У розмаїтті барв і повнозвуччі чарівного своїми принадами карпатського літа жителі й численні гості Яремчі минулими вихідними відзначили День міста. Кожне таке, уже віддавна традиційне, свято уособлює чергову віху в історії мальовничого містечка, заснованого 1787 року, й водночас слугує промоції курортної перлини Івано-Франківщини та й всієї України не тільки в нашій державі, а й за кордоном. Адже, за словами мого співрозмовника – першого заступника голови міської ТГ Романа ЯКУБОВСЬКОГО, близько 10% усіх туристів і відпочивальників, які нинішнього року вже побували чи в ці дні гостюють на Яремчанщині, приїхали сюди із сусідніх і навіть досить далеких країн...
– Пане Романе, мабуть, для гостей Яремчі, а ще більше для самих жителів її й довколишніх сіл День міста у розповні літа, коли спостерігається певне епідемічне «затишшя», але ще діють карантинні обмеження, став приємним сюрпризом. Що спонукало міську владу організувати це свято саме тепер?
– Останніми роками ми всі живемо в умовах російсько-української війни, що й далі триває на сході нашої держави, «ковідної» пандемії та й економічних негараздів – усі вже втомилися від негативу болючих проблем, життєвих складнощів, тих прикрих речей, які відбуваються довкола них. Веду ось до чого: аби люди відчули оптимізм і приплив сил для повноцінного життя, їм потрібні свята. Зрештою свята потрібні кожній громаді, а нашій, либонь, ще більше, бо вона унікальна тим, що на Яремчанщину приїжджає дуже багато туристів, відпочивальників, тих, хто тут оздоровлюється. Ми вирішили проведенням Дня міста підняти настрій, піднести дух людям, аби кожен відчув, що життя – це не тільки монотонні будні, робота, безкінечні проблеми, але що в душі має бути місце і для нових вражень та емоцій, викликаних приємним спілкуванням із ближніми, почутими піснями й хорошою музикою, побаченими запальними народними танцями аматорів сцени та й участю самої людини в мистецьких та інших святкових дійствах. День міста є чудовою можливістю (тим паче, що тепер період відпусток, літо, сонце) для яремчанців наповнити свою душу й тіло енергією, щоб іти по життю далі, успішно вирішувати свої справи.
Звісна річ, при цьому маємо зважати на те, що вже другий рік в Україні, як і в усьому світі, – епідемія «ковіду», кожен із нас має адаптуватися до присутності поряд підступного й небезпечного віруса, навчитися працювати й відпочивати в карантинних умовах. Належить прийняти цю реальність і зрозуміти, що епідемія може бути ще довго, адже бачимо, як мутує коронавірус. Тож ми й скористалися моментом, що у нас тепер найбільший спад захворюваності, яка восени, напевно, знову зростатиме. І тисячі присутніх на святі людей скористалися сповна цим шансом звільнитися від накопиченого негативу, повеселитися, набратися сил, оздоровитися.
– А який загалом показник відвідуваності туристами й відпочивальниками Яремчанщини у 2021-му й торік? Напевно, він знизився через пандемію?
– Цей показник, звичайно, досить-таки приблизний, можуть бути різні міркування щодо того, наскільки об’єктивно його визначають. У Яремчі й сусідньому селі Микуличині, яке ввійшло до складу нашої ТГ, є багато приватних садиб зеленого туризму, побудованих для відпочивальників котеджів, є готелі й мотелі. Обрахувати кількість усіх прийнятих їх власниками туристів непросто. Втім, не сказав би, що потік туристів на Яремчанщину за час пандемії «змілів». Попередніми роками говорили, що наш регіон приймає за рік в середньому мільйон туристів. На мою думку, цей показник зберігається на тому ж рівні і нині, хоча кількість гостей з-за кордону зменшилася через карантинні обмеження. Та все ж і нині приїжджають до нас туристи із Польщі, Румунії, Молдови, навіть із Саудівської Аравії та інших країн.
Я часто спілкуюся з тими, хто забезпечує поселення, проживання, надання відпочинкових послуг приїжджим. За словами підприємців, цьогорічна зима з погляду прибутковості їхнього бізнесу видалася зовсім не поганою порівняно з торішньою чи позаторішньою, бо була більш сніжною й холодною. Навіть в умовах протиепідемічних обмежень жителі нашої й інших областей України знаходили і нині знаходять три-п’ять днів, а то й тиждень, для відпочинку в Карпатах. Отож і спілкування з представниками туристичного бізнесу, і, зрештою, рівень надходження податкових платежів до міського бюджету не дають підстав стверджувати про зменшення відвідуваності туристами нашого регіону.
