Наприкінці вересня усі новинні сайти облетіла новина про те, що уряд затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. На практиці в українських школах його реалізовуватимуть з 1 вересня 2022-го, а обрані класи і школи розпочнуть його пілотування з наступного навчального року. В інтерв’ю з проректоркою Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Любов’ю ШЕЛЕМЕЙ обговорили основні зміни та особливості навчального процесу, які диктує цей документ.

– Отже, затверджено Держстандарт базової середньої освіти. Роз’ясніть нашим читачам, що це за документ, адже, думаю, більшість із них не дуже розуміє, про що йдеться.

– Державний стандарт – це нормативний акт, який визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів і випускників закладів освіти на рівні початкової, базової і загальної середньої освіти; загальний обсяг їх навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, структуру та зміст освіти.

Його затверджує Кабінет Міністрів України і переглядає не рідше разу на 10 років. Своєю чергою, заклади загальної середньої освіти створюють умови для досягнення здобувачами результатів навчання та забезпечують відповідність рівня загальної середньої освіти Державному стандарту.

Під Стандартом можна розуміти результат освіти, який відображає громадський ідеал і який ухвалюють як державну норму освіченості, котра враховує реальні можливості особистості і системи освіти в досягненні цього ідеалу. Стандарт освіти – не так мета, як засіб забезпечення стабільності заданого рівня якості освіти і її постійного відтворення.

– Держстандарт базової середньої освіти є логічним продовженням реформи «Нова українська школа». Як саме цей документ змінить навчання в 5–9-х класах? Наскільки ці зміни глобальні?

– Найперше хочу наголосити, що він є продовженням Стандарту початкової освіти, у ньому збережено всі структурні елементи, номенклатуру освітніх галузей, мету й групи загальних результатів. Вони, за задумом, мають розвиватися до старшої профільної школи.

Держстандарт містить нові принципи організації освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання за дев’ятьма освітніми галузями, які будуть реалізовуватись різними шляхами – через навчальні предмети або інтегровані курси. Це дасть можливість гнучко розподіляти навчальний час для їхнього опанування. Тут важливо зауважити, що інтеграція не є обов’язковою.

У документі також окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), та їхні наскрізні вміння.

Державний стандарт містить дані про загальний обсяг навчального навантаження учнів у базових навчальних планах. Він охоплює сім варіантів базового навчального плану відповідно до освітніх потреб дітей, а також визначає рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за кожною з галузей та загалом.

Таким чином, запровадження стандарту має гарантувати реальну диференціацію освітнього процесу, дати можливість кожному учневі якнайповніше реалізувати свою освітню «траєкторію».

– Як оцінюєте Держстандарт базової середньої освіти? У чому його слабкі та сильні сторони?

– Новий Стандарт побудовано на компетентнісному і діяльнісному підходах до організації освітнього процесу, а тому має на меті нову якість учня-випускника: новатора, творчої особистості, патріота, тобто він орієнтований на особистість, її потреби, на мотивацію до навчання упродовж життя. І в цьому, безперечно, його перевага і сильна сторона.

Щодо недоліків, то тут я би швидше говорила про слабку сторону процесу запровадження Стандарту. Адже він потребує нових підручників, матеріально-технічного та навчального обладнання, загалом створення сучасного освітнього середовища. На все це потрібен значний фінансовий ресурс. У масштабах України це мільярди гривень. Це непросте завдання для уряду і профільного міністерства.

– Переконана, що левова частка успішності реформи «Нова українська школа» в тому, що комплексно підійшли до підготовки вчителів, які її мали впроваджувати. Чи буде цю практику застосовано і до впровадження Держстандарту? Як обласний інститут післядипломної педагогічної освіти до цього готується?

– Так, звісно, успіх такої масштабної реформи значною мірою залежить від готовності педагогів до її впровадження. Тому вчителі різних предметів мають пройти навчання щодо практичного застосування вимог нового Стандарту. Для цього Міністерство освіти і науки розробляє програму навчання педагогів базової школи, підготує тренерів, які будуть його провадити. На цю потребу мають виділити державну субвенцію для оплати праці тренерів, інших видатків. Планом профільного міністерства передбачено навчання у 2021 році. Але треба робити похибку на карантинні заходи. Уже сьогодні проходять підготовку тренери для вчителів іноземних мов за підтримки і сприяння Британської Ради та Гете Інституту.

Підвищення кваліфікації стосуватиметься всіх вчителів, незалежно від того, що вони викладатимуть, – окремий предмет чи інтегрований курс. Тобто навчання відбуватиметься не за змістом конкретного предмета, а за новими методиками і технологіями навчання та підходами до оцінювання.

Підвищення кваліфікації вчителів охоплюватиме ознайомлення з основними принципами Стандарту та навчання їх практичного застосування. Його забезпечуватимуть регіональні заклади післядипломної освіти педагогічних працівників та інші суб’єкти, які надають послуги з професійного розвитку педагогів, зокрема громадські організації за підтримки міжнародних партнерів.

– З вересня 2021 року розпочнеться пілотний проєкт з упровадження Держстандарту в експериментальних класах «Нової української школи». В яких саме навчальних закладах області реалізуватимуть його?

– Пілотні школи ще не визначено, але було б логічно, щоб ті учні, котрі є учасниками експерименту з упровадження стандарту початкової освіти, мали пріоритетну можливість взяти участь у проекті з упровадження стандарту базової освіти. Принаймні ми таке пропонуватимемо Міністерству освіти і науки. За бажання інші школи також зможуть долучитися до цього процесу.