Про досягнення муніципалітетів Івано-Франківської області крізь призму викликів, співпрацю між прикарпатськими і прифронтовими громадами, скорочення видатків на соціальні ініціативи, інфраструктуру та економічний розвиток і пріоритетність військових потреб, кадровий дефіцит у громадах, шкідливі законодавчі ініціативи читайте в інтерв’ю для газети «Галичина» з виконавчим директором Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України, експертом з бюджетних питань Юрієм СТЕФАНЧУКОМ.

– Пане Юрію, як оцінюєте ключові досягнення прикарпатських громад за минулий рік?

– 2024-й став роком випробувань, і досягнення громад, як на мене, варто оцінювати крізь призму викликів. Громади змушені були долати ці виклики майже самостійно, що, з одного боку, є об’єктивним, оскільки основні ресурси Державного бюджету спрямовують на потреби оборони, але з іншого – це вияв системної проблеми в управлінні ресурсами та розподілі відповідальності.

Системна допомога військовим та сім’ям героїв, міграційна й демографічна криза, обмежене фінансування та необхідність підтримувати соціальну інфраструктуру створили ситуацію, де потреби значно перевищують можливості громад. Попри ці обмеження, громади Прикарпаття продемонстрували ефективність управління, бо навіть у таких умовах вони намагалися зберігати темпи підтримки Збройних Сил України минулих років, спрямувавши на це понад 10 відсотків власних доходів у 2024 році. Це не лише свідчить про відповідальність, а й демонструє чіткий пріоритет, який громади поставили перед собою.

Тому ключовим досягненням є те, що місцеве самоврядування, попри всі виклики, змогло зберегти довіру суспільства та належно виконувати свої повноваження.

– Ви часто наголошуєте, що громади Прикарпаття – яскравий приклад належної роботи муніципалітетів під час війни. Як сьогодні місцеве самоврядування Івано-Франківщини наближає перемогу?

– Війна стає своєрідним випробуванням на стійкість і ефективність місцевого самоврядування, і громади Прикарпаття продемонстрували здатність швидко реагувати на виклики. Вони ефективно мобілізовують ресурси, організовують волонтерську допомогу та активно долучилися до зміцнення обороноздатності країни, ставши надійним тилом.

На початку 2024 року 62 громади Прикарпаття запланували на допомогу Силам оборони понад 820 мільйонів гривень, з яких близько 260 млн спрямували на закупівлю дронів. Протягом року ці видатки зросли до понад 940 мільйонів гривень (115 відсотків від початкового плану), у тому числі витрати на дрони перевищили 280 млн (108 відсотків від початкового плану), що стало однією з найбільших статей видатків у 2024 році.

Проте варто підкреслити, що такої підтримки було досягнуто за рахунок скорочення інших важливих видатків, зокрема на соціальні ініціативи, інфраструктуру та економічний розвиток. Це свідчить про пріоритетність військових потреб, але водночас демонструє обмеженість ресурсів громад.

Особливо варто відзначити роботу щодо налагодження співпраці між громадами Івано-Франківської області та прифронтовими громадами і постійну підтримку та допомогу їм. А поїздки керівників громад, представників місцевого самоврядування та волонтерів до військових з передачею автівок та різноманітною допомогою є системною практикою впродовж усього часу війни. В результаті атрибути з фронту є у кожного, а на передовій – символи наших міст, селищ і сіл.

У 2025 році збереження такого рівня допомоги стане серйозним викликом, особливо в умовах непрогнозованості, але попри це, громади заклали у своїх бюджетах кошти на підтримку Сил оборони, показуючи готовність і надалі виконувати свої зобов’язання.

– З якими основними викликами стикнулися муніципалітети цього року, і чи їх вдалося подолати?

– Громади працюють в умовах постійного тиску через економічну нестабільність і зростання кількості осіб з інвалідністю та соціально вразливих категорій населення. Попри це, вони продемонстрували торік стійкість, але багато проблем залишаються актуальними й сьогодні.

Найбільшим викликом є зменшення населення, що посилило кадровий дефіцит у сферах освіти, медицини та комунальних господарствах, особливо в малих громадах. Громади намагаються вирішити це шляхом залучення молоді та підтримки працівників, але це не вирішує проблему. Крім цього, зменшення доходів місцевих бюджетів ускладнює фінансування критичної інфраструктури. Попри це, громади оптимізували бюджети, залучили міжнародну підтримку та забезпечили стабільність основних послуг.

Серед викликів варто виділити законодавчі ініціативи, які безпосередньо впливають на роботу громад, але їх ухвалють без належного обговорення. Наприклад, 9 січня 2025 року парламент ухвалив законопроєкт №6013, який передбачає заборону створення комунальних підприємств територіальними громадами та їх реорганізацію в господарські товариства. Це може істотно ускладнити надання послуг у сферах охорони здоров’я, освіти, тепло- та водопостачання, оскільки більшість таких закладів функціонують як комунальні підприємства.

Наступним викликом є те, що курс на децентралізацію, який є європейським пріоритетом, стикається зі спробами централізувати ресурси та управління, що обмежує самостійність громад. Військові адміністрації, попри важливість їхньої роботи в надзвичайних умовах, посилили централізацію. Вони часто перекладають відповідальність на громади без належного ресурсного забезпечення, як це відбувається з облаштуванням укриттів або утриманням важливої інфраструктури. Крім цього, розподіл субвенцій профільними департаментами органів виконавчої влади в державі викликає критику з боку керівників громад і депутатів обласної ради через його непрозорість.

Попри посилення вертикальних зв’язків, війна підкреслює необхідність децентралізації. Місцеве самоврядування ефективно справляється з власними повноваженнями та вирішує критичні питання на місцях – забезпечує проходження опалювального періоду 2024–2025 років і впроваджує проєкти облаштування сонячних електростанцій та інших теплонасосів у школах, садочках, амбулаторіях і комунальних підприємствах.

– Як змінилися економічні показники в тилових громадах Івано-Франківщини за останній рік? Чи з’явилися нові бізнеси і робочі місця?

– Економічна ситуація в громадах Івано-Франківщини у 2024 році демонструє певні позитивні тенденції, але залишається під впливом значних викликів. За підсумками року, 62 громади Івано-Франківської області ефективно працювали з платниками податків, забезпечивши надходження до загального та спеціального фондів у розмірі понад 10,7 мільярда гривень (109,3 відсотка від затвердженого початкового плану), що на 227 мільйонів гривень (102,2 відсотка) більше, ніж у 2023 році.

Основним джерелом доходів залишився податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який становив близько 5,5 мільярда гривень (понад 50 відсотків від загальних надходжень). Через скасування «військового ПДФО» громади недоотримали понад 1,6 млрд грн, що істотно вплинуло на їхні можливості закривати запити від військових та реалізовувати соціальні проєкти. У деяких громадах втрати від цього податку перевищили 50 відсотків порівняно з минулим роком.

Попри економічні труднощі, громади активно працювали над створенням умов для залучення інвесторів та розвитку місцевого бізнесу. У кількох громадах з’явилися нові виробничі підприємства, переважно у сфері переробки. Ці ініціативи сприяли появі нових робочих місць, хоча загальний рівень зайнятості залишається під впливом міграції працездатного населення.

Громади Івано-Франківщини досягли позитивних результатів у фінансах, але їхні можливості обмежені через недоотримання податків. Для сталого розвитку потрібна ефективна стратегія адміністрування податків та конструктивна співпраця між усіма сторонами.

– А як щодо стратегії для залучення інвестицій, розвитку місцевого бізнесу в тилових громадах?

– В умовах війни стратегічне планування стає критично необхідним інструментом для розвитку громад, дозволяючи визначати пріоритети, аналізувати ризики та знаходити рішення для подолання проблем. Громади Івано-Франківщини, як тилові, активно розробляють стратегії для залучення інвестицій та підтримки місцевого бізнесу.

На сьогодні 51 громада області вже має затверджені стратегії розвитку, у решти ж ця робота – на завершальних етапах. Ці документи охоплюють такі напрями діяльності, як підтримка підприємництва, залучення інвестицій, енергетична незалежність, цифровізація послуг та розвиток креативних індустрій.

В кількох громадах активно розвиваються індустріальні парки, що приваблюють інвесторів і створюють нові робочі місця. Громади також успішно залучають міжнародну підтримку, зокрема гранти на розвиток інфраструктури та енергозберігаючих технологій.

Для ефективної реалізації стратегій необхідна консолідована підтримка міжнародних партнерів. Громади готові до змін і їхній потенціал можна значно посилити тільки завдяки комплексному підходу до співпраці.

– Які пріоритетні напрями розвитку громад Прикарпаття бачите на 2025-й?

– Вважаю, що є три пріоритетні напрями: міжнародна співпраця, залучення проєктних ресурсів та підтримка інститутів громадянського суспільства, і всі вони взаємопов’язані. Громадські організації відіграють важливу роль у пошуку міжнародних партнерів та ресурсів для громад, виступаючи для європейських фондів символом довіри та збереженням демократичних цінностей. Це підтверджують десятки реалізованих проєктів у нашій області та залучені сотні тисяч гривень.

Сьогодні ефективне управління неможливе без активної участі громадянського суспільства. Неурядові організації, асоціації, волонтерські об’єднання та громадські ініціативи є рушіями розвитку громад, області та держави. В умовах воєнного стану, коли вибори не проводять, важливо залучати людей до прийняття рішень та роботи на місцях. Прозорість і відкритість – ключові принципи ефективного управління.

Нещодавно почув вислів, що інститути громадянського суспільства називають любителями дармової політичної наживи. Такі підходи приречені на провал, і ті, хто уникає співпраці з неурядовими організаціями, втрачають довіру.

Україна, як частина європейської спільноти, демонструє, що сильне громадянське суспільство є основою стійкості, розвитку та перемоги. В умовах війни громадські організації та ініціативи не лише підтримують армію, а й захищають права людей та утверджують демократичні цінності. Суспільство обрало демократичний шлях розвитку і попри незадоволення прихильників «вертикалі», ми впевнено рухаємося європейським шляхом.