Днями в Україні набув чинності закон про фінансовий моніторинг. Не зважаючи на те, що сам по собі фінмоніторинг не є чимось новим для банківської системи країни, все ж окремі положення нового закону викликали неоднозначну реакцію серед українців. Найперше норма про те, що необхідна ідентифікація особи при поповненні рахунку на суму понад 5 тисяч гривень. Найперше, кажуть про те, що сума ця невелика – щось близько 185 американських доларів. А ще вважають, що у такий спосіб органи фінансового моніторингу акцентують увагу саме на дрібних операціях і малому підприємництві, натомість найбільші порушення відбуваються там, де є великі кошти. Уже серед перших реакцій на запровадження норм нового закону були припущення про те, що він стимулюватиме перехід до безконтрольних готівкових операцій.

Варто нагадати, що перший закон про фінмоніторинг з’явився в Україні ще з 2001 року. Його завданнями називали запобігання фінансуванню тероризму та масовому розповсюдженню зброї. Потім це поняття було розширено на протидію ухиленню від сплати податків, відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом.

Національний банк України дав свої роз’яснення щодо нового закону. Зокрема, у НБУ наполягають, що для 95% банківських клієнтів законодавчі новації не ускладнять життя, а скоріше спростять. Бо всі клієнти банків уже є ідентифікованими. Вони вже одного разу були у відділенні, заповнювали анкету та надавали ксерокопії своїх документів.

Зміни переважно стосуються неідентифікованих операцій. Але! Це не заборона їх проводити, це скоріше додаткові вимоги.

Найперше, як стверджують у головному банку країни, впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Тобто високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Йдеться, зокрема, про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми.

Операції звичайних людей – студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєкту та «білого» бізнесу, що платить податки – перевірятимуть менше. Адже 95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії.

Наголошують також і на тому, що новий закон збільшує граничний поріг операцій обов’язкового фінмоніторингу. До цього банки були зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис. грн, а серед підстав для цього було аж 17 ознак. Новий закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшує список ознак операцій. Наразі їх всього чотири: готівка; переказ коштів за кордон; операції політиків; операції клієнтів з держав, які працюють «в антилегалізаційній сфері» (як приклад у НБУ наводять Північну Корею).

Новий закон дає суттєву перевагу клієнтам банків, як наприклад дистанційна індентифікація. Це означає, що тепер, щоб відкрити рахунок у банку, не потрібно йти у відділення. Засвідчити свою особу ви тепер можете або через відеозв’язок, або через систему BankID чи у інший спосіб.

Закон також розширює вимоги до ідентифікації тих, хто робить переказ грошових коштів. Це не стосується переказів грошей з карти на карту. Банківська карта – це вже ідентифікований продукт, і банк має інформацію про власників карток. Йдеться переважно про перекази без відкриття рахунку – наприклад поповнення рахунку через термінал. Тобто якщо ви будете поповнювати рахунок через термінал на суму 5 тис. грн і більше, потрібна ваша ідентифікація. До кінця року платіжні термінали мають обладнати спеціальними зчитувачами карт.

Втім, ці вимоги не стосуватимуться оплати комунальних послуг, сплати податків та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг, поповнення кредитних карток до 30 тис грн. У цьому випадку ідентифікація не буде потрібна.

Новий закон також суттєво розширює перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу, тобто тих, хто фактично проводить ідентифікацію клієнта. Тепер до таких суб’єктів відноситимуть також і поштових операторів, і ріелторів, і емітентів електронних грошей, і юристів, і представників грального бізнесу, і тих, хто надає податкові консультаційні послуги. Всім, кого це стосується, буде надано достатньо часу на адаптацію – до кінця цього року.

«Клієнт не повинен підтверджувати походження коштів, якщо пересилає понад 5 тисяч гривень готівкою через відділення банку. Для цього потрібен лише паспорт. Закон нічого не змінює в принципах запитування документів про походження коштів. Це стосується не тільки грошових переказів, а і поповнення власних рахунків або оплати товарів і послуг», – зазначив директор департаменту платіжних систем НБУ Олексій Шабан.

Зауважимо, що НБУ також опублікував відповіді на найпоширеніші запитання стосовно дії нового закону, котрі допоможуть клієнтам краще зорієнтуватись у нових обставинах.

– Що тепер буде з оплатою комуналки?

– Нічого нового. Ідентифікація платника комунальних послуг не потрібна, як і інших простих платежів.

