Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, який запроваджували у 2001 році як тимчасовий засіб, «поки не будуть підготовлені всі необхідні закони для повноцінного запуску ринку землі», перетворився на майже 20-річне відтермінування вирішення земельного питання. Продовження мораторію стало свого роду ритуалом, який повторювався з року в рік. І очевидно, зважаючи на те, що необхідні закони парламентарі не спромоглися прийняти протягом двох десятиріч, така ситуація багатьох влаштовувала. Найперше тих, хто мав можливість орендувати селянські паї за невисоку платню. Для тих, хто протягом цих років зумів зібрати сотні тисяч гектарів земель.

Між іншим, свого часу, наприкінці минулого року, різні видання публікували список найбільших орендарів української сільськогосподарської землі. Зокрема, за даними програми «Гроші», перша п’ятірка власників найбільших земельних банків виглядала так: на п’ятому місці Петро Порошенко, котрий через свого сина володіє компанією «Укрпромінвест-АГРО», яка, своєю чергою, орендує близько 120 тисяч гектарів. Юрій Косюк, власник «Миронівського хлібопродукту», займає четверту позицію із 400 тисячами гектарів. Третім іде американський бізнесмен Джордж Рор, котрий користується майже 500 тисячами українських гектарів. Наш земляк Олег Бахматюк, за даними згаданого джерела, орендує понад півмільйона гектарів, а «Карнел груп» із ключовим акціонером екснардепом Андрієм Веревським – 600 тисяч га.

Що передбачає закон про землю?

Нагадаємо, що завершили розгляд законопроєкту депутати в ніч з 30 на 31 березня. Втім, уже відомо про те, що закон не зможуть швидко підписати голова Верховної Ради та Президент, оскільки подано уже кілька проєктів постанов про скасування схвалення закону. Однак можна не сумніватись, що провладна більшість таки дотисне відкриття ринку землі. Тим більше, що, за словами В. Зеленського, від цього залежить продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, без допомоги якого українській економіці буде важко без серйозних втрат пройти цей складний рік.

Цікавий нюанс: до законопроєкту було подано більше 4 тисяч поправок від народних депутатів. Причому понад 3 тисячі із них – від фракції ОПЗЖ, котра врешті-решт голосувала проти прийняття законопроєкту. Голова аграрного комітету ВР Микола Сольський називав ці поправки «законодавчим спамом», оскільки у своїй більшості вони копіювали одна одну. Зрозуміло, що головна мета такої «законотворчості» полягала лише у тому, щоб максимально відтягти час для остаточного голосування.

Отже, з 1 липня 2021 року мораторій на продаж сільськогосподарської землі буде скасовано. Відтак буде діяти обмеження на купівлю землі – до 100 гектарів одному покупцеві-фізособі. Після 1 січня 2024 року право купувати землю отримають також юридичні особи і обмеження становитиме уже 10 тисяч гектарів.

Що стосується права іноземців купувати українську землю, чим постійно лякали противники зняття мораторію, то це питання буде вирішуватись згодом на референдумі. Але у будь-якому разі, навіть попри гіпотетичне позитивне рішення майбутнього референдуму, іноземцям не можна буде купувати землю, розташовану ближче ніж за 50 метрів до державного кордону.Також не зможуть навіть після 2024 року купувати українську землю компанії, власниками яких є громадяни країни-агресора та ті, що належали до терористичних організацій, а також ті, у власниках яких є іноземні держави, чи бенефіціари яких знаходяться в офшорах або їх не можна встановити. Також заборона на купівлю землі поширюватиметься на компанії, власники яких походять з країн, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом чи ті, котрі перебувають під санкціями.

Орендар матиме переважне право на купівлю орендованих земель. А ті, що мають право на користування з 2010 року, матимуть можливість викупити її з розстрочкою терміном до 10 років за ціною нормативної грошової оцінки ділянок без спеціальних торгів. При цьому право власності до них переходитиме уже після першого платежу.

Орендар також матиме можливість передати своє переважне право на придбання ділянки іншій особі, попередньо попередивши про це власника.

Власниками землі також зможуть стати банки, але лише за умови, що вона дісталася їм як заставне майно. Відтак протягом двох років вони повинні продати її на земельних торгах.

Діятимуть також заборона на продаж державної землі, а мінімальна ціна за нормативною грошовою оцінкою – до 2030 року.

Важливо і те, що всі розрахунки, пов’язані з купівлею та орендою землі, мають відбуватись у безготівковій формі.

Зауважимо, що для повноцінного функціонування ринку землі потрібно буде прийняти ще кілька законів, котрі мають стосуватись запровадження електронних земельних аукціонів, передачі земель за межами населених пунктів у власність громад, відкриття вільного доступу до даних геокадастру.

Попри те, що наразі закон не може бути підписаний і потрібні додаткові голосування нардепів за подані постанови про скасування його прийняття, уряд уже заявив про підготовку до запуску ринку. Зокрема, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко уже сказав: «Нині наше головне завдання – підготуватись до відкриття ринку землі та створити усі необхідні умови, щоб фермер отримав доступ до кредитних ресурсів, не допустити рейдерства та встановити такі правила гри, котрі дозволили б створювати нові робочі місця на землі та розвиватись аграрному секторові».

На думку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, «зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення – це вагомий поштовх для розвитку економіки, фермерства, аграрного комплексу України».

Хоча, слід зауважити, що економісти досить неоднозначно оцінюють прийняття закону та перспективи його впливу на українську економіку. Зокрема вони звертають увагу на обмеження придбання землі на першому етапі 100 гектарами, що може створити передумови для придбання ділянок на підставних осіб. Бо наразі площа земельного банку одного агропідприємства в країні в середньому становить тисячу гектарів.

Так само експерти кажуть про те, що заборона для іноземців купувати землю, з одного боку, стимулюватиме розвиток українського агробізнесу, але, з іншого, – обмежить можливий приплив валюти в країну. Тому озвучений раніше прогноз Світового банку про 1 – 1,5 мільярда припливу інвестицій на рік у разі відкриття ринку землі, очевидно доведеться переглядати.

Ексміністр економіки Тимофій Милованов на своїй сторінці у Facebook наголосив, що через обмеження для юридичних осіб у прийнятому законі про обіг земель постраждає економіка та самі власники земель.

«Прийнятий закон про землю повторить ваучерну приватизацію. Але тепер з землею. В той же час, обмеження які залишаються на ринку землі, роблять його обрізаним і неефективним. Перші три роки юридичні особи – компанії – не зможуть купувати землю. Але економіка побудована на компаніях. Компанії більш ефективні... Виключення компаній з ринку землі – це удар по розвитку галузі».

Ексміністр вважає, шо обмеженням для юридичних осіб вони обходитимуть через підставних людей, нарощуючи таким чином концентрацію земель: «Ці схеми, – вважає він, – продовжать процес концентрації контролю над землею в Україні. А тому, що такі схеми не будуть використовуватись чесним бізнесом, на ринку буде обмежена конкуренція. Значить, сьогоднішні власники землі не отримають справедливу ціну і будуть знов обмануті. А громади отримають менше податків. Це несправедливо. Програють усі, крім тих, хто скупить землю через підставних осіб».

До речі, правку, котра забороняє продавати державні та комунальні землі сільськогосподарського призначення запропонував лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко. Це було однією з умов підтримки законопроекту під час голосування в парламенті. «Ми наголосили, – зазначив екс-президент, – що єдина можливість, коли «ЄС» підтримає запуск ринку, буде заборона продажу української землі. 11 мільйонів гектарів, які належать державі, тобто українському народові, заборонено продавати цим законом. Це правка «ЄС» і сьогодні у залі вона була проголосована. Земля, яка є у комунальній власності, у власності муніципалітетів також заборонена для продажу. Знайдені відповіді, що робити і як підтримати українського фермера, який вже багато років тому отримав право постійного землекористування».

Зауважимо, що про вплив прийнятого закону на економічні українські реалії нещодавно розпитувало експертів і Радіо Свобода. Зокрема заступниця директора ProAgro Information Company Марія Колесник зазначила: «Те, що ринок землі нарешті прийнято, – це позитив. Все решта, я б сказала, радше негативні правки. По-перше, відтермінування на дуже довгий строк суттєво знизить економічний ефект, а також дає змогу скоригувати ухвалений закон у будь-який бік. По-друге, заборона на продаж державної землі говорить лише про те, що є зацікавлені особи, які мають на цю землю великі плани. Також викликає питання заборона на продаж землі (іноземцям) у межах 50 кілометрів від кордону: це є дискримінація власників такої землі. Умови безпеки мали б бути прописані по-іншому. Ну, і 100 гектарів в одні руки, особливо після перших пропозицій у 200 000 га, є зовсім не «золотою серединою».

Наразі важко сказати, як працюватиме новий закон і як позначиться на економічній ситуації у країні. Найперше тому, що українці звикли шукати та знаходити шляхи, як обійти ті чи інші законодавчі обмеження. З іншого боку, ми не маємо сумнівів у тому, що не всі побіжать відразу продавати свої наділи. Бо всі розуміють, що з часом ціна за гектар лише зростатиме. Та й продати щось можна лише один раз, а ту ж орендну плату – отримувати щороку. Хоча сама можливість розпорядитись своєю власністю так, як вважаєш за потрібне, – річ позитивна. Бо обставини у людей бувають дуже різними. Експерти також наголошують на тому, що необхідність викуповувати землю стимулюватиме аграріїв шукати ефективніші технології для використання землі. А право власності стане найголовнішим застережником щодо погіршення стану земель. Крім того, уже після початку розмов при ринок земель сільськогосподарського призначення з’ясувалося, що значна їх частина знаходиться поза державним обліком. Тому є надія, що після запровадження ринку принаймні у питаннях обліку земель таки вдасться навести порядок.