…Білява дівчинка несміливо переступила поріг класу і завмерла. Її погляд прикипів до фортепіано в кутку кімнати. Як багато на ньому клавіш! Чи зможе вона видобувати звуки з цього інструмента своїми маленькими пальчиками?
Відчуваючи дитячу невпевненість, викладачка присіла на стілець біля фортепіано і зіграла нехитру дитячу пісеньку.
– За кілька місяців ти зможеш грати так само, – заохотила дитину.
Тією полохливою дівчинкою була Леся Королик (Бойко), а вчителькою – Тетяна Казарцева. Нині пані Леся – заслужена діячка естрадного мистецтва України, голова журі Міжнародного багатожанрового (17 номінацій!) фестивалю-конкурсу «Нашого цвіту – по всьому світу», а Тетяна Сергіївна й далі прищеплює любов до музики талановитим юним франківцям…
Понад 20 років тому доля закинула Л. Королик у далеку Італію. Починала, як усі, – доглядала стареньких сеньйор. З часом освоїлася, вивчила мову, вийшла заміж за італійця – юриста Альфредо і… згадала про захоплення музичним мистецтвом. Знайшла себе у диригуванні хорами, у співі, у пропагуванні всього українського – пісні, поетичного слова, музики. А не так давно очолила журі конкурсу, що об’єднує талановитих українців, які живуть і працюють у різних куточках світу. Сама закохана в українську пісню, поставила собі за мету донести до світу автентику української культури, неповторність і красу українських пісень, танців, художнього та декоративно-прикладного мистецтва, звичаїв, традицій та обрядів.
Днями ж у Музеї мистецтв Прикарпаття відбулось урочисте нагородження лауреатів та відзначення членів журі конкурсу від Івано-Франківщини. У вступному слові до цього дійства пані Леся наголосила: «Я щаслива тим, що мала хороших учителів, завдяки яким стала музикантом. Дякую за їхні відданість, любов, які вони вкладали і вкладають у свою справу». У різний час наставниками співачки були викладачі Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Галина Стасько, Юрій Серганюк, Ганна Карась. Власне, заслужений працівник культури України доктор мистецтвознавства Г. Карась керує хором «Первоцвіт» із приміського села Микитинці, який відзначив 131 рік з часу заснування. Він став володарем гран-прі фестивалю-конкурсу і відкрив церемонію нагородження лауреатів.
Та з особливою теплотою дослідниця культурно-мистецького життя українців в Італії кінця XX – початку XXI століть Л. Королик згадує викладачку-методиста спеціального фортепіано та педагогічної практики Івано-Франківського фахового музичного коледжу (ІФФМК) ім. Д. Січинського, голову Івано-Франківського громадського товариства Ріхарда Вагнера Т. Казарцеву: «Кажуть, що вчитель творить Людину. Я називаю Тетяну Сергіївну своєю музичною мамою. Саме вона першою прищепила мені, семирічній, любов до прекрасного».
Т. Казарцева заслужено перемогла у номінації «Інструментальний жанр. Фортепіано-соло. Золотий вік», а її нинішні вихованці Софія та Ілля Шутаки, Василина-Тахея Вандрович, Анастасія Кудіна і Ярина Байдащук стали одними з лауреатів конкурсу. Нагороди також отримали Ярослава Сторожук, Софія Петровська, Богдана Рудник, Злата Кафарська – учениці викладачки-методиста класу фортепіано ДМШ №2 ім. В. Барвінського Ірини Гонської та бандуристка Христина Таліна – учениця викладачки цієї школи Тетяни Балагури.
Юні музиканти продемонстрували свої здібності, виконавши фрагменти творів українських та зарубіжних композиторів. Бурхливими оплесками присутні нагородили юну домристку (домра – схожий на лютню щипковий музичний інструмент із трьома або чотирма металевими струнами) Марію Кисляк – володарку гран-прі фестивалю, випускницю ІФФМК ім. Д. Січинського (клас викладачки-методиста Надії Судомир).
Справжньою окрасою свята стали виступи викладачки класу вокалу ДМШ №3 імені А. Кос-Анатольського Анастасії Іванової та заслуженої артистки України Світлани Суховій-Овчарової під акомпанемент концертмейстера Мар’яни Стахмич-Грицей.
Призові місця у конкурсі вибороли також подружжя Дувіраків – талановиті художники Валерій та Христина, різьбяр Василь Семко, наймолодша учасниця – Настуся Димид із с. Гошева на Долинщині, срібний голосок якої зачарував гостей свята.
Завершальним акордом знакової в мистецькому житті Прикарпаття події став виступ фольклорного колективу «Маленькі бойки» (керівник Наталія Шпак) із селища Перегінського. Малеча з гордістю розглядала на своїх грудях медалі, які кожному зокрема зовсім по-дорослому вручила голова журі. Немає сумніву, що це свято запам’ятається юним співакам на все життя.
Подяки, відзнаки, медалі, кубки і сертифікати від організаторів конкурсу отримали також керівники колективів, викладачі та члени журі від Івано-Франківської області – Ігор Роп’яник та Ірина Гонська.
Відрадно, що квітне українськими талантами наша планета. Удвічі приємно, що є люди, які їх помічають і належно поціновують. Найбільшою кількістю нагород може похвалитися Івано-Франківщина. Аж 16 гран-прі вибороли талановиті прикарпатські діти і дорослі. Чекатимемо нових талантів, нових нагород, нових зустрічей. Шануймо наше рідне, українське.
