Про цю ідею говорили вже тривалий час. Зрештою, логіка авторів законопроєкту, який недавно внесли до Верховної Ради, цілком зрозуміла, і, як видається, її підтримає більшість громадян країни. Йдеться про повернення до прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб. Тобто той, хто менше заробляє, за задумом авторів законопроєкту, мав би сплачувати податок за нижчою ставкою. У кого доходи вищі – заплатить більше. Зрештою, щоб подібне до цього у нас уже було не в такому далекому минулому.

Від 15 до 27 відсотків

Отже, відповідно до проєкту закону, який зареєстровано в парламенті і навіть спрямовано для розгляду на профільному комітеті, розмір податку мав би залежати від рівня місячного доходу, який вимірюється в мінімальних заробітних платах. Для доходу до п’яти мінзарплат (МЗП) ставку податку пропонують встановити на рівні 15 відсотків (нагадаємо, що нині прибутковий податок ті, хто офіційно працевлаштований, сплачують за єдиною ставкою – 18%). Для тих, хто заробляє від 5 до 15 МЗП, ставку передбачено залишити на нинішньому рівні. Від 15 і до 50 розмірів мінімальних заробітних плат мали б обкладати податком за ставкою 21 відсоток. Із заробітків від 50 і до 200 МЗП запропоновано стягувати 24 відсотки. А одержувачі захмарних 200 МЗП і вище мали б заплатити 27 відсотків прибуткового податку.

Нагадаємо, що на початок цього року мінімальна заробітна плата в Україні становить 4 723 гривні. Тож неважко порахувати, що найнижчим податком мали б обкладати доходи розміром до 23,6 тисячі гривень. А максимальний розмір оподаткування, в разі прийняття законопроєкту, мав би стосуватись заробітків трохи менших за мільйон гривень на місяць.

Важливо зауважити, що, як передбачено в проєкті закону, збільшену ставку застосовуватимуть тільки для рівня тих доходів, що перевищують максимальну базу для нарахування єдиного соціального внеску (15 розмірів мінімальної заробітної плати).

При цьому підвищену ставку податку застосовуватимуть тільки до перевищення бази над базою, яка підлягає оподаткуванню за нижчою ставкою.

Крім того, пропонують повернути в економічний обіг таку норму, як мінімальний неоподатковуваний дохід. Вона існувала певний час уже в незалежній Україні, однак згодом залишилась лише для визначення розміру різних штрафів. Наразі автори законодавчої ініціативи пропонують встановити мінімальний неоподатковуваний дохід для фізичних осіб із місячним доходом не вище 15 розмірів мінімальної зарплати, передбачивши, що вони мають право зменшити свій місячний оподатковуваний дохід на суму мінімального неоподатковуваного доходу, який визначається як розмір мінімальної зарплати.

Тобто для тих, хто щомісяця отримує менше 70 тисяч гривень, податок пропонують стягувати із суми доходу мінус мінімальна зарплата.

Ще однією важливою новацією, яку внесли на розгляд парламенту автори законопроєкту, є звільнення від оподаткування податком на доходи фізосіб і військовим збором доходів від банківських депозитів.

Депозити без дискримінації

Автори законопроєкту в пояснювальній записці до нього обґрунтували свої ініціативи тим, що одним із принципів податкового законодавства, відповідно до статті 4 Податкового кодексу України, є принцип соціальної справедливості, який передбачає встановлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків. Водночас інший принцип податкового законодавства – рівності усіх платників перед законом та недопущення будь-яких виявів податкової дискримінації – передбачає забезпечення однакового підходу до всіх платників податків не залежно від соціальної, расової, національної, релігійної належності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Що стосується оподаткування доходів громадян від депозитних рахунків, то, як підкреслюють автори законодавчої ініціативи, сьогодні кожний громадянин сплачує з них п’яту частину державі у вигляді податку. Разом з тим на час введення оподаткування цього виду доходів – у липні 2015 року – облікова ставка НБУ становила 30 відсотків річних. Відповідно відсоткові ставки комерційних банків на депозити фізичних осіб у гривні становили близько 20-22 відсотків для річних депозитів.

1 лютого 2020-го облікова ставка НБУ – 11 відсотків, а протягом року НБУ має намір знизити її до 7. Відповідно знизилися і ставки комерційних банків для річних депозитів фізичних осіб у гривні. На 5 лютого середня ставка становить 14,8 відсотка і продовжуватиме зниження. Тому, як вважають автори законопроєкту, після значної зневіри громадян у банківській системі під час так званого «банкопаду» та ще й істотного зниження відсоткових ставок за депозитами необхідно підтримати як банківську систему, так і наміри громадян тримати свої гроші у цих фінансових установах.

