За даними Держстату, за підсумками 2021 року споживчі ціни на товари та послуги зросли на 10 відсотків. Зокрема значно подорожчали продукти. Скажімо, гречані крупи – на 23,8 відсотка, цукор – на 34,9, пшеничне борошно – 15,4, макаронні вироби – 18,4, молоко – 9,2, соняшникова олія – 48, яйця – 11,5, птиця – 26,9, вершкове масло – на 12,3 відсотка.
З огляду на це Кабмін першою ж своєю постановою цього року від 12 січня обмежив граничний рівень надбавки на ці товари на рівні 10 відсотків на період карантину. З кінця грудня відповідне обмеження діє для житньо-пшеничного хліба та батонів.
Нібито все логічно. Однак це рішення Кабміну викликало незадоволення серед підприємців відповідної категорії. Зокрема гендиректор корпорації АТБ Борис Марков заявив у фейсбуці, що постанова «не має під собою ані серйозного обґрунтування, ані тим більше перспектив для ефективної реалізації», що встановлена планка націнки не більше 10% «не покриває витрат операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги. А отже, цілком може призвести до припинення реалізації зазначених продуктів харчування до моменту налагодження всіх процесів та розуміння порядку їх ціноутворення».
Занепокоєння через введення додаткового регулювання роздрібної торгівлі висловила Асоціація ритейлерів (від англійського «retailer» що означає «продавець уроздріб») України. Як ідеться в її зверненні, урядове рішення про обмеження граничного рівня торговельної надбавки на окремі соціально значущі продукти харчування в розмірі не більше 10% не обговорювали перед тим, як годилось би, з профільними асоціаціями й бізнесом, і навіть сам проєкт постанови не було опубліковано для громадського обговорення. Тоді, як відомо, «зростання цін на продукти харчування обумовлено не підвищенням рівня торговельних надбавок, а зростанням відпускних цін з боку виробників, які, своєю чергою, вимушені підвищувати ціни у зв’язку зі зростанням вартості енергоносіїв (насамперед газу), а також інших чинників, що є складовими під час формування собівартості продукції, – наголошено в заяві бізнес-спільноти. – При цьому проєкт постанови не передбачає перехідного періоду для його впровадження, що надало б можливість галузі ритейлу підготуватися до змін у регулюванні, а також надати свої пропозиції представникам влади. А тим паче, що аналогічна груднева постанова вже спричинила кризову ситуацію у сфері роздрібної торгівлі, адже суб’єкти господарювання не мали жодної можливості заздалегідь підготуватись до таких змін, а також отримати додаткові роз’яснення щодо порядку ціноутворення на такі продукти, як батон та олія соняшникова».
З огляду на критичність ситуації, АРУ закликала Кабмін відкласти введення в дію цих змін у зв’язку з відсутністю достатнього часу для їх впровадження та нерозумінням бізнесу чіткого механізму ціноутворення та провести нараду з представниками роздрібного ринку харчових продуктів для обговорення ефективності такого регулювання.
Скасувати постанову про державне регулювання цін на соціально значимі продукти харчування закликала Кабінет Міністрів також компанія «Metro Україна». «Ринок ритейлу в Україні сам по собі є надзвичайно конкурентним, що стимулює його гравців до постійного вдосконалення своїх пропозицій, – заявила її директорка Олена Вдовиченко. – Однак державне регулювання цін, на жаль, повертає нас до радянських методів планової економіки, що, своєю чергою, може призвести до дефіциту товару на полицях магазинів».
«Через високі ціни на енергоносії та розгін світової інфляції 2022-й не обіцяє бути легким, – констатує заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. – Зростанню цін у всьому світі сприятиме перенесення промислової інфляції на споживчий ринок. Для компаній у кілька разів зросли важливі складові їхніх витрат (наприклад, вартість енергоносіїв, перевезень, зокрема морських, злетіла у ціні сировина) і відповідно зросла собівартість продукції. Підвищилися витрати на оплату праці – зі зростанням «мінімалки» на 25% торік та з посиленням конкуренції за українських працівників з боку країн ЄС. Збільшення витрат компанії намагатимуться поступово перекласти на споживачів, і ціни повзтимуть угору.
Політики сподіваються заспокоїти населення, обіцяючи, що ціновий шок буде «транзитним», тобто швидко минеться, та пропонуючи різні програми підтримки, а регулятори намагаються протидіяти зростанню споживчих цін через більш жорстку монетарну політику. В США інфляція у 2021 році досягла 6,8% – найвищого рівня із 1982 року (цільовий рівень в США – 2%). Поки що ФРС (Федеральна резервна система, США. – Ред.) лише обговорює потенційне підвищення ставки із поточних 0,25% річних, але вже скорочує програми викупу активів. Імовірно, ці дії стануть більш активними цього року. Країни, що розвиваються, в тому числі й Україна, дотримуватимуться більш жорсткої монетарної політики. Так, український НБУ вже підняв облікову ставку до 9% річних. Такий рівень може протриматися досить довго – доки інфляційний тиск не зменшиться. Та наразі, на думку регулятора, більшість драйверів інфляції, які вважали транзитивними, трансформувались у довготермінові.
Глобальний урок, який має винести із цього процесу світ – друк грошей і популізм у великих масштабах не може залишитися непомітним, і врешті-решт лише підсилює інфляцію. Щоправда, разом з іншими чинниками.
Держави з найбільшими економіками надрукували величезну кількість доларів та євро, пропозиція товарів та логістичних послуг сильно потерпіла через наджорсткі «ковідні» обмеження, тож світові ціни на активи та сировину зреагували зростанням, і це не могло не перекинутися на споживчі ринки. Тепер настав час скоротити популістичні програми та реагувати жорсткими й непопулярними методами. Туреччина (інфляція близько 36%) та Аргентина (близько 50%) своїми прикладами довели – якщо цього не робити, інфляційний тиск сам себе не спинить».
