З розвитком нових технологій у сфері телебачення (супутникове, кабельне з великою кількістю каналів) та інформаційно-комунікаційних технологій (інтернет, мобільний зв’язок з усіма додатками, які щороку вдосконалюються) люди дедалі більше стають інформаційно залежними.

Представники старшого покоління "підсіло" на телебачення. Особливо цікаві для них телесеріали і програми новин, без яких дехто й дня спокійно прожити не може. Молодь же більше "засідає" у соцмережах, де бере участь у листуванні з друзями, на інтернет-сайтах, де можна замовити техніку, одяг, їжу, оплатити рахунки, компослуги, переглянути фільми чи серіали, або ж в комп’ютерних іграх, на сайтах знайомств і розваг. І це можна робити всюди, де є інтернет-мережа, ба навіть подорожуючи транспортом.

Звичайно ж саме інтернет зробив наше життя мобільнішим і зручнішим, бо будь-коли і будь-де тепер можна отримати доступ до необхідної інформації. Але саме він забирає і весь наш вільний час (як у когось телебачення). Хтось, мабуть, навіть спати лягає з телефоном чи планшетом у руках.

Суспільство у своїх суперечках про користь чи шкоду інтернету розділилося на протилежні табори. Одні стверджують, що він є злом, оскільки в мережах безкарно пропагують насильство, поширюють дитяче порно, політичні фейки і віруси. Другі - що він об'єднує людей, країни, допомагає вчитися і працювати, і це справді одне з позитивних досягнень техноеволюції.

Проте психологи, неврологи, психіатри давно порушують питання про розвиток патологічної залежності людей від інформаційного простору. Вона подібна до алкогольної чи наркотичної, або ж до залежності від азартних ігор. Її важко здолати самому. І це стосується не лише дітей, у яких свідомість ще не сформована і вони не розуміють, що з ними відбувається, а й дорослих, які, здавалось би, могли контролювати цей процес. Як з’ясувалося, людська психіка не справляється із такою залежністю.

Захоплені всесвітньою інформаційною павутиною і дорослі, і діти годинами просиджують у соцмережах і чатах, що фактично замінили їм живе спілкування з рідними та друзями, в інтернет-іграх, деякі з яких своєю жорстокістю просто ламають людську психіку. Хтось навіть зізнається, що дня не може прожити без перегляду новин чи інформації із соцмереж, і при цьому реально відчуває на фізичному рівні, що до комп’ютера наче притягує якась невидима сила.

Людина, яка живе у віртуальному світі, фактично не контролює себе, вона втрачає волю, свободу вибору. Якщо трапляється ситуація, коли немає доступу до інтернету, хронічна залежність виявляється в зміні поведінки людини - вона стає неспокійною, агресивною, відчуває свого роду "ломку", характерну при алкогольній чи наркотичній залежності.

Проблема виявляється не лише в розладах психіки і загалом погіршенні здоров’я людини, адже більшу частину вільного часу замість прогулянок, занять спортом чи творчістю вона віддає перевагу "зависанню" на різноманітних сайтах. Проблема набагато масштабніша, бо руйнуються суспільні відносини, головна соціальна ланка суспільства - сім’я. Інтернет-залежним важко адаптуватися у суспільстві, адже відвикають від живого спілкування з людьми.

У деяких розвинутих країнаж уже давно узялися за розв’язання цієї проблеми, особливо якщо це стосується дітей. Щонайперше - їм заборонено користуватися мобільними телефонами у школі, їхнє дозвілля вчителі і батьки намагаються заповнити заняттями спортом та творчістю. З ними працюють психологи. І, звичайно ж, найкращим прикладом, як вести здоровий спосіб життя, є батьки. У низці країн (наприклад, Великобританії, США, Китаї) уже є навіть спеціалізовані клініки для лікування інтернет-залежності.

