Про цю подію недавно повідомила представник Богородчанської районної спілки волонтерів Надія Дашко. Йдеться про те, що в Богородчанському ліцеї №2 з ініціативи педагогічного колективу ухвалили рішення, щоб на 1 вересня замість того, аби витрачати кошти на традиційні квіти для вчителів, батьки здали ці гроші для підтримки наших військових, котрі боронять країну.

– Маємо не забувати, що йде війна, тож відчути підтримку людей надзвичайно важливо для бійців. Так, заведено на 1 вересня дарувати вчителям букети, як мінімум, своїй першій вчительці, класному керівникові, і не лише їм. Це вияв поваги до них, вдячності… Звісно, така увага приємна. Але, з другого боку, букети коштують недешево. До того ж, квіти зів’януть і, врешті-решт, опиняться на смітнику. Тому подумали, що ліпше ті кошти витратити на якусь корисну справу, – каже директор ліцею, кандидат філологічних наук Володимир Яслик.

Саме з такою ініціативою Володимир Іванович виступив на нараді педагогічного колективу і її підтримали без заперечень. Правда, були й інші пропозиції. Наприклад, віддати гроші важкохворим людям. Це також в умовах нашої «безплатної» медицини дуже важлива річ. Проте найперше йшлося про допомогу тим, хто на фронті. Власне, ця ідея належала завучу Оксані Левицькій.

– На початку серпня в районі проводили нараду з вакцинації, на якій був і староста села Забережжя, він же керівник Богородчанської районної організації волонтерів Михайло Михайлюк. По її закінченні ми розговорилися, як-то кажуть, в кулуарах. Михайло Михайлович зазначив, що стає все важче збирати кошти на допомогу бійцям і що, очевидно, він звертатиметься з цим питанням до шкіл, – розповідає Оксана Іванівна.

Про це вона повідомила директора ліцею і в навчальному закладі вирішили провести згадану акцію, не очікуючи офіційного звернення волонтерів.

– Ми поставили опечатану скриньку для збору грошей, біля якої постійно перебував хтось із працівників ліцею, – продовжує розповідь В. Яслик. – Дорослих на 1 вересня було не дуже багато, як зазвичай, бо через карантинні обмеження лінійку проводили лише для учнів перших та випускних класів…

Та очевидно, батьки, які через згадані обставини не були на урочистостях, передали гроші своїм дітям, бо Володимир Іванович бачив, як учні організовано цілими класами підходили до скриньки.

Автора цих рядків зацікавило, як люди довідалися про цю акцію на 1 вересня. «У час розвинених комунікацій це зробити неважко. Класні керівники зв’язалися з батьками своїх учнів через соцмережі й повідомили про наш захід», – пояснив директор ліцею, скромно промовчавши про те, що напередодні початку навчального року зустрічався з батьками першокласників і також доніс до їхнього відома цю інформацію.

Коротко кажучи, зібрали 14 530 гривень. За словами Н. Дашко, це доволі значна сума, рідко коли одразу надходила така допомога. «Так, нам допомагають школи району, але подібної акції на 1 вересня, коли замість квітів для вчителів гроші здають на допомогу армії, ще не було в області», – зазначає пані Надія.

На ці кошти, а волонтери, до речі, додали дещо з тих накопичень, що мали, закупили 450 кг м’яса. Ще їм пообіцяли двох індиків і загалом можна буде виготовити близько 600 банок тушонки. А допомоги на фронті чекають. Як розповіла Н. Дашко, недавно до неї телефонував знайомий боєць з передової і цікавився, чи приїдуть до них богородчанські волонтери. Звісно, приїдуть, бо зокрема завдяки ліцею №2, є з чим. І ще не раз, бо, знову ж таки, в цьому навчальному закладі вже готуються до нової акції «Допоможи воїну». Цього разу збиратимуть різні закрутки, крупи, чай, каву, засоби гігієни і, звісно, теплі речі, адже наближається зима.

Торік, наприклад (тоді ще директором ліцею була Уляна Битківська), назбирали стільки, що волонтери забили вщент коробками великий вантажний бус марки «Мерседес». Цією акцією ще з 2016 року, якщо можна так сказати, опікуються завуч Тетяна Малеш та педагог-організатор Ірина Цахнів. Та водночас можна погодитися й зі словами Оксани Левицької, що тут відіграє значну роль і позиція батьків. І нема чого дивуватися. У 25 нинішніх учнів ліцею тати перебували в АТО, ще у двох були травмовані під час Революції Гідності. Побував на війні і випускник цього навчального закладу Юрій Коваль. Власне, маємо ще один доказ того, як народ підтримує свою армію у війні з московським агресором.