Парламент ухвалив Державний бюджет на 2024 рік, що стане вже другим головним фінансовим документом України, прийнятим в умовах повномасштабної війни. Основна стаття передбачених бюджетних витрат – фінансування національної оборони. Отож, за яким кошторисом житимуть українці наступного року? Що ж з огляду на воєнні умови пропонує прикарпатським громадам Держбюджет-2024? Як вплине вилучення «військового» ПДФО з місцевих бюджетів на життя громад? Чи запустять у державі «друкарський верстат», і чим це може обернутися для економіки країни? На ці запитання газети «Галичина» відповів виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України, експерт з бюджетних питань Юрій СТЕФАНЧУК:

– Війна триває. Першочергове завдання, яке стоїть у цей складний час перед урядом, ВРУ та громадами, – вистояти як демократична держава, перемогти зовнішнього ворога та в майбутньому стати повноцінним членом НАТО і Європейського Союзу.

Саме тому сьогодні на кожному рівні публічного управління приймають доволі складні «нешаблонні» рішення в умовах значної невизначеності. Це добре прослідковується, якщо проаналізувати 2023 рік, у якому видатки на сектор безпеки та оборони з урахуванням останніх змін зростуть на понад 70 відсотків, хоча цього ж року було заплановано доволі багато капітальних видатків, тобто коштів на відбудову того, що було зруйновано в перший календарний рік війни на деокупованих територіях. А ухвалений ВРУ законопроєкт №10037 про так зване «військове» ПДФО вилучить цю частину податку з місцевих бюджетів вже цього року. Мова йде про кошти, які надходили з 1 жовтня до 31 грудня 2023 року. Для Прикарпаття – це понад 650 млн. грн., з яких понад 500 млн. грн. – кошти територіальних громад.

Варто зазначити, що невідомий і механізм вилучення такого ресурсу. Із врахуванням того, що цей законопроєкт було прийнято 8 листопада 2023 р., він порушує статтю 58 Конституції України: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі…».

Для територіальних громад – це виклик, який став справжнім неприємним сюрпризом, оскільки в суспільстві не відбулось належного діалогу та усі намагання пошуку компромісів не було враховано.

З упевненістю можна сказати наступне: громади допомагають і надалі допомагатимуть ЗСУ, не зважаючи ні на рішення ВРУ забрати у них «військове» ПДФО, ні на намагання уряду знівелювати використання громадами коштів місцевих бюджетів. Проте, очевидно, відсьогодні допомагати на місцях військовим буде значно важче.

Такі дії уряду свідчать про те, що реальність бюджету країни є складнішою навіть попри те, що Мінфін за 10 місяців 2023 року залучив близько 35,4 млрд доларів зовнішнього фінансування на нагальні потреби Держбюджету, з яких понад 40 відсотків – на безповоротних умовах.

9 листопада Верховна Рада ухвалила в цілому Державний бюджет на 2024 рік – цей бюджет стане вже другим, прийнятим в умовах повномасштабної війни і третім воєнним кошторисом України. Отож 2024-го уряд очікує зібрати до бюджету близько 1,7 трлн грн, а витрати становитимуть понад 3 трлн. Видатки на оборону будуть майже такими ж, як і 2023-го – понад 1,7 трлн. грн. Додатково до цього, в Держбюджеті передбачено майже 15 млрд. грн. на підтримку ветеранів. Найбільша частина цієї суми піде на придбання житла для учасників бойових дій та членів їхніх сімей. Крім цього, планують запровадити інститут помічника ветерана, на який спрямують понад 4 млрд грн. Відмінністю цього бюджету від військових бюджетів минулих років є те, що сформовано окремі програми для підтримки розвитку воєнної економіки, зокрема і за кошти, які буде забрано з місцевих бюджетів.

З огляду на аналіз можна стверджувати, що 2024-го, як і у попередні два роки, всі зібрані всередині країни податки буде спрямовано на війну. Решту видатків фінансуватимуть міжнародні партнери. А фінансувати тут буде що. Дефіцит бюджету очікується на рівні понад 1,5 трлн грн. Державний борг зросте до 8 трлн грн, який, цілком імовірно, необхідно буде погашати уже наступного року.

Варто зазначити, що у 2024 році заплановано підвищити мінімальну зарплату – з 1 січня до 7100 грн, а з 1 липня – до 8000 грн. Прожитковий мінімум з 1 січня становитиме 2920 грн. Розмір мінімальної зарплати у доларовому еквіваленті наступного року трішки скоротиться, якщо брати для розрахунку той курс, який передбачено в основному фінансовому документі країни. Найвищою «мінімалка» була 2021-го, коли становила майже 220 дол. на місяць. Наступного року вона зменшиться і становитиме не більше 190 дол. Таке прогнозоване зростання мінімальної зарплати вплине на оклади у бюджетній сфері, і місцеві бюджети відповідно матимуть додаткові видатки в частині сплати податків. Видатки на освіту 2024-го році мають зрости і становитимуть 103,2 млрд грн., а підвищення «мінімалки» вплине на доходи працівників державного апарату.

До місцевих бюджетів 2024-го «військове» ПДФО не зараховуватимуть, як і кошти від оподаткування доходів поліцейських та пожежників. Місцеві бюджети Івано-Франківської області недотримають понад 2,6 млрд. грн., з яких територіальні громади – близько 2 млрд. грн.

Асоціація міст України виступала проти вилучення у територіальних громад цього ПДФО та зверталася з відповідними зверненнями до Президента, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Володимира Зеленського, до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Громади пропонували зберегти ці кошти у місцевих бюджетах, адже «військове» ПДФО в громадах – це оперативна і цільова допомога військовим, забезпечення соціальної сфери на місцях та допомога внутрішньо переміщеним людям. Також від вилучення «військового» ПДФО постраждають найбільше ті громади, які його не мали, адже для них базова дотація зменшиться вдвоє. Так працює індекс податкоспроможності. На жаль, коштів стане менше, а відповідно – й можливостей швидкого реагування на проблеми, які можуть виникнути. Щоправда, реверс не вилучатимуть з громад, яких зокрема на Івано-Франківщині було 8 цьогоріч, а в 2024-му залишається тільки 2.

Як на мене, ключовий ризик Держбюджету-2024 полягає у неотриманні всієї суми зовнішнього фінансування, яку закладено в ньому. Зокрема, за умов незалученості достатнього обсягу коштів для фінансування дефіциту Державного бюджету з’являтиметься значний ризик у забезпеченні функціонування усього управлінського сектору, судової системи, соціальної сфери тощо. А враховуючи те, що буферу у вигляді коштів в місцевих бюджетах не буде, як це було, наприклад, у час пандемії, на початку широкомасштабної війни і впродовж 2023 року, швидкість реагування на ризики на загальнодержавному рівні зменшиться. Соціальна напруга наростатиме! Тому допоки такий ризик в умовах великої війни існуватиме, не можна відкидати варіант повторного ввімкнення «друкарського верстату» та ще більшого поглиблення економічної кризи.