– Хочу переказати родичу 10 тис. грн з карти на карту. Чи є якісь обмеження?

– Ні. Жодних змін для переказів з карти на карту. Вільно переказуйте як 10 тис. грн, так і 25 тис. грн (у межах сум, дозволених банком). У банку вже є вся інформація про власника карти. Це ідентифікований клієнт.

– А якщо у мене 10 тис. грн готівкою? Як краще переказати, і чи потрібна додаткова перевірка?

– Зробити цю операцію можна у відділенні банку. Для цього потрібен буде паспорт.

Інший спосіб – переказ через термінали самообслуговування, банкомати з функцією прийому готівки. Якщо такий пристрій має зчитувач даних з картки, то операцію можна зробити і на 10 тис. грн і на 20 тис. грн.

Якщо ж такого зчитувача немає, і верифікацію провести не можна, то все діє в межах ліміту до 5 тис. грн. Ті фінансові компанії, що не обладнали термінали зчитувачами, матимуть час це зробити до кінця року.

– А як щодо поповнення кредитки через термінал?

– Аналогічно. До 5 тис. грн – без ідентифікації. Від 5 тисяч – у відділенні або через ПТКС, що технологічно може забезпечити перевірку платника.

– Я орендую квартиру за 10 тис. грн на місяць. Раніше я переказував ці гроші власнику квартири на карту. Тепер мені потрібно дробити платіж?

– Дробити платежі на частини не потрібно. Для переказів з карти на карту закон нічого не змінює.

Якщо ви будете поповнювати картку через термінал, то все залежить від того, чи є у такого терміналу ліміт. Якщо він встановлений на рівні 5 тис. грн, то більше ви переказати не зможете.

– Добре. Тоді я двічі переведу по 5 тис. грн на карту. Її не заблокують?

– Ні. Це низькоризикова операція. Поодинокі перекази на 10 чи 20 тис. грн не цікавлять тих, хто їх перевіряє. І потреби у підтвердженні походження коштів тут немає.

Закон про фінмоніторинг про інше. Банки мають фокусуватись на найвищих зонах ризику – операціях понад 400 тис. гривень, а також на незвичайних операціях клієнтів. Наприклад, клієнт займається 10 років торгівлею овочами, а потім переказує гроші за оплату металобрухту на сотні тисяч гривень. Це дивна, непритаманна операція. Варто звернути увагу на цей екзотичний випадок.

– Купую телевізор в інтернет-магазині за 40 тис. грн. Які тут «підводні камені»?

– Якщо платите картою – нічого нового. Якщо доставка телевізора буде через поштового оператора, а коли розрахунок відбувається післяплатою – згадуємо про правила роботи з готівкою. Поштовик попросить у вас особисті документи.

– Як бути із переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти?

– Ви вже ідентифікований клієнт, якщо у вас є валютний рахунок в банку. Жодних лімітів та обмежень законом про фінмоніторинг не встановлено.

– Хочу переказати 10 тисяч гривень міжнародною системою переказів. Чи потрібна ідентифікація?

– Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.

– Йду у відділення банку зробити переказ на 100 тис. грн або відкривати депозит на 150 тис. грн. Взяв паспорт. Довідка про доходи потрібна?

– Ні, не потрібна. Ми завжди казали банкам, що клієнти не повинні надавати інформацію про джерела походження коштів за простими операціями на допорогові суми.

Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих операцій – понад 400 тис. гривень. Підхід до вивчення джерел походження не змінився.

– А якщо переказ на 500 тис. грн? А джерел походження немає. Чи заблокують рахунок, а кошти на ньому – «заморозять»?

– Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію. Ви ж коли відкривали рахунок, то й заповнювали анкету, вказували інформацію про себе та доходи. Банк знає історію операцій клієнта і знає, які операції є звичними для нього.

Погодьтеся, дивно, якщо студент, який щомісяця отримує стипендію одну тисячу гривень, а потім купуватиме квартиру за мільйон гривень. Водночас абсолютно нормальною це буде операція для клієнта із середнім або вищим за середній рівнем доходів.

– Як користуватися електронним гаманцем? Чув, що відтепер потрібна ідентифікація. А для поповнення мобільного рахунку теж потрібна?

– Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються для оплати мобільних послуг. Для них зроблено виняток в законі.

Перевіряти потрібно власників гаманців, які купують через них товари чи платять за послуги. Для цього також є час до кінця року. Потрібні документи: паспорт та ідентифікаційний код. Операції через е-гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.