Так, упродовж року є періоди міжсезоння – із середини березня до початку травня та з першої декади листопада до 20-25 грудня (через внесення «ковідом» певних коректив ці періоди розтягнулися десь до двох – двох з половиною місяців), але в цей час люди бронюють місця у відпочинкових закладах, щоб невдовзі приїхати в наш регіон. Маємо сподівання, що й осінь буде сприятливою для туризму і відпочинку: останніми роками через кліматичні зміни вересень і жовтень у Карпатах стали менш дощовими, погода стоїть суха й тепла, тож можна ще вирушати походами в гори.
– Реформа з децентралізації обернулася для Яремчанської міської ради тим, що її територія різко зменшилась...
– Попри те, що гірськолижний курорт «Буковель» територіально тепер належить разом із с. Яблуницею до Поляницької громади, об’єдналися в окрему ТГ Ворохта і Татарів, потенціал у нас великий. Адже у Яремчі й Микуличині сконцентровано багато закладів відпочинку, розваг, харчування та ресторанів, пунктів, де турист може взяти напрокат велосипед, джип, квадроцикл, також прокладено на місцевості кінні маршрути. Як на мене, то ті із місцевих жителів, хто має бажання й відповідну базу, може заробляти гроші в туристичній сфері – з цим проблеми нема. А от зі сплатою підприємцями податків певні проблеми є.
Вони є загалом у державі і в кожній територіальній громаді. Бо ще далеко не всі підприємці усвідомили, що бюджет громади – це так само як бюджет сім’ї, що від них залежить заможність ТГ. Саме місцеві податки і збори, які надходять до міського бюджету, становлять основні його доходи. За ці кошти ремонтуємо дороги, упорядковуємо й освітлюємо вулиці, здійснюємо водовідведення, створюємо нові туристичні локації. Чим багатшою буде скарбниця міста, тим більше зможемо зробити для розвитку й осучаснення його інфраструктури. Але, на жаль, чомусь так склалося останніми роками не тільки у нас, а й в усій країні, – низька ще довіра багатьох платників податків до того, чи раціонально й ефективно використовує ці кошти влада. Тому керівництво і депутати нашої міської ради нині проводять велику роз'яснювальну роботу з тим, щоби для кожного із яремчанців і микуличинців стала зрозумілою справедливість ось якої істини: підприємці повинні справно сплачувати до міського бюджету податки і збори, а влада повинна неодмінно відзвітувати за їх використання, показати громаді, що ми зробили за ті кошти. Перш ніж вимагати чогось від міської влади і держави загалом, усі платники податків мають робити свій внесок до місцевих і державної скарбниць – відповідно до отримуваних реальних доходів, а не приховуючи їх у «тіні». Вимоги до влади матимуть сенс лише в разі сплати належних сум податків усіма, на кого чинне законодавство покладає цей обов’язок.
– Та все ж міська влада зуміла вишукати гроші для проведення Дня міста?
– До цієї справи долучилися своїми коштами чимало спонсорів і меценатів, передовсім ті власники відпочинкових закладів, які розуміють значення такого свята для промоції «родзинок» туристичної сфери Яремчанщини, а отже, і для подальшого розвитку власного бізнесу. Вони люблять своє місто й охоче допомогли організувати справжнє свято для його жителів і туристів. Цих щирих меценатів, усіх причетних до проведення Дня міста ми згадали подячним словом зі сцени, змонтованої на майдані Свободи. Жителів і гостей міста привітав зі святом голова територіальної громади Андрій Мироняк, який побажав яремчанцям здоров’я, щастя, упевненості в завтрашньому дні, примножувати свій внесок у соціально-економічний і культурно-духовний розвиток, творення історії курортного міста, а гостям міста – гарного відпочинку в Карпатах.
Відзнаками міського голови було нагороджено багатьох меценатів і доброчинців, котрі своїми коштами допомогли підготувати і провести День міста, а також тих, хто робить вагомий внесок у його розвій, громадських активістів. З вітальним словом до яремчанців звернулися також народний депутат України Михайло Цимбалюк та заступник голови обласної ради Микола Палійчук, який вручив відзнаки облради активним у праці і громадській діяльності жителям міста. Тут, на центральній сцені, в суботу й неділю відбувалися етноконцерти приїжджих мистецьких колективів і виконавців.
