Газета «Галичина» – одна з тих перших медіа, що підтримала статтю журналіста-розслідувача Юрія Ніколова «Тилові пацюки Міноборони під час війни «пиляють» на харчах для ЗСУ більше, ніж за мирного життя» («Дзеркало тижня» за 21 січня 2023 року).

Під знаковою рубрикою «Фронт четвертої влади» «Галичина» надрукувала мою статтю «Як Мосейчук і Шабанов «спалили» Коперника, або Фарс тих, котрі з «підставкою для мікрофона» («Галичина» за 2 лютого 2023 р. – її однойменну електронну версію було розміщено на сайті обласного видання Прикарпаття 28 січня). Хронологія дат підтверджує своєчасне долучення часопису до вкрай наболілої теми, яку порушив засновник і редактор медіапроєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов.

Тепер усі знають (і обурються тим) про «золоті» яйця, закуплені оборонним відомством для військовослужбовців. Ця проблема не сходила зі шпальт і ефірів українських та закордонних ЗМІ. І лише завдяки журналістській солідарності, зокрема й газети «Галичина», вдалося захистити правду і справедливість. І, зрозуміло, насамперед – нашого досвідченого колегу Юрія Ніколова, якого міністр оборони Олексій Резніков публічно залякував через висвітлення ним закупівель продуктів для ЗСУ за вдвоє і втроє завищеними цінами, «замість того, як я писала, щоб з’ясувати, що насправді відбувається в департаменті закупівель, знайти винуватих підлеглих і покарати їх за законами воєнного часу».

Підзаголовок згадуваної статті в «Галичині» іронічно називався «Яйця – кілограмами. Краще – вже літрами». Коли аналізувала публікацію Юрія Ніколова, що стала історичною, то, правду кажучи, насторожив дещо некоректний, на мою думку, її заголовок. Після роз’яснень автора, чому саме така назва статті, зрозуміла, що вона цілковито виправдана. І не стільки за змістом, як за часом, щоб привернути суспільну увагу, бо ось-ось за підписаною угодою про закупівлю продуктів, яку він мав у своєму розпорядженні, МО готувалося переказати постачальникові 13,16 мільярда гривень.

Тоді я писала про щонайменше чотири мільярди гривень, які вдалося врятувати завдяки публікації Юрія Ніколова. Тепер же, через два місяці, він уточнив, що гласність допомогла заощадити на викритті очевидної афери майже шість мільярдів гривень. Ці великі гроші – то кошти наші, платників податків, з Державного бюджету для забезпечення Збройних сил України. Аферисти й хотіли присвоїти їх.

Чітку й виважену позицію одразу після публікації висловив Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний. Він сказав, що «будь-яку інформацію про можливі прояви корупції необхідно ретельно перевіряти, їй треба давати правову оцінку й відповідно реагувати на неї».

Авторові резонансної статті, як і мені, імпонувало також ставлення до неї голови комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної. Власне, вона, котра має чималий досвід боротьби з корупцією, захистила журналістів, і вже 24 січня, тобто на третій день після публікації Юрія Ніколова, зареєструвала законопроєкт про повернення до системи Prozorro, діяльність якої припинено на час воєнного стану. Народна депутатка, як і журналісти, переконана, що всі закупівлі для забезпечення нашої армії, крім зброї, треба здійснювати олюднено.

24 лютого, у річницю повномасштабної війни росії проти України, парламент 264 голосами ухвалив у цілому цей законопроєкт за номером 8381 «Про внесення змін до закону "Про оборонні закупівлі щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях».

Картка проходження законопроєкту зафіксувала дату – 21 березня цього року. Якраз через два місяці, що вважається майже рекордним, після журналістської статті Юрія Ніколова, Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає обов’язкове оприлюднення в системі Prozorro цін, за якими оборонні замовники купують товари й послуги для військових.

Чи сядуть за ґрати підозрювані чиновники оборонного відомства? Мова про колишніх заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова, директора департаменту закупівель МО Богдана Хмельницького та інших причетних до фінансових оборудок.

Погоджуюся з Юрієм Ніколовим, що навряд чи скоро довідаємося про покарання винуватих. Розгляд кримінальних проваджень може затягнутися. З огляду на загальну корумпованість судової системи можливий варіант, що вони уникнуть відповідальності за злочинні схеми.

Та попри все, це – перемога, вважає автор статті. Коли запрацює закон про публічність закупівель для забезпечення армії, то кожний з нас зможе порівнювати ціни на продукти з тими, що є у крамницях. Порівнювати та інформувати як свідомі українці, щоб не давати красти чиновникам.

Доведеться, найпевніше, підставляти нам професійне плече Юрію Ніколову й під час його чергового розвінчування можливої злочинної схеми, пов’язаної з фінансуванням російськомовної національної інформаційної програми «Freedom». Журналіст дослідив, що вона «ефірить у нікуди». Тоді як із державних коштів, передбачених на її фінансування, мають неабиякий зиск олігархи Ігор Коломойський, Віктор Пінчук, Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін, Валерій Хорошковський...

Повторю свій вислів зі статті «Як Мосейчук і Шабанов «спалили» Коперника, або Фарс тих, котрі з «підставкою для мікрофона»: «Перемога, здобута кров’ю, має бути й перемогою, здобутою словом!».