Всім, хто стежить за політичною та економічною ситуацією в Україні добре відомо, що Міжнародний валютний фонд, як один із донорів нашої держави, умовами продовження співпраці називав два принципових законопроєкти, які неодхідно ухвалити українському парламентові. Про це, зокрема, говорив, виступаючи у парламенті, Президент В. Зеленський. Йдеться про уже схвалений закон про ринок земель сільськогосподарського призначення та так званий «антиколомойський» законопроєкт, прийнятий у першому читанні. Саме останній і викликав чимало суперечок серед політиків та спричинився до непересічного рекорду.
Для початку нагадаємо, що 30 березня Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №2571-д щодо удосконалення деяких механізмів регулювання діяльності банківської системи країни. Зокрема, він передбачає, що колишні власники банку, коли їхні інтереси було порушено в процесі виведення установи з ринку чи її націоналізації, не можуть претендувати на повернення їм контролю за банком, а лише можуть сподіватись на грошову компенсацію. І навіть визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку чи його націоналізацію не може стати підставою для його скасування.
Між першим та другим читанням законопроєкту нардепи мали можливість внести свої правки до документу. І тут стався чи то конфуз, чи рекорд. Справа в тому, що було внесено рекордну для українського парламенту кількість правок. Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook нардепа від «Голосу», член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. Наведемо його допис.
«Після 22:00 потенціал по поправкам зник і більше їх не надходило. Тому... фінальна цифра і абсолютний рекорд українського парламенту отримує закон про банки і 16000+ правок до нього!!!! Орієнтовна точна цифра 16 335, але поки секретаріат працює над зведенням.
Якщо у нас видається за це якийсь подарунок від книги рекордів України, то прошу всіх причетних туди звернутися».
А для того, аби оцінити законодавчий запал окремих політиків нардеп наводить і певні історичні цифри. Зокрема, нагадує, що до проєкту Конституції надійшло 5 700 правок, до Виборчого кодексу народні обранці наплодили 4 400 правок, до закону про ринок землі сільськогосподарського призначення – понад 4 000. 3 400 правок отримав законопроєкт щодо процесуальних кодексів, ще 2 500 – лобістський законопроєкт, який по-блюзнірському назвали «купуй українське», а «мовний» закон – набрав лише «скромних» 2 000 правок.
«Тобто, наш законопроєкт 2571-д, - іронізує Я. Железняк, - практично переміг всі ці законопроєкти зі своїми правками складені разом...».
Цікаво також і те, що за його словами понад 1000 правок до законопроєкту внесли лише сім нардепів, з них найбільше позафракційний Антон Поляков - він подав 6 000 правок. Цього ж депутата півроку тому виключили з фракції «Слуга народу» за голосування не синхронно з рішенням фракції.
Ще 1911 правок подав співголова депутатської групи «За майбутнє» Віктор Бондар, а 1781 – ще один нардеп «Слуги народу» Дмитро Чорний. Як розповідають інтернет-видання, до потрапляння у Раду останній був депутатом Дніпропетровської облради від «УКРОПу», а цю політсилу однозначно пов’язують із колишнім співвласником «ПриватБанку» Ігорем Коломойським.
Також 1656 правок подав уже третій «слуга народу» Олег Дунда, котрий, як стверджують, у минулому був керівником департаменту в АКБ «ПриватБанк». 1463 правки подав ще один нардеп від «Слуги народу» та колишній «укропівець» Сергій Демченко. Ну і нарешті 1199 правок подали також «слуги…» Олександр Дубінський, відомий і тим, що працював на каналі Ігоря Коломойського і особливо не соромиться відстоювати його інтереси публічно, та Ольга Василевська-Смаглюк, екс-журналістка із того ж таки телеканалу «1+1».
Можливо комусь також буде цікаво і те, що сам законопроєкт, який спричинив такий скандал, складається з трохи більше як 16 тисяч слів. Тож не важко порахувати, що зацікавлені нардепи внесли рівно стільки ж правок, скільки є слів у документі.
Не зважаючи на те, як пояснюватимуть свою активність автори парламентського рекорду, зрозуміло, що розходиться їм не у якості законопроєкту, а в тому, як швидко він може бути схвалений у парламенті. Нагадаємо, що земельний законопроєкт із його 4 018 правками розглядали у сесійній залі два місяці. Очевидно, що нині той, хто ініціював стільки поправок, розраховує, що розглядатимуть їх, якщо з тією ж швидкістю, десь до півроку. І плювати на те, що країні конче потрібні домовленості із зовнішніми кредиторами, що маємо нині пандемію, початок світової та нашої національної економічної рецесії. Плювати на значну частину громадян країни, котрі або вже залишились, або уже зовсім скоро залишаться без засобів до існування. Бо потрібно відпрацювати на інтереси свого справжнього роботодавця. І це зовсім не виборці. А один із олігархів, котрий вирішив, що його інтереси стоять вище за інтереси країни, у якій він живе. І від того, що така турбота про олігарха у цій ситуації є очевидною для всіх, стає соромно за весь український парламент.
