Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України, експерт з бюджетних питань Юрій СТЕФАНЧУК розповів для читачів газети «Галичина» про те, як впливатиме основний фінансовий документ країни на бюджети територіальних громад та чи підсилюватиме він місцеве самоврядування. Крім цього, експерт пояснив, чому Асоціація міст України (АМУ) виступила проти зростання вартості тарифів на електроенергію та надала НКРЕКП зауваження з відповідними зверненнями й чи мають сьогодні органи місцевого самоврядування можливість оперативно реагувати на енергетичні проблеми, розкритикував прийнятий ВРУ скандальний законопроєкт №5655, що позбавляє громади можливості здійснювати контроль за будівництвом, яке відбувається на їхніх територіях, а також поінформував, що стане пріоритетом у роботі ТГ, а відповідно й АМУ наступного року.

– Пане Юрію, як відомо, понад половину видатків Держбюджету-2023 спрямовано на оборону. Як він впливатиме на бюджети громад? Чи підсилюватиме місцеве самоврядування?

– Головний фінансовий документ країни 2023-го – це бюджет воєнного часу. Тож під час його ухвалення простежувалася чітка пріоритетність – насамперед армія та безпека, соціальне забезпечення, медицина й освіта, а також створення фондів – для відбудови критично важливих для людей об’єктів і розвитку підприємництва. Варто зазначити, що кошти на забезпечення ЗСУ формуються зі сплати податків кожного з нас, без жодного міжнародного фінансового ресурсу. У цьому разі податкова свідомість громадян виходить на перший план, а робота ДПС має бути на належному рівні. Крім цього, для потрібного фінансування всіх запланованих видатків у 2023 році, а вони становлять понад два трильйони гривень, важлива підтримка Єврокомісії, США та МВФ, які також прийматимуть програми фінансової допомоги Україні.

Органи місцевого самоврядування у 2023-го отримуватимуть приблизно такі самі надходження, як і цього року, але змінилися пріоритети їх використання. Громади Прикарпаття свої бюджети переважно спрямовують на соціальні програми, що дозволятиме допомагати військовим, їхнім сім’ям, родинам, підтримувати малозабезпечених і, звісно, закладають видатки на забезпечення проходження опалюваного сезону. Коли ж ми здобудемо перемогу, то, я впевнений, Держбюджет-2023 й місцеві бюджети буде переглянуто, й тоді кошти спрямують на відновлення і розвиток.

– Прикарпаття стало надійним тилом для військових та міцною опорою для переселенців. Чи враховано пропозиції громад у Держбюджеті-2023? Й чи матимуть вони можливість наступного року виділяти зі своїх скарбниць достатню кількість коштів на заходи з територіальної оборони, видатки на добровольчі формування, індивідуальну допомогу військовим частинам та військовослужбовцям зокрема, а також дбати про лікарні, школи і садочки?

– У Держбюджеті-2023 передбачено зарахування до місцевих бюджетів частки ПДФО в розмірі 64 відсотки, також у громадах залишатимуться кошти ПДФО з грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям – понад 2,1 млрд грн. Відновлено надходження акцизу на пальне – близько 80 млн. гривень отримають муніципалітети Івано-Франківщини. Важливо, що відновлено можливість здійснювати міжбюджетні трансферти без погодження Кабміну, що дозволяє громадам бути мобільними у прийняті рішень, тим паче у зимовий період, коли потрібно діяти. На жаль, не було підтримано ініціативу АМУ щодо перерахунку базової та реверсної дотації для громад з огляду на кількість внутрішньо переміщених осіб та разового зарахування ПДФО. Для деяких громад Прикарпаття стане складніше фінансово забезпечувати надання якісних послуг.

На мій погляд, норма в Держбюджеті-2023, яка стосується вилучення залишків освітньої субвенції, демотивує громади і насправді не принесе ніякого результату. На момент ухвалення фінансового документа ця сума становила 87,5 млрд. грн. в Івано-Франківській області. Ці кошти могли б бути використані на покращення навчального процесу в ліцеях територіальних громад, але ні… Крім цього, не проведено (на 16 грудня) розподілу освітньої субвенції між бюджетами територіальних громад, і це є проблема, з якою зіштовхнулися територіальні громади. АМУ звернулася до Міносвіти та науки щодо необхідності узгодження проєкту акту, який міститиме принципи розподілу освітньої субвенції 2023-го, та просить підготувати роз’яснення для органів місцевого самоврядування щодо параметрів розподілу освітньої субвенції наступного року, щоб громади могли спланувати свої освітні бюджети в умовах скорочення освітньої субвенції порівняно з минулим роком майже на 20 відсотків. Всі територіальні громади Прикарпаття очікують дієвих кроків від міністерства, які йому належало зробити одразу після прийняття Держбюджету.

– Нещодавно АМУ виступила проти зростання вартості тарифів на електроенергію та надала НКРЕКП зауваження з відповідними зверненнями. Чи означає така ініціатива НКРЕКП додаткові навантаження на місцеві бюджети?

– Під час підготовки територіальними громадами своїх бюджетів експерти АМУ ретельно вивчають усі документи, які впливають або впливатимуть на збільшення видатків з місцевих бюджетів. Звісно, що територіальні громади виступили проти ухвалення проєктів постанов НКРЕКП про зростання вартості тарифів на послуги з диспетчерського управління та з передачі електричної енергії для користувачів системи й надали зауваження до них. Електрична енергія є однією з основних складових тарифів на комунальні послуги, тому зростання її вартості може збільшувати тарифи на такі послуги. В тому разі громади змушені закладати такі видатки у свої бюджети. Вважаємо, що за умов активної фази збройної агресії рф наступне зростання тарифів є не доречним.

– Чи мають сьогодні органи місцевого самоврядування можливість оперативно реагувати на енергетичні проблеми?

– Ми бачимо, що масовані ракетні обстріли тривають, і ворог намагається зруйнувати енергетичну систему. Тому сьогодні важливо мати можливість відновлювати та встановлювати нові мережі комунікацій для забезпечення стабільного енергопостачання. Ця ситуація вимагає від громад та комунальних підприємств оперативності. Доречно, що уряд 25 листопада цього року прийняв постанову №1324, якою вніс зміни до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, передбачених Законом «Про публічні закупівлі». Ці зміни передбачають, що будівництво, наприклад, нової котельні в громаді може здійснюватися за спрощеною системою, але за погодження Міненерго. Важливою є і постанова Кабінету Міністрів від 11 листопада 2022 р. № 1261, де не вимагається підтвердження локалізації при закупівлі зокрема електрогенераторних установок, трансформаторів, акумуляторів, обладнання та пристроїв для фільтрування або очищення води. Такі товари не виробляють в Україні або їх обмаль, тому скасування вимог, необхідних, звісно, в мирний час, для стимулювання національної економіки, вже не є перешкодою для громад сьогодні, в час війни, для закупівлі критично важливих товарів.

– Як оцінюєте роботу щодо розвитку економіки в тилових громадах?

– Величезних втрат і далі зазнають промислові регіони країни, і ми всі усвідомлюємо, що війна в Україні не завершиться за місяць-два. Сьогодні потрібно шукати шляхи, як втримати економіку країни до перемоги. Тому саме громади Івано-Франківщини як тилові громади докладають чимало зусиль, аби економіка працювала й наповнювала як державний, так і місцевий бюджети.

З середини березня муніципалітети доволі успішно ведуть роботу із залучення бізнесу. У більшості громад Прикарпаття працює релокований бізнес або ж ведуть активні перемовини щодо цього. Найбільше таких підприємств – в Івано-Франківську, Калуші й Коломиї, і це закономірно, оскільки тут більші виробничі потужності, а найголовніше – людський капітал. Нещодавно на одному із заходів мав можливість поспілкуватися із заступником міністра економіки Тетяною Бережною, яка зазначила, що збереження та розвиток людського капіталу, його переорієнтація стає ключовим завданням.

На сьогодні, за офіційними даними податкової служби Івано-Франківщини, 97 суб’єктів господарювання, евакуйованих із територій, де ведуть бойові дії, працюють на Прикарпатті, з них лише 35 підприємств перереєструвались і сплатили до бюджету 7,3 млн гривень. Також платників податків в області побільшало на 2,5 тисячі суб’єктів господарювання, а їхня загальна кількість становить понад 85 тисяч.

Мусимо визнати, що перебої з електрикою відображаються на роботі підприємств, оскільки запуск виробничого циклу, що може тривати від однієї години до шести, зазнає збоїв.

– Що стане пріоритетом у роботі громад, а відповідно й АМУ 2023 року?

– Розпочну з резонансного законопроєкту №5655, за який проголосувало 228 депутатів, а петиція до Президента щодо його ветування набрала 42090 голосів. Така кількість пов’язана з тим, що та законодавча ініціатива позбавляє органи місцевого самоврядування можливості впливати на контроль за будівництвом, що відбувається на їхніх територіях. Відповідно до проєкту закону контроль і нагляд місцевого самоврядування хочуть замінити на моніторинг. А це означає створення умов для монополії на будівельному ринку. Тобто одна приватна фірма на ньому контролюватиме інші приватні компанії. А це є порушенням Конституції, оскільки держава передає контроль, нагляд і свою відповідальність перед громадянами приватній структурі.

У постійній комунікації з громадами у 2023 році будемо напрацьовувати нову формулу вирівнювання та переходити із горизонтального, коли в громад забирають кошти, до вертикального, де є чітке фінансування з Державного бюджету послуг на стовідсотковому рівні до потреби. Така система на часі, оскільки мотивуватиме громади до розвитку. Також є важливим закріпити на постійній основі збільшення частки ПДФО, яку зараховують до бюджетів місцевого самоврядування – із 64 відсотків 2023-го до 80 2026-го (збільшення на п’ять відсотків щороку). АМУ у своїй роботі завжди відстоює дієві інструменти регіонального розвитку, що зміцнює місцеве самоврядування та наближає нашу перемогу…