Разом з тим, якщо ви вкладаєте свої кошти не в банківські депозити, а в цінні папери держави (облігації внутрішньої державної позики, або ОВДП) чи в місцеві цінні папери, то доходи за такими вкладеннями звільнені від податку на прибуток та військового збору. Фактично виходить, що держава у такий спосіб стимулює вкладати кошти саме у власні боргові зобов’язання. Тож маємо ситуацію, коли пасивні доходи по-різному оподатковуються. «Однакові за економічною сутністю доходи (проценти на банківські депозити та проценти від державних цінних паперів, зокрема ОВДП), – підкреслено в пояснювальній записці до законопроєкту, – підлягають різному податковому навантаженню. Проценти, які отримують власники облігацій, не оподатковуються ані податком на доходи фізичних осіб, ані військовим збором; водночас проценти на депозити підлягають оподаткуванню за сумарною ставкою у 19,5 відсотка. Це аж ніяк не свідчить про дотримання принципу соціальної справедливості та недискримінації.

Таким чином, запропоноване скасування оподаткування доходів фізичних осіб у формі процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, а також у вигляді процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом та процентів на вклад (внесок) до кредитної спілки дозволить мотивувати населення до розміщення грошових коштів у банках, збільшить ліквідність банків та забезпечить подальший приплив грошових коштів в економіку України».

Що стосується запровадження неоподатковуваного мінімуму в розмірі мінімальної заробітної плати, то автори законопроєкту вважають, що таким чином можна буде дотриматися принципу гарантування мінімального рівня матеріального забезпечення для працівника. Бо нині із заробітку у 4 723 гривні треба сплатити 921 гривню різних податків. Крім того, роботодавець сплачує за працівника ще 22 відсотки єдиного соцвнеску. Таким чином, для заробітної плати у 4 723 гривні загальний розмір податкового навантаження становить 1 960 гривень, тобто 41,5%.

«Все це свідчить про недотримання принципу соціальної справедливості у зв’язку з фактично недотриманням державою встановлених гарантій щодо рівня мінімальної заробітної плати (шляхом вилучення частини цієї заробітної плати як податків до бюджету) та більшим податковим навантаженням на працівників та роботодавців, якщо працівник отримує до 70 845 гривень на місяць», – пояснюють автори проєкту закону.

Разом з тим високе податкове навантаження стає причиною для виплати доходів у конвертах узагалі без жодного оподаткування.

Наводять автори законодавчої ініціативи приклади з практики європейських країн, де є мінімальний неоподатковуваний дохід. Більшість держав – членів ЄС її дотримуються. І поза податками залишається дохід від 974 євро на рік – у Чехії до 19 500 – на Кіпрі.

Механізми різні: чи система податкових звільнень, чи податкових кредитів, встановлення прогресивної шкали ставок податку на доходи фізичних осіб із неоподаткуванням певного розміру мінімального доходу. Окрім того, зазначені звільнення від оподаткування у різних державах – членах ЄС застосовуються до різних видів доходів: одні дозволяють зменшити весь річний оподатковуваний дохід на визначену суму не залежно від джерел доходу; інші – лише заробітні плати та прирівняні до них доходи.

За розрахунками авторів законопроєту, запропонований розмір неоподатковуваного доходу становитиме близько 2 100 євро на рік за актуальним нині курсом. Разом з тим зменшення податкового навантаження на суму мінзарплати може стати стимулом для виведення доходів з «тіні» та їх зростання саме на суму, звільнену від оподаткування.

Між іншим, більшість держав – членів ЄС також застосовують прогресивну шкалу для сплати прибуткового податку фізичними особами. Таких є 22 країни із 28. При цьому в деяких із них верхня межа ставки може перевищувати 50 відсотків.

А тепер кілька слів про доходи бюджету. Як вважають автори законодавчої ініціативи, зменшення розміру податків для громадян найбільш вразливих категорій та запровадження неоподатковуваного мінімуму можна буде компенсувати за рахунок збільшення ставки для заможніших. Тож додаткових втрат державна та місцеві скарбниці не матимуть.

Підсумовуючи можемо сказати, що система оподаткування заробітних плат у нашій країні вже давно є тим стримувальним фактором, котрий фактично заганяє частину бізнесу в «тінь». Тож зміни тут потрібні. Втім, чи стане податкове послаблення для найменш заможних громадян значним? Для тих, хто отримує мінімальну зарплату та близьку до неї, – безумовно, адже для них важлива кожна копійка. Можна не сумніватись і в тому, що збільшення оподаткування високих доходів викличе, з одного боку, позитивну оцінку суспільства, а з другого, можливо, трохи гальмуватиме апетити чиновників та керівників державних підприємств щодо розміру винагороди за їхню важку працю.