Депутати Верховної Ради 278 голосами ухвалили Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. І сьогодні, 16 липня, він вступає в дію. Отож відтепер українська має звучати в усіх сферах публічного життя. Якщо мовні права громадян порушуватимуться, вони мають право поскаржитись уповноваженому із захисту державної мови.

Закон, який ухвалено на виконання 10 ст. Конституції України, визначає, як держава має забезпечити всебічне функціонування української мови як державної. Наприклад, кожна людина має право на отримання інформації та послуг українською в усіх сферах публічного життя — в освіті, культурі, медіа, у транспорті закладах медицини та громадського харчування, в держустановах і т. д.

У законі виписано й загальні принципи захисту української мови. Тобто громадяни зобов'язані знати державну мову, а держава має сприяти її вивченню – організовувати курси для дорослих, забезпечувати можливість опанувати державну мову громадянам, які раніше не мали такої можливості.

Українською мовою зобов'язані розмовляти високопосадовці, депутати всіх рівнів, судді, адвокати, керівники силових структур, вишів, медпрацівники і т. п. Водночас дія закону не поширюється на приватне спілкування і релігійні обряди.

Особи, які претендують на державні посади, зобов'язані складати іспити з державної мови. Працівники медичних чи технічних закладів іспиту з мови не складатимуть. Їм досить буде лише підтвердити знання атестатом про вивчення мови. Ця норма запрацює через два роки після ухвалення закону.

Закон збільшує частку використання української мови на телебаченні. Нині вона складає 75% мовлення державною на загальнонаціональних телеканалах. А через п'ять років має зрости до 90%. Те саме стосується і радіо (окрім пісень).

Закон про мову також зобов'язує кожне друковане видання через два з половиною роки мати україномовну версію.

Працівники сфери послуг повинні надавати інформацію (усно чи письмово) та обслуговувати клієнтів українською. Але якщо особа хоче, щоб її індивідуально обслуговували іншою мовою, закон це дозволяє, тобто використання мови може відбуватися за згодою сторін.

Меню, цінники, вивіски мають бути теж державною мовою. Проте поряд із ними можуть бути написи англійською, російською чи китайською. Такі ж правила передбачені і в інших сферах.

Загалом принцип Закону про державну мову такий: захистити українську мову, але не протиставляти її іншим мовам.

Інституту мовних інспекторів-наглядачів для стеження за дотриманням закону, як було записано у початковій версії законопроекту і яким лякали іншомовних громадян, НЕ БУДЕ. Хоча така інституція діє, наприклад, у Франції, Латвії, Естонії, інших країнах.

Проте законом передбачено появу уповноваженого із захисту державної мови - це посадова особа, яку призначатиме Кабмін. Він має почати працювати через півроку після ухвалення законопроекту. Кожен громадянин тепер зможе звертатись зі скаргою про порушення його мовних прав до уповноваженого, котрий або самостійно, або через працівників свого апарату чи через доручення поліції перевірятиме, чи було насправді порушення. Якщо будуть докази, то уповноважений виноситиме припис про усунення порушення.

Наприклад, батьки дитини, котру віддали до дитсадка, мають право вимагати навчати дитину державною мовою. В іншому разі можуть поскаржитися уповноваженому, який скерує припис до дошкільного закладу про те, що виховний процес має відбуватися українською.

Припис виносять у разі першого факту порушення. Якщо посадова особа чи заклад порушили закон повторно, тоді на них після надходження скарги накладатимуть штраф (від 3400 до 6800 гривень). Адміністративна відповідальність за порушення норм закону буде запроваджена через три роки після його ухвалення.

Кримінальної відповідальності за незнання державної мови не передбачено.