться про облаштування спеціального оперативно-координаційного центру, – розповідає Володимир Володимирович. – У ньому будуть диспетчерська служба, місця для відпочинку особового складу, пожежна техніка. Оперативно-диспетчерська служба матиме найсучасніше телекомунікаційне обладнання для моніторингу ситуації в області і передачі інформації не лише румунській стороні, а й у Київ, органам місцевого самоврядування. Інформуватиме служба і населення.
Також проєктом передбачено створення тренувально-реабілітаційного центру. Кажучи просто – спортзали для підтримки наших працівників у добрій фізичній формі, а також для зміни обстановки. Маю на увазі, що коли людина працює в умовах НС, то, як доведено науковцями, один із найкращих способів зняти стрес – це заняття спортом.
– Румунія межує з нашою областю. А які у нас спільні загрози надзвичайних ситуацій – можливість землетрусу, лісові пожежі, повені?
– Для надзвичайних ситуацій кордонів не існує. Та, хочу наголосити, майбутній центр працюватиме, можливо, навіть більшою мірою для потреб української сторони. Цього року, наприклад, ми мали, як ніколи раніше, значну кількість пожеж у природних екосистемах, в тому числі і в лісах. А ще з кожним роком збільшується наплив туристів у горах, і це становить певні загрози.
А також на території області розміщено об’єкти підвищеної небезпеки: «Карпатнафтохім», Бурштинська ТЕС, ТОВ «Барва». Окрім того, через Прикарпаття залізничним та автотранспортним сполучення перевозять велику кількість небезпечних речовин. Тільки торік було дві ДТП з перекиданням автоцистерн із ними. Ну і нафто- та газопроводи, які пролягають територією області. Все це становить небезпеку як для нас, так деякою мірою і для сусідів. Отже, є за чим стежити, на що реагувати і, на жаль, ліквідовувати.
– Власне, що це за програма «Румунія – Україна 2014–2020» під егідою ЄС?
– Європейський Союз оголошує різні програми фінансування з участю України. В тому числі була і ця. В її рамках визначено різні пріоритети, зокрема і безпековий. Оголосили конкурс, й Івано-Франківська облдержадміністрація звернулася до нашого управління з пропозицією, чи не можемо взяти в ньому участь. Звісно, нас вона зацікавила, але потрібно було знайти відповідну ідею, щоб виграти конкурс. Визначилися з оперативно-координаційним центром, потребу в якому давно відчували. З цією ідеєю погодилися в ДСНС, виділивши нам кошти на проєктно-кошторисну документацію ще до того, як ми стали переможцями. Пройшли відповідну експертизу.
Потім, коли Європейський Союз визначився з фінансуванням, у нас ще було з десяток перевірок. У тому числі приїжджали представники ЄС. Запитували, де будуватимемо. Попередньо ми надсилали їм і документи на землю, і експертні висновки тощо.
– До речі, а де будете будувати?
– На нашій території – на вул. Івана Франка, 6, де розташована основна будівля, а ліворуч – склади, котрі у нас були фактично не задіяні.
Щоправда, коли почали рити котлован під майбутню будівлю, виникли деякі проблеми вже з мешканцями сусідніх з нами будинків. Очевидно, це було пов’язано з тими будівельними скандалами, котрі раз у раз виникають. Чомусь хтось вирішив, що тут має бути споруджена 16-поверхова будівля. Авжеж, центр міста, доволі ласий шматок. Хоча люди забули, що ще за два роки до цього, коли ми тільки розпочинали роботу над проєктом, проводили громадські слухання з цього приводу. Та ми все пояснили, тим більше, що документи було оформлено належним чином. Головне, переконали, що це в підсумку є позитив.
– Вже, так би мовити, закладено наріжний камінь майбутнього центру. А хто здійснює будівництво?
– Тендер виграла одна івано-франківська будівельна компанія, про що представників ЄС поінформовано. Завершення проєкту плануємо в першому кварталі 2022 року. Можливо, впораємося й скоріше. Та річ не в тім. Ми розуміємо, яка відповідальність лежить на нашому управлінні. Адже це доволі вагома інвестиція для Прикарпаття. Зауважу, що в рамках цієї програми реалізують проєкти в Одеській та Чернівецькій областях. Але найбільшу суму коштів виділено нам. Будуватиме місцева компанія, отже, гроші залишаться тут. Будуть і перевірки інвесторів. Маю на увазі Європейський Союз. Робимо як належить. Йдеться не лише про суто внутрішні інтереси. Адже було чимало випадків, коли деякі українські бенефіціари щось починали, а потім роботи не завершували. Ми хочемо підтвердити, що Україна є цивілізованою державою, де все робиться правильно. По суті, це один з поступових кроків, щоб Україна стала повноправним членом ЄС.
– Володимире Володимировичу, не сприймайте це як комплімент, але, міркую, перемога в цьому конкурсі була обумовлена не тільки цікавою і корисною ідеєю, а й відповідною діяльністю управління. Воно себе зарекомендувало і, так би мовити, на всеукраїнському рівні, коли наші рятувальники брали участь у ліквідації масштабної пожежі в чорнобильській зоні.
– Так, перед нами поставили доволі серйозне завдання: не дати розповсюдитися вогню на сусідню Білорусь. У найкоротший термін зібрали зведений загін Управління ДСНС в області, куди увійшли наші працівники з Яремча, Надвірної, Долини, Коломиї, Івано-Франківська. Загалом 36 рятувальників на шести одиницях техніки. Забезпечили необхідним обладнанням, зокрема мотопомпами, бо в умовах гасіння лісових пожеж є проблема з водопостачанням. Наші хлопці працювали в Житомирській області, яка входить до чорнобильської зони. І в деяких місцях дозиметри спрацьовували. На час відправлення зведеного загону необхідної кількості дозиметрів у нас не було, тож мусили придбати. До речі, їхня вартість – близько восьми тисяч гривень. Також потрібно було мати засоби життєзабезпечення, коли доводилося ночувати у лісі. Бо інколи від місця гасіння пожежі до найближчої пожежної частини було 80, а то й 100 кілометрів. Наші рятувальники здійснили нічний марш і одразу, як-то кажуть, вступили в бій з вогняною стихією. Перші дві доби працювали фактично без перепочинку, бо ситуація була дуже складна. Зима без снігу, все пересохло, плюс вітер. Пожежі були як верхові, так і низові. Насамперед потрібно було локалізувати поширення вогню. Ми навіть планували ротацію, але наші хлопці впоралися із завданням, отримали подяку від органів місцевого самоврядування, лісового господарства і нині їх представлено до вищих нагород.
