Минув рік, як виявлений у китайському Ухані вірус SARS-CoV-2 прийшов і до нас, залишаючи після себе горе та розпач, свіжі могили, тривалі ускладнення, що вкладають на лікарняні ліжка старих, молодих і навіть дітей. Як свідчить статистика, смертність від нього перевищує два відсотки і це, як стверджують фахівці, ще далеко не кінець кривавих жнив від цього маловідомого захворювання. Що могло стати причиною такого швидкого поширення серед людей цієї смертоносної недуги? – запитали ми у професора Івано-Франківського національного медичного університету давнього передплатника нашого часопису Володимира БОЦЮРКА.
– Як на мене, причин існує декілька, – відповів він. – Але на одній із них хотів би спинитися детальніше, тим більше, що вона є чи не найголовнішою. Маю на увазі значно знижену стійкість людей до вторгнення в організм інфекційного агента та організації відповідної відсічі йому, а за це відповідає імунна система, запити до якої повсякчас зростатимуть. Мова – про природний імунітет людини, який слабшає через неправильне харчування, погіршення екології, незадовільний стан психічного здоров’я, на яке постійно впливають стресові ситуації тощо.
– Що Ви, пане Володимире, можете запропонувати нашим людям для зміцнення імунної системи?
– Почну з того, що в людини є дві імунні системи. Перша охоплює центральні органи: кістковий мозок і вилочкову залозу та периферичні органи – до них належать селезінка, мигдалики, лімфатичні вузли. Ця система продукує певні клітини, які називають фагоцитами, бо при контакті з мікробами вони негайно їх захоплюють і перетравлюють, а також особливі білки імуноглобуліни, або антитіла до мікроорганізмів, які також їх знешкоджують, але через дещо інший механізм. Тому для підтримки цієї системи людина повинна споживати продукти, що мають у своєму складі високоякісні білки, як своєрідний будівельний матеріал. Маю на увазі, щоб вони були не денатуровані, тобто не піддані термічній обробці (кип’ятіння, обсмажування тощо). До них належать некип’ячене молоко і вироби з нього, кисломолочний сир, сира риба – найбільше підходить оселедець, червона риба. Вони мають становити не менше третини всієї кількості білка за добу. Тоді й імунокомпетентні клітини та імуноглобуліни будуть високої якості.
– А що собою являє друга імунна система людини?
– Друга імунна система розміщується у кишечнику. Про неї пересічні громадяни знають, на жаль, менше, ніж про першу. До речі, якось я переглянув підручник з біології для середніх шкіл і на свій подив не знайшов нічого про роль цієї системи. Здається, настав час виправити цю прогалину у знаннях про свій організм, людина все ж таки повинна знати фізіологію своєї імунної системи. Отож другу імунну систему утворює особлива паличка, яку називають біфідобактерією, бо вона роздвоєна. Появляється вона в новонародженої дитини уже на третій день її життя і впродовж грудного вигодовування становить 95% всієї корисної мікрофлори кишечника та захищає дитячий організм від хворобливих мікроорганізмів, які можуть потрапити до нього через рот.
Ця паличка і в дорослої людини має становити не менше 100 мільйонів клітин в одному грамі вмісту кишечника, а загальна їхня кількість перевищує суму всіх клітин людського організму. Тільки за такої концентрації вона щільно прилипає до стінки кишки і не дозволяє патогенним мікроорганізмам проникнути через неї в кров, а значить, розноситись по всьому організму. Крім того, за рахунок такого домінування вона витісняє всі хворобливі мікроорганізми та знешкоджує їх за рахунок вираженого антагонізму. Це має велике значення і в боротьбі з коронавірусом, оскільки він, особливо його «британський» штам, потрапляє не лише через дихальні шляхи, а й через рот…
– Як підтримати оптимальний стан першої імунної системи, Ви розповіли. Тож напрошується запитання: а як підтримати другу імунну систему?
– А для неї потрібні продукти, які містять складний вуглевод, за хімічною термінологією – полісахарид інулін. Саме він є селективним живильним середовищем для біфідобактерій і завдяки йому вони розмножуються. Крім того, при розкладанні біфідобактеріями інуліну за допомогою спеціального фермента утворюється фруктоза, яка не потребує для засвоєння інсуліну. Тому це має позитивний вплив і на лікування цукрового діабету. А ще доведено, що ці мікроорганізми сприяють утворенню вітаміну К, вітамінів групи В, фолієвої кислоти. То скажіть, чим вона не чудодійна, як її називають мікробіологи. Інулін у невеликій кількості міститься у деяких фруктах, але рекордсменом щодо його вмісту є коренеплід топінамбур, або, як його називають у народі, «земляна груша». Встановлено, що для підтримки оптимального вмісту в організмі біфідобактерій людина має щодня споживати не менше 6 грамів інуліну – така кількість його міститься у 10 грамах порошку топінамбура. Звісно, що якимось чином людина має його придбати.
– А як, на Вашу думку, можна достатньо забезпечити людей цим вкрай потрібним для їх здоров’я продуктом?
