Знайти легендарну Пангею допоможе повість-фентезі «Таємниця Оріона» Тараса Данильціва, хлопця з інвалідністю…

25-річний Тарас Данильців із села Старий Лисець Лисецької ТГ презентував в обласній бібліотеці для юнацтва свою першу прозову книжку «Таємниця Оріону» – твір доволі складного літературного жанру фентезі. Цим дебютом у красному письменстві юнак довів передовсім самому собі, як і багатьом іншим людям з інвалідністю, що його недуга не є вироком: той, хто готовий долати труднощі, пов’язані з певною фізичною неспроможністю, цілком може знайти своє місце в житті.

Тарас Данильців з мамою пані Тетяною

Нахил до інтелектуальної творчості Тарас оприявнив спершу придумуванням казок для дітей – ці свої усні оповіді викладав на ютубі. А написанню «Таємниці Оріону» безпосередньо передувало те, що на своїй сторінці у фейсбуці він розміщував барвисті, привабливі для ока, з музичним супроводом, відео власного авторства. Саме так Тарас, який опанував і режисуру їхнього монтажу, відтворював із продовженням розділи спочатку суто віртуальної повісті про неймовірні пригоди мандрівників у дивовижні світи. Ці відео мали вдячних глядачів – не лише дітей і підлітків, а й дорослих користувачів соціальної мережі, зростало число підписників сторінки Тараса Данильціва. Тож викладачі-філологи, які проводили із хлопцем індивідуальні заняття, радили йому зробити текстовий варіант «Таємниці Оріону», себто спробувати свої сили й на письменницькій ниві. І, уявіть собі, Тарасові це вдалося, як-то кажуть, з першого разу – трохи більше як за пів року створив художньо вартісний текст повісті. Видати її допомогли молодому авторові добрі люди.

Фантастична повість, яка засвідчує його добре володіння художньо-образними й мовностилістичними засобами, інтригує читачів своїм сюжетом. Дія твору відбувається на планеті Оріон. Принц Робін зі своїми найближчими друзями Джеком та Авророю вирушають у сповнену ризиків і небезпек мандрівку, щоби спочатку розшукати його маму Аріель, котра десь загадково зникла, а її давньою мрією було знайти і відкрити для оріонців легендарну цивілізацію Пангею – землю, яка зберігає спогади минулого і ключі до майбутнього. Мандрівники опиняються у Саду Вічного Цвітіння, з його чарівного полону вдалося вибратись лише через Древні Ворота – портал часу, на який їм вказали виявлені Робіном на одній зі скель ледь помітні лінії… На шляху до мети принц і його друзі пережили різні пригоди, також мусили розгадати складну філософську загадку… Втім, автор під час представлення в бібліотеці своєї дебютної книжки, яку присутні могли придбати з його автографом, пообіцяв читачам, що пошук таємничої Пангеї герої повісті продовжать у наступному прозовому творі – над ним Тарас уже працює.

Чому літератор-початківець обрав для себе жанр фентезі? На запитання бібліотекарки Марії Козак-Дидич, модераторки презентації нового видання, його автор відповів:

– Я з дитячих літ залюбки читав книжки про захопливі мандрівки як до наймальовничіших, так і до найзагадковіших місць нашої планети – і дорогою до них, і вже дійшовши люди часто стикалися з небезпечними ситуаціями. Сам я, як бачите, пересуваюся в інвалідному візку, тож можу вирушати в далекі мандрівки лише в уяві. Донедавна здійснював їх тільки у формі відео, а тепер – і художніх текстів. Ці дві творчі справи стали для мене улюбленими, вони водночас уособлюють мою безбар’єрність. Хай і невеликими кроками, але я йду до своєї мети, виборюю власну мрію… Зрештою, не лише у людей з інвалідністю, яких нині різко побільшало в Україні через війну, а й у здорових членів суспільства є якісь внутрішні бар’єри. Тож кожен із нас має позбуватися отих своїх внутрішніх негативів і комплексів. Сподіваюся, що «Таємниця Оріону» допоможе читачеві, насамперед молодому, знайти свій шлях на землі, своє покликання, аби він відчував моральне задоволення від життя.

І книжка Тараса Данильціва з перших же сторінок зацікавлює своїми сюжетними колізіями читача, який разом з її героями відкриває для себе таємниці земні й позаземні. Повість водночас вчить його знаходити своє «я», боротися, як і її автор, за свою мрію, для втілення якої в конкретні справи кожен має сповна реалізувати весь особистісний потенціал. Зрештою, у цьому прикладом для багатьох може слугувати сам автор твору. Ось що розповіла журналістам та, котра завжди була для хлопця опорою й вірила в його можливості навіть тоді, коли дехто з оточення мав сумніви, – Тарасова мама Тетяна Данильців, яка працює медсестрою:

– Мій син проявляє такі силу волі й духу, мотивованість, наполегливість, зокрема під час занять з фізичної реабілітації, що й сама часом дивуюсь. Не лише я підтримую Тараса – і мені на емоційному рівні він допомагає, заспокоює, бере активну участь у вирішенні важливих для нашої сім’ї питань. Тепер він став першокурсником Херсонського державного університету – дізнався, що там відкрили нову спеціальність «соціологія», якої можна навчатися онлайн. Тарас прагне бути корисним для суспільства. На мій погляд, у нього є ті задатки, що потрібні письменникові: він уміє помічати у звичайному незвичайне, бачить щось особливе, здавалось би, в буденних для більшості з нас речах і глибоко відчуває людську душу…

На цьому, вітаючи Тараса з дебютною книжкою, наголошували й начальниця управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації Тетяна Бойко, представник Урядового уповноваженого з прав людей з інвалідністю в Івано-Франківській ОДА Микола Макар, поет і журналіст, заступник голови Івано-Франківської міської «Просвіти» Іван Гаврилович, ведуча програм радіо «Дзвони» Марія Солодчук, письменник, композитор, майстер народної творчості Володимир Гловацький. Він же автор віршів і музики пісень, що їх подарував презентантові і всім у читальній залі книгозбірні вокальний дует «Ведунка» у складі Любові Полякової та Ірини Вдовиченко.