У Тлумачі відбувся традиційний футбольний турнір серед ветеранів пам’яті Романа Круховського – першого голови Тлумацької територіальної громади, який добровольцем став на захист рідної держави і віддав за неї найцінніше – своє життя.
Майже два роки тому страшна звістка сколихнула Прикарпаття, вдарила, неначе грім серед ясного неба: 2 серпня 2022 р. Роман отримав поранення не сумісні з життям у бою за волю України у результаті штурмових дій біля села Кодема Бахмутського району на Донеччині. Його у 42 роки, коли він захищав державний суверенітет і територіальну цілісність України, вбила росія. Турнір проводять щороку ближче до 29 липня, коли народився герой, або ж напередодні 2 серпня, коли він поліг на полі бою.
У цьогорічному турнірі взяли участь команди Обертинської, Олешанської та Тлумацької громад, а також команда «Друзі Романа», яка й перемогла у футбольному поєдинку. Дружина Романа Круховського – Ірина і його сини – Андрій та Ігор нагородили переможців медалями і кубком, а також – грамотами учасників турніру.
Чому саме футбольний турнір і кому належить ідея його проведення? Про це розповів директор IT STEP в Івано-Франківську, заступник голови Тлумацької ТГ (2016 – 2020), друг Романа Круховського Ігор Мандар:
«Роман Петрович був спортсменом. Але попри те, що він професійно займався греко-римською боротьбою, належав до поціновувачів футболу і, будучи головою громади, чимало робив для його розвитку. Саме це і стало вирішальним чинником щодо заснування традиційного турніру його пам’яті саме з футболу. Щодо ідеї проведення такого заходу, то вона виникла рік тому і належить його найближчим друзям. Ми вирішили проводити такий турнір щороку, щоби він став традиційним та зберіг пам’ять про нашого товариша. Цього року проводимо його вже вдруге. Кожен з нас має пам’ятати героїв, які віддали свої життя за Україну, та віддавати їм шану. Одним із них є Роман Круховський».
Дружина героя – Ірина Круховська – каже, що її чоловік, попри те, що був майстром спорту з греко-римської боротьби, дуже любив усі види спорту.
«До футболу Роман мав особливий інтерес, намагався дивитися всі матчі, в яких брала участь національна збірна, – згадує Ірина. – Якраз у 2004 році, коли ми вже були рік одружені, проходив чемпіонат Європи з футболу. І коли грала наша команда, відповідно звучав гімн, Роман піднімався з крісла, клав руку на серце і долучався до його виконання. Спочатку це для мене було навіть трохи дивним, далі я зрозуміла, що і в такий спосіб він проявляв свій патріотизм. А ще Роман намагався відвідувати всі пам’ятні турніри, щоб віддати шану людям, які пропагували й розвивали спорт».
Також Роман Круховський – знаний педагог, завідувач кафедри східних єдиноборств Івано-Франківського фахового коледжу фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України, майстер спорту з греко-римської боротьби. Його, завжди усміхненого і щирого, любили та поважали викладачі й студенти. Чимала частина такого яскравого, насиченого, але короткого Романового життя минула в коледжі, який він закінчив з відзнакою. Згодом він отримав червоний диплом Львівського державного університету фізичної культури і почав працювати в коледжі викладачем силових видів спорту…
Роман Круховський воював на фронті як гранатометник 1-го стрілецького батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Кредо його життя, яке віддав за Україну, – робити зміни, починаючи з себе, задля майбутніх поколінь незалежної Української держави. Напевно, саме тому він на другий день великої війни добровільно вступив до лав ЗСУ, бо твердо вірив, у те, що говорив: кожен з нас має виконати місію на своєму місці. Належно виконував бойові завдання та спільно з побратимами гідно тримав позиції і не відступав від поставлених цілей. Прикметно, що Роман не мав військової освіти, навиків та досвіду, але це його не зупинило: твердо вирішив одним з перших стати на захист рідної держави. І віддав за неї найцінніше – своє життя!