– Для цього варто звернути свій погляд у минуле. Були часи, коли у людей виникла нагальна потреба щоденно вживати йод, необхідний для нормального функціонування щитовидної залози. Тоді, а це було 100 років тому, швейцарці, які потерпали від дефіциту йоду, вирішили додавати його до кухонної солі, яку споживали щодня. У такий навпрочуд простий спосіб їм вдалося раз і назавжди покінчити з йододефіцитом. В аналогічний спосіб працівники нашої кафедри ендокринології вирішили, що забезпечити людей інуліном можна за рахунок висушеного топінамбуру, бо сирим він погано зберігається. Для цього ми запропонували зацікавленим у розв’язанні цієї проблеми виробничникам виготовляти з топінамбура порошок та додавати його до тіста, з якого випікають хліб, що його люди споживають щодня. Тим самим люди, навіть не замислюючись про це, забезпечуватимуть себе в достатній кількості інуліном.
– Тоді що потрібно для того, аби поставити виробництво топінамбура на промислову основу?
– Ви краще запитайте мене, що у цій, так би мовити, царині вже зроблено. А зроблено ось що. Інноваційне підприємство «Агроекотехнології», яке розгортає свою діяльність на теренах Олешанської ТГ і про яке «Галичина» вже розповідала, разом із науковцями університету Короля Данила спроможне за допомогою сучасних сушарок забезпечити випуск цього порошку. Вони використовують інфрачервоні промені, які за температури 50–60 градусів вище нуля не руйнують структуру інуліну. Більше того, для випікання хліба з додаванням порошку «земляної груші» вже розроблено рецептуру й навіть проведено експериментальну випічку. Як з’ясувалося, хліб, до якого додати лише п’ять відсотків цього порошку, аж ніяк не змінює своїх смакових цінностей, але стає дуже цінним завдяки його лікувальним властивостям і тим самим переходить до категорії виробів здорового харчування.
– Та, мабуть, такий хліб, як це часто буває в наших реаліях, може коштувати значно дорожче?
– Зовсім ні. За підрахунками, ціна його може зрости не більш ніж на п’ять відсотків. Однак користь для здоров’я від його споживання буде набагато більшою. Це істотно посилить другу імунну систему, яка синхронно працює з першою, і цим самим вони разом вищою мірою захищатимуть нас від коронавірусної інфекції і стануть надійним профілактичним засобом для запобігання іншим інфекційним захворюванням.
– Насамкінець, Володимире Івановичу, не можу не запитати Вас ще про таке… Як Ви, як професор медицини та просто людина, ставитеся до вакцинації проти COVID-19?
– Детально розповівши читачам «Галичини» про шляхи зміцнення природного імунітету людини, відповідально заявляю, що ця вакцинація життєво необхідна. До речі, я сам недавно вакцинувався і раджу це зробити кожному. Така вакцинація сприяє створенню штучного імунітету, здобутого в результаті введення в організм людини ослабленого вірусу, проти якого виробляються антитіла.
Позитивну відповідь на запитання, чи потрібно нам вакцинуватися, дає й історичний досвід. Саме завдяки вакцинації було подолано таку страшну недугу, як натуральна віспа, яка лише у ХІХ столітті погубила у світі 300 млн людських життів, а це значно більше, ніж так звані військові втрати за всю історію людства. Цю вкрай небезпечну інфекцію було остаточно подолано 1980 року, що підтвердили своїми підписами керівники 180 держав світу. Тому вакцинуватись від ковіду потрібно обов’язково.
Від редакції.
Тим часом у фермерському господарстві «Агроекотехнології» розпочали випуск порошку з топінамбура у 200-грамовій ПЕТ-пляшці. Його вже реалізують в аптечній мережі «ІВА-ФАРМ» та «Світ ліків» обласного центру. Виробники також планують постачати його в аптеки не тільки Івано-Франківська, а й інших міст та селищ області. А випікати хліб із «земляною грушею» вирішили у Брошнівській хлібопекарні. Тривають перемовини на цю тему і з іншими хлібопекарськими підприємствами області, в яких теж виявили інтерес до цього виду продукції.До речі, відтоді, коли «Галичина» у випуску за 31 грудня 2020 року розповіла про «Агроекотехнології» як модель продовольчої економіки нової доби, тут значно розширили асортимент продукції, яку випускають. Зокрема додали до нього сушені малину, бузину, аронію, ожину. І навіть, сказати б, до фруктово-ягідного й топінамбурного сегментів переробного виробництва додали овочевий. Тож тепер, окрім яблучних і бананових чіпсів та сушеної чорниці, виробляють і гарбузові чіпси (невдовзі ж візьмуться й за морквяні). Ці корисні для здоров’я натуральні делікатеси, як і порошки із «земляної груші» та деяких фруктів і овочів, у господарстві отримують, нагадаємо, шляхом застосування новітніх технологій – через поступове підсушування сировини інфрачервоними променями, завдяки чому цілковито зберігаються корисні властивості й водночас відбувається бактерицидна обробка продукції... Чіпси та ягідні «сушениці» від ФГ «Агроекотехнології» теж з’явилися в мережі згадуваних аптек.
