Триває фінальний етап першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2025», де 37 педагогів Івано-Франківщини змагаються за звання найкращого і право представляти область на національному рівні. Цього року свою педагогічну майстерність демонструють учителі зарубіжної літератури, хімії, історії, трудового навчання/технологій. Конкурс «Учитель року» має особливе значення для Прикарпаття, адже тут плекають учителів, здатних надихати та готувати учнів до викликів сучасного світу.

Конкурс «Учитель року» – це унікальна платформа для виявлення та підтримки талановитих педагогів. Він бере свій початок з 1995 року. Проте на Прикарпатті фахові змагання педагогів провели на кілька років раніше. Завідувачка лабораторії педагогічного досвіту та етнопедагогіки, старша викладачка кафедри менеджменту та освітніх інновацій Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ІФОІППО) Галина Стрільчик, яка веде цей конкурс з моменту його заснування і знає чимало цікавих деталей, розповідає, що тоді не було звичних номінацій, які перегукуються з предметом, який викладає той чи інший педагог. Усі вчителі змагалися між собою незалежно від дисципліни, яку викладали в школі. Галина Дмитрівна пригадує, що 1992-го переміг учитель музичного мистецтва Снятинської загальноосвітньої школи-інтернату Василь Болотинюк.

«Тоді у конкурсних випробуваннях брали участь учителі усіх предметів разом, – каже Галина Дмитрівна. – Змагались і вчителі початкових класів, і фізики, і біологи, і математики, а виграв змагання учитель музичного мистецтва. Він вразив членів журі своєю педагогічною майстерністю».

За всі роки проведення конкурсу прикарпатські педагоги не раз займали призові місця на фінальному етапі. Четверо вчителів краю вибороли першість на всеукраїнському етапі фахового змагання. Першою «Учителькою року» в номінації «початкові класи» стала 2000 року Ірина Мушак, 2001-го в номінації «фізична культура» – світлої пам’яті Олег Паньків, 2007-го в номінації «образотворче мистецтво» – Анатолій Савчук, 2018-го в номінації «українська мова та література» – Ольга Кецмур.

Г. Стрільчик наголошує на важливості не лише виявлення, а й подальшої підтримки вчителів, і наводить приклад із популярного телешоу «Голос країни», де переможці часто зникають з поля зору через те, що після його завершення, як правило, залишаються без підтримки та «розкрутки» продюсерів. Вона переконана, що після перемоги в конкурсі, потрібно сприяти професійному розвиткові його лавреатів, залучати до різних проєктів, авторських майстерень з розробки посібників для педагогів, особливо в контексті Нової української школи. «Що ми варті без талановитого вчителя? Нічого, – наголошує моя співрозмовниця. – Один учитель, один олівець, один зошит зроблять більше, ніж армія. Нам потрібен талановитий вчитель! Це одне із завдань конкурсу, друге – його підтримати».

Однією зі складових цієї підтримки є і фінансове стимулювання. Переможці обласного етапу конкурсу отримують матеріальне заохочення: надбавки до посадового окладу, що стимулює їх до подальшого професійного розвитку. Зокрема, за І місце: 40 % надбавки до посадового окладу, ІІ та ІІІ місця – 30%, учасники, які увійшли до дев’ятки фіналістів, – 20% надбавки на один рік.

Конкурс «Учитель року» постійно розвивається. І за 30 років своєї історії зазнав чимало змін. Пані Галина зазначає, що сьогодні у ньому немає надмірної запаперованості. Змінилися конкурсні випробування та формат їх проведення, вони стали більш наближеними до освітньої практики. «Дуже оригінальні завдання. Є такі конкурсні випробовування, які раніше не проводили, наприклад, «хімічний експеримент», «методичний експромт», тощо, – каже вона. – Також в умовах воєнного стану виконання багатьох завдань триває в дистанційному форматі».

Одним із небагатьох конкурсних випробувань, яке витримало перевірку часом, є «урок». Саме під час нього журі бачать вчителя в роботі, його вміння працювати з учнями та педагогічну майстерність. Пройти це випробування – не кожному під силу, адже урок потрібно провести у незнайомому класі. А про тему та інші нюанси вчителі дізнаються напередодні. На знайомство з учнями у конкурсантів – лише година, а на підготовку – 20 годин. Втім, нові реалії диктують нові правила, тому якщо вчителі, за умовами конкурсу, проводять дистанційний урок, вони роблять це зі своїми учнями.

Також з роками конкурс молодшає. Нині у ньому, як правило, беруть участь вчителі, за плечами яких від п’яти до 15 років педагогічного стажу. Прикметно, що саме вони найчастіше стають переможцями. Така тенденція спостерігається не лише на регіональному рівні, а й на державному.

Журналістка «Галичини» на власні очі побачила одне з конкурсних випробувань номінації «трудове навчання/технології» – «майстерку», яке проходило на базі Ