Яремчанська громада: підтримка фронту і турбота про жителів

Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України продовжує організовувати престури в територіальні громади з цікавинками. Цього разу прикарпатські журналісти мали нагоду побувати у Яремчанській ТГ і дізнатися, як живе ця громада у час війни, чи вдається їй долати виклики та шукати можливості для розвитку.

Життя в умовах турбулентності

Передовсім відбулася зустріч представників медіа з головою Яремчанської громади Андрієм МИРОНЯКОМ, під час якої він розповів, що за останні роки Яремчанська ТГ демонструє стабільний економічний розвиток, незважаючи на виклики воєнного стану.

Економічна діяльність громади відображається у динаміці бюджету. Основною статтею доходів є податок на доходи фізичних осіб. Серед інших значущих джерел – плата за землю, єдиний податок, акцизний податок та туристичний збір.

Голова підкреслив, що Яремчанська ТГ належно реагує на виклики воєнного часу. Громада ефективно організувала прийом і розміщення тисяч внутрішньо переміщених осіб, забезпечуючи їх харчуванням і житлом, а також підтримувала безперебійну роботу життєво важливих служб навіть в умовах регулярних відключень електроенергії. У громаді на постійне проживання залишилося приблизно 5 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

З ініціативи Яремчанської міської ради регулярно проводили благодійні аукціони та ярмарки для збору коштів на потреби Збройних Сил України. Працівники бюджетної сфери щомісячно здають одноденний заробіток на підтримку армії. За зібрані кошти придбано автомобілі, квадрокоптери, FPV-дрони, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), зарядні станції, старлінки та інше спорядження для військових.

Важливою складовою стала благодійна ініціатива із залученням місцевих підприємців та партнерів із-за кордону, завдяки якій було придбано автомобілі для ЗСУ. Співпраця з містами-партнерами дозволяє отримувати значну цільову благодійну допомогу для військових потреб.

У межах «Програми надання матеріально-технічної допомоги ЗСУ, Національній гвардії України та іншим військовим формуванням на 2024-2025 роки» за кошти місцевого бюджету у 2024 році було закуплено та передано військовим обладнання на суму 7 196,151 тис. грн. За перші чотири місяці 2025 року – вже на 1 794,197 тис. грн.

Під час воєнного стану одним із ключових пріоритетів залишається забезпечення якісного освітнього процесу для дітей громади. Попри складні умови, фінансування шкіл і дитячих закладів утримується на належному рівні, що є пріоритетом для розвитку громади та інвестицією у майбутнє.

Зокрема проведено енергоаудити ліцеїв, що дозволило обґрунтовано розпочати проєкти з термомодернізації; утеплено фасади та замінено вікна в закладах освіти; у закладах дошкільної освіти облаштовано безпечні та функціональні укриття з рекуператорами повітря; проведено ремонти та модернізацію кухонь, які оснащено сучасним обладнанням; розроблено проєкти подальшої модернізації освітньої інфраструктури, реалізація яких запланована за рахунок благодійних коштів.

За словами голови громади, також в умовах воєнного стану тут все ж відновлюють інфраструктуру, зокрема дороги в громаді. І це не питання комфорту чи розвитку туризму, це, перш за все, безпека мешканців, адже в гірському населеному пункті дороги мають стратегічне значення. «У Микуличині є віддалений присілок, під’їзд екстрених служб до якого чи навіть курсування автобуса, зокрема й шкільного, був неможливим без асфальтованої дороги. Тому ми знайшли кошти і таки відремонтували цю дорогу на Полумистий, щоб люди могли в нормальних умовах жити і добиратися до центру села. І таких доріг ще багато, адже тут усюди перепад висоти, паводки чи підмивання доріг внаслідок сильної зливи…» – розповів А. Мироняк.

Акцент – на туризм

Туристична галузь залишається стратегічним напрямом розвитку Яремчанської територіальної громади, звернув увагу А. Мироняк. Завдяки розвиненій інфраструктурі гостинності, сприятливим кліматичним і природним умовам, а також активній підтримці місцевої влади, туризм забезпечує стабільні надходження до бюджету та позитивно впливає на суміжні галузі, зокрема транспорт, торгівлю, зв’язок і будівництво.