– Зривали оплески присутніх своїми виступами – на літній сцені, що біля Будинку культури, – і місцеві аматори…
– Міська влада прагне створити належні умови, щоби зростала художня майстерність аматорських колективів нашої громади і щоби хлопчики й дівчатка могли розвивати свої здібності й таланти у школі мистецтв, яка, до речі, недавно зустріла свій 50-річний ювілей. Для міського голови Андрія Мироняка і його команди сфера культури завжди на одному із перших місць. Скажімо, недавно на наше запрошення в Яремчі побував Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка і протягом дня двічі виступив на сцені Будинку культури, залу якого вщерть переповнили глядачі, з виставою «Енеїда» за однойменною поемою Івана Котляревського. У нас і в мікрорайонах Дорі та Ямні працюють клуби, зводимо Будинок «Просвіти» в Микуличині. Вкладаємо чималі кошти міського бюджету і в такі пріоритетні для нас сфери, як освіта, фізичне виховання та спорт, охорона здоров’я.
– З утворенням на теренах колишньої Яремчанської міської ради трьох ТГ, мабуть, відпала потреба утримувати й надалі ті ж немалі штати працівників її структурних підрозділів?
– Певна річ, ми оптимізували управління галузями, які я перелічив, – створили на основі окремих відділів міської ради одне об’єднане управління освіти, культури, спорту та молодіжної політики. У штаті цього структурного підрозділу тепер, звичайно, значно менше працівників від загальної їх кількості, яка була у відділах міської ради до децентралізації. Адже Яремчанська громада невелика – 13,5 тис. жителів.
– Чи у програмі цьогорічного Дня міста були якісь «родзинки» порівняно з попередніми такими святами?
– Такою «родзинкою» стала хода вже Другого відкритого гуцульського карнавалу (Перший відбувся на попередньому Дні міста два роки тому): центральною вулицею міста під музику рухалася барвиста колона. Крім шести заявлених, місцевих, у ній взяла участь і «платформа» з Харкова. Переможцем цього огляду журі знову назвало «платформу» санаторію «Прикарпатський». Втім, й інші заходи у програмі свята не пройшли повз увагу жителів Яремчі й туристів. Як-от розгорнутий там же, в середмісті, етноярмарок, де можна було купити вироби народних умільців. У «містечку майстрів» усім охочим давали майстер-класи з гончарства, вишивки, бісероплетіння, інших традиційних ремесел та народного мистецтва (поряд з місцевими були серед майстрів і ті, які приїхали до нас на свято із різних куточків області), як і фахівці з приготування карпатських страв. І сам міський голова частував усіх справжньою гуцульською грибною юшкою, приготовленою за давнім домашнім рецептом.
У багатьох викликали неабияке зацікавлення показ етноколекцій одягу й старовинних гуцульських убрань, театралізований обряд збору наречених до гуцульського весілля та показ, майстер-класи із гри на дримбі та трембіті, з танців аркану та гуцулки на літній сцені. Також гіди-волонтери проводили з приїжджими безплатні піші екскурсії містом, до його найближчих мальовничих локацій...
* * *Враження від двох днів свята у яремчанців і туристів – як дорослих, так і дітей – залишилися справді незабутні. В душі ще довго відлунюватимуть почуті ними на Дні міста закличний голос трембіти, співанки й коломийки, ліричні пісні, мелодії троїстих музик, поставатимуть в уяві запальні гуцульські танці. Ця яскрава компонента, яку натхненно демонстрували на сцені самодіяльні колективи й виконавці територіальної громади, була одним із визначальних чинників творення того, що називаємо автентикою гуцульського мистецтва, загалом Гуцульщини як самобутнього етнографічного регіону України. Зокрема потішили глядачів своїми виступами на літній сцені народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Карпатські зорі» з Микуличина, яремчанські народний аматорський хореографічний колектив «Грація», драматичний колектив, зразковий дитячий танцювальний колектив «Чобіток», хоровий колектив «Коралі» дитячої школи мистецтв, вокальний ансамбль «Криївка» мікрорайону Дора.
Ближче до вечора почався етноконцерт, який зібрав перед сценою на майдані Свободи чимало молоді. Перед глядачами виступили запрошені до участі у Дні міста приїжджі гурти «Анця», Rock-H, «Цвіт кульбаби» та KALUSH. А в неділю продовжили святкову програму для жителів та гостей міста знані етноколективи Прикарпаття – гурти «Дзвони», «Ой йо ма», «Медовий полин», Selfy, «Кораллі» та Ivan Navi. Завершилося свято молодіжною дискотекою, яка тривала до пізнього вечора.