І хоча цей психічний розлад не ввели до списку психо-соматичних захворювань, проте спеціалісти з психіатрії визначили такі психологічні і фізичні фактори, характерні для них:

• нав'язливе бажання перевірити електронну пошту,
• постійне очікування наступного виходу в мережу,
• багатогодинне "зависання" в інтернеті і витрачання великих коштів на нього,
• почуття задоволення від спілкування в мережі межує з ейфорією,
• відсутність доступу до неї викликає неспокій, агресію, роздратування при вимушених відволіканнях,
• невміння спланувати час закінчення сеансу роботи в мережі,
• забування про домашні справи, навчання чи службові обов'язки, важливі особисті й ділові зустрічі,
• небажання сприймати критику такого способу життя,
• готовність миритися з руйнуванням сім'ї,
• невміння нормально адаптуватися у суспільстві,
• втрата кола живого спілкування,
• нехтування власним здоров'ям,
• уникання фізичної активності,
• нерегулярне харчування, пропускання прийомів їжі,
• нехтування особистою гігієною,
• спроби відмовитися користувача від інтернету чи хоча б проводити у ньому менше часу викликають "ломку", як при якомусь фізичному захворюванні, погіршується самопочуття,
• враження нервових стовбурів руки через тривале перенапруження м'язів,
• оніміння пальців руки, що тримає “мишку”,
• сухість та різь в очах,
• головні болі за типом мігрені, спазми судин мозку, гіпертонія,
• болі у спині і у всьому тілі, адже порушується кровообіг,
• розлади сну, зміна режиму сну,
• часті депресивні стани.

Як не стати комп'ютерним зомбі?

Спеціалісти також дають поради, як уникнути інтернет-залежності:

• не їсти, сидячи за комп'ютером чи з мобільним телефоном,
• знайти захопливе заняття, відвідувати різні групи і клуби,
• зайнятися спортом, музикою, танцями, співом і т. п., бажано з друзями,
• більше часу приділяти сну, замість того, щоб сидіти в інтернеті,
• дивитися фільми на телебаченні чи в кінотеатрі, ходити на концерти, читати книжки,
• допомагати рідним в роботі по дому, приготуванні їжі,
• частіше гуляти з друзями, брати участь у розвагах, іграх, але без інтернету,
• телефонувати і зустрічатися з друзями замість того, щоб тримати з ними зв'язок через соцмережі,
• уникати відвідувань тих місць, де є доступ до мережі, наприклад інтернет-кафе, щоб не піддаватися спокусі зазирнути туди на декілька хвилин, які розтягнуться на увесь день,
• частіше планувати сімейні вечори, але замість перегляду телепередач повечеряти разом, потім знайти спільну розвагу, наприклад, пограти в настільну гру,
• відволікатися від мережі за кожної слушної нагоди, встановивши ліміт часу роботи вашого комп'ютера,
• якщо проблема залежності зайшла надто далеко, звернутися до спеціалістів, які зможуть допомогти.


Щоб молоде покоління ще замолоду не захворіло на інтернет-залежність, дорослим потрібно подбати про їхню зайнятість в реальному житті. Якщо діти втікають в іншу реальність, потрібно знайти причину такої поведінки. Це можуть бути погані стосунки в сім’ї, у школі, з друзями, занижена самооцінка, незадоволені потреби, відчуття самотності, прагнення відволіктися від проблем реальності і т. п.

Проблема, пов’язана з комп’ютерною залежністю, має вирішуватися спільно з розробниками ігор, психологами, медиками, педагогами, батьками. Комп’ютер - це факт сучасної дійсності. І прості заборони тут не допоможуть. Це майбутнє, відгороджувати від якого підлітків у жодному разі не можна. Найкраще розібратися в усьому разом із професійним психологом, а потім скласти програму позбавлення від залежності, і бажано, щоб все оточення - сім'я, друзі - допомагали людині в цьому.

Раніше люди обходилися без комп'ютера. І якось жили, і не були дурнішими. Народжували дітей, успішно навчалися, вміли добре працювати і продуктивно відпочивати... І все це без інтернету! Може, і сьогодні не варто свій настільки дорогоцінний час витрачати на пошук дріб'язкових і неважливих новин, які засмічують голову або ще й викликають негативні емоції, на щоденне листування і безглузде бродіння по сторінках мільйонів сайтів? Адже життя швидко минає, і треба намагатися використати кожну його мить на щось корисне для себе і для близьких...