У 2024 році у громаді функціонували 68 готелів та 630 садиб, що загалом можуть прийняти до 15 000 гостей одночасно.

Щодо змін у портреті туриста з 2022 року, за статистичними даними, відзначається зростання кількості внутрішніх туристів, а також зміна їхніх потреб і очікувань. З початком воєнного стану значно збільшилася кількість сімейних подорожей і короткострокових відпочинків. Туристи віддають перевагу комфортним садибам і невеликим готелям із домашньою атмосферою. Зросла популярність активного туризму – піших і велоекскурсій, а також екотуризму.

Незважаючи на виклики, громада продовжує працювати над розширенням туристичних локацій, вдосконаленням інфраструктури та підвищенням якості обслуговування, що сприяє залученню нових гостей і розвитку економіки регіону».

Туристичний збір становив 5,17 млн грн у 2024 році, а заплановано 5,6 млн грн у 2025-му.

Остання криївка Яремчанщини стала музеєм

Оглядини Яремчанської громади розпочали з музею-криївки в Дорі – в урочищі Скала. Головна спеціалістка відділу туризму та зовнішніх зв’язків міськвиконкому Марія Андрійків наголосила на важливості співпраці громади з Івано-Франківською обласною радою, яка на сьогодні дала вагомі результати. Зокрема вона розповіла про проєкт «Повернення в минуле: остання криївка на Яремчанщині», який став переможцем обласного конкурсу проєктів та програм розвитку місцевого самоврядування. За кошти обласного та місцевого бюджетів було споруджено музей-криївку. І звернула увагу, що ця криївка чи не удвічі більша від справжньої, але повністю передає побут повстанців. А експонати для неї збирали всією громадою: кожен ділився тим, що залишилося від родичів, які були в підпіллі.

Справжня криївка була викопана в землі, вхід у неї був прихований ліщиновим кущем. Це була своєрідна кімната, де перебували повстанці. Перекриття і стіни були дерев’яними. Повітря поступало через замаскований отвір. Їжу готували на примусі, щоб не видати себе димом. Нафту для примусу зазвичай передавали місцеві жителі. Крізь криївку проходило джерело, звідки повстанці брали воду. Вояки не виходили з криївки, коли був сніг взимку, щоб не залишити слідів і не видати себе ворогові.

Особливістю криївки було те, що в самій скалі продовбане маленьке віконце, через котре можна було спостерігати за всім, що діялося навколо. Нікому навіть не спадало на думку, що тут можуть бути повстанці. Так тривало недовго…

Через зраду, одного недільного грудневого ранку 1952 року криївку було оточено великими силами НКВС. Повстанці, побачивши безвихідне становище, вирішили дати відсіч ворогові: загинули троє повстанців Василь Орфенюк – «Чорноморець», Юрко Струк – «Гора» та Микола Дудзяний – «Чорноус».

За спогадами місцевих жителів, у Дорі було аж 11 криївок, а багато місцевих мешканців загинули в боротьбі за незалежну Українську державу. Тому увіковічнення історії боротьби упівців тут є одним із етапів створення цілого туристичного маршруту з інтерактивною складовою.

Рівний доступ до освіти: модернізували інклюзивно-ресурсний центр

У межах престуру відвідали комунальну установу «Інклюзивно-ресурсний центр». За словами її директорки Анастасії Кубарич, у громаді активно впроваджують проєкти, спрямовані на створення якісного, доступного й безпечного освітнього середовища для всіх дітей. Один із яскравих прикладів – робота інклюзивно-ресурсного центру, який надає психолого-педагогічну підтримку дітям з особливими освітніми потребами, звернула увагу А. Кубарич.

«ІРЦ функціонує в оновленому приміщенні площею 209,1 м² і вже сьогодні обслуговує 62 дитини з громади: 55 дітей навчаються в інклюзивних класах, ще 7 – за індивідуальною формою.

