З початком церковного новоліття (індикту), яке настало 1 вересня, Православна церква України та Українська греко-католицька церква остаточно перейшли на нові календарі та визначили інші дати для звичних свят. У ПЦУ перейшли на новоюліанський календар, а в УГКЦ послуговуватимуться новим стилем, який часом називають григоріанським. Правда, на цей календар Церква перейшла не цілковито – зміни стосуються лише так званих нерухомих свят: їхні дати, а також дні постів, загальниць, вшанування пам?яті святих відзначатимуть на 13 днів раніше.

Скажімо, вже нинішнього року Різдво Пресвятої Богородиці відзначатимемо не 21 вересня, як зазвичай, а завтра, тобто 8 вересня. Відповідно Воздвиження Хреста Господнього – 14 вересня, а Покрову Пресвятої Богородиці – 1 жовтня. Дмитрія матимемо вже 26 жовтня, а не 8 листопада, як було доти, натомість цього дня відзначатимемо Собор святого архистратига Михаїла, який святкували 21 листопада.

Різдвяний піст тепер триватиме з 15 листопада по 24 грудня, а Різдво Христове святкуватимемо 25 грудня. Празник Андрія зміщується із 13 грудня на 30 листопада, а святого Миколая – з 19 грудня на 6-те.

Якщо Різдво Христове – 25 грудня, то відповідно Святвечір – 24-го, а Маланки – 31-го, Василя – 1 січня і Водохреща – 6-го. Тобто вже не буде так званого Старого нового року, з яким ми вітали одне одного 14 січня…

Отже, наступного року святкуватимемо Благовіщення вже не 7 квітня, а 25 березня. Й оскільки Великдень припадає на 5 травня, то Великий піст-2024 триватиме з 18 березня по 4 травня. А от Юрія – 23 квітня, а не 6 травня.

Петрів піст-2024 не буде загальним, бо П’ятдесятницю святкуватимемо 23 червня, а день святих апостолів Петра і Павла – 29 червня. Празник святого Іллі тепер буде 20 липня, а не 2 серпня, Маковея – 1 серпня, а не 14-го, Преображення Господнє (Спаса) – 6 серпня, а не 19-го. Отже, й Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста), яким завершується церковний рік, згідно з цим стилем припаде вже не на 28 серпня, а на 15-те…

Погодьтеся, що коли переглядаєш нове датування вікодавніх церковних празників, то вкрай незвичним воно видається. Починаєш сумніватися, чи приживеться отака календарна реформа в нашому народі, який з діда-прадіда звик до «старих» дат. Якщо й так, то, мабуть, не одразу.

«Підготовка до цього історичного рішення тривала кілька років. Календарна реформа проходитиме без примусу, спокійно й розважливо, даючи всім можливість прийняти необхідні зміни поступово й усвідомлено», – розповідають у ПЦУ, зазначивши, що дозволили своїм парафіям самим визначати, коли вони перейдуть на новий календар.