Зарічанський ліцей імені Володимира Яворського Делятинської територіальної громади – це не просто сучасний навчальний заклад із 407 учнями. Це школа з унікальною історією, яка є яскравим прикладом меценатства, волонтерської підтримки та сили громади. Історія ліцею – це розповідь про родину, яка перетворила особисту трагедію на місію, про громаду, що об’єдналася навколо ідеї освіти, і про школу, яка під час війни стала центром волонтерського руху.

Будівля навчального закладу – велика й ошатна – привертає увагу відвідувачів своєю цікавою архітектурою з колонами та ротондою, доволі лаконічною і притаманною тому часові, коли її було зведено. Проте журналістів Прикарпаття, котрі завітали до Заріччя у рамках престуру, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України, зацікавила не так архітектура споруди, як історія будівництва ліцею. Адже вона непересічна...

На вході у заклад усіх гостей «зустрічає» барельєф молодого чоловіка – Володимира Яворського, іменем якого названо ліцей. Саме його трагічна й передчасна смерть стала початком меценатської місії його батьків. Якщо зупинитися на мить, то можна дізнатися більше про нього з короткої біографії, яку викарбували поряд.

Трохи далі – біля великих портретів чоловіка й жінки у холі – журналістів зустрічає директорка ліцею Мирослава Северилова. «Це Анна-Люба Яворська та Осип Яворський – батьки Володимира, – розповідає керівниця закладу. – Завдяки ініціативі сім’ї Яворських, які емігрували до Канади у 40-х роках минулого століття через переслідування НКВД, стало можливим зведення сучасної будівлі школи, в якій нині навчаються наші діти. Анна-Люба, уродженка Заріччя, разом із чоловіком Осипом таким чином вирішили увіковічити пам’ять свого єдиного сина Володимира, який помер молодим після важкої хвороби».

1998 року меценати Яворські переказали близько 350 тисяч канадських доларів на будівництво школи. Завдяки цим коштам та активній участі місцевих жителів, які працювали на добровільних засадах, будівельні роботи завершили за два роки. Особливістю проєкту було те, що новий корпус добудовували до старої школи, зведеної 1967 року. «Це була реконструкція готового закладу за дуже гарним проєктом, такого більше немає ніде», – каже директорка школа.

Новозбудований корпус розрахований на 660 учнів і був урочисто відкритий 7 вересня 2000 року. На святі була й сама меценатка – Анна-Люба Яворська.

Після зведення школи Яворські продовжили розвивати освіту в Заріччі й започаткували премію для найкращих учнів закладу – щороку такі випускники отримували по 100 канадських доларів за високі академічні досягнення та активність. Ініціатива тривала близько п’яти років, до смерті Анни-Люби Яворської, і стала важливим стимулом для талановитої молоді села.

Голова Делятинської територіальної громади Богдан Клим’юк – випускник Зарічанської школи ім. В. Яворського 2005 року. Він розповідає, що також отримав від меценатів Яворських 100 канадських доларів, адже закінчив навчальний заклад із золотою медаллю. «Тоді це була фантастично велика сума для випускника, майбутнього студента, – згадує він. – Було надзвичайно приємно: купив собі годинник на пам’ять, який маю й досі. Ця ініціатива показує, що знаннями можна заробляти, й ефективно стимулює учнів до навчання. Ми також нагороджуємо найкращих учнів громади грошовими преміями. Під час війни знаходити ресурси важче, але стараємося це робити. 75% бюджету спрямовуємо саме на розвиток освіти в нашій громаді».

Волонтерство для вчителів та учнів Зарічанського ліцею – не просто слово, а щоденна практика, адже таким чином вони продовжують традицію, яка заклала основу сучасного вигляду ліцею. «Колектив закладу постійно долучається до різноманітних волонтерських ініціатив, – розповідає директорка. – Представники наших родин служать у війську, і ми всіляко підтримуємо їх та інших захисників. Від початку війни активно допомагаємо ЗСУ: шили жилети для плитоносок, плели маскувальні сітки, виготовляли аптечки, збирали та наповнювали їх необхідними речами, допомагали купувати РЕБи тощо. Паралельно співпрацюємо з благодійним фондом «Бриндуші». Проводимо дуже багато благодійних акцій, під час однієї з яких учителі переказали свій одноденний заробіток на підтримку армії. Учні та педагоги ліцею постійно долучаються до благодійних ініціатив громади, а також самі ініціюють добрі справи. У нас справді всі – волонтери».

Нині на Прикарпатті працює близько трьохсот ліцеїв. Кожен з них має якусь «фішку», яка вирізняє його з-поміж інших. Зарічанський ліцей ім. В. Яворського однозначно унікальний історією свого будівництва, яка розчулює та надихає. Але найважливіше те, що цей волонтерський дух живе тут і нині.