Центр проводить комплексні оцінки розвитку, організовує корекційно-розвиткові заняття, консультує батьків і педагогів щодо ефективної підтримки дітей. Його діяльність – ключовий крок до того, щоб кожна дитина, незалежно від потреб, мала рівний доступ до освіти.

Значний внесок у функціонування ІРЦ зроблено саме з місцевого бюджету. Уже цьогоріч на заробітну плату персоналу, оплату комунальних послуг, закупівлю матеріалів і обладнання було спрямовано 592 тис. грн. з місцевого бюджету. Ще 300 тис. грн виділено на ремонтні роботи, включно з капітальним ремонтом, оновленням системи опалення, закупівлею будівельних матеріалів і встановленням охоронної системи. Також залучено фінансування з державного бюджету – на оплату праці педагогічного персоналу.

Розвиток ІРЦ – частина більш масштабної стратегії громади щодо зміцнення всієї освітньої мережі», – розповіла А. Кубарич.

Від добрих справ до легенд

Також медійники побували на екскурсії в сучасному готельному комплексі «Ведмежа гора», розташованому серед Карпат, у місті Яремчі.

За словами адміністраторки Марини Яблонської, особливе місце у діяльності закладу займає участь у соціальній програмі підтримки сімей військовослужбовців. «Ми надаємо можливість безкоштовного або пільгового відпочинку для родин українських захисників, адже віримо, що бізнес має бути соціально відповідальним».

Прикметно, що територія готельного комплексу переходить у вольєрне господарство Карпатського національного природного парку. Це приклад державно-приватного партнерства, який саме про розвиток рекреаційних і туристичних маршрутів, а також спільну діяльність для комфорту та зручності відвідувачів.

Завершальним акордом престуру став «Гедзьо парк легенд», який розташований у самому серці Карпат, поруч із водоспадом Пробій. Тут оживають легенди, фантастичні оповіді та можна поринути у світ магії і пригод.

Ефективність попри виклики

Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій СТЕФАНЧУК, підбиваючи підсумки престуру, наголосив: «Яремчанська міська територіальна громада – єдина в області, яка утворилася не шляхом об’єднання, а роз’єднання населених пунктів, що раніше входили до міської ради. Такий формат вимагав розробки нових управлінських підходів, але сьогодні громада демонструє добрі результати, що базуються на чітких пріоритетах і співпраці між місцевою владою та бізнесом. Це забезпечило ефективне наповнення місцевого бюджету й належного виконання як власних, так і делегованих повноважень.

З початком повномасштабного вторгнення громада активізувала допомогу військовим, родинам захисників та внутрішньо переміщеним особам як з місцевого бюджету, так і за рахунок об’єднаних зусиль із волонтерами та локальним бізнесом.

У 2023 році бюджет громади перевищив 225 млн грн. Але у 2024–2025 роках через спрямування «військового ПДФО» до державного бюджету громада втратила значну частину доходів. Надходження зменшились на 30 відсотків і становили близько 166 млн грн, а надходження з ПДФО скоротилися на 87 млн грн, що становить менше на 58 відсотків у порівнянні з попереднім роком.

Попри фінансові виклики, у 2025 році громада продовжує підтримку військових – вже передбачено понад 11 млн грн, і за можливості ця сума точно зросте. Громада також знаходить ресурси для покращення роботи шкіл, садочків, лікарні, соціальних закладів та поточного ремонту доріг.

Ці кроки позитивно оцінюють мешканці і місцевий бізнес. Особливо активно працює туристична галузь, яка генерує робочі місця й стабільні надходження до бюджетів усіх рівнів. Зокрема, за перший квартал 2025 року громада вже отримала понад 1 млн грн туристичного збору.

Яремчанська громада, як і інші громади Прикарпаття, доводить, що навіть у складних фінансових умовах можна не лише зберігати пріоритети – підтримку військових, базові соціальні послуги, а й знаходити ресурси для розвитку та ефективно реагувати на суспільні запити».

Редактор відділу газети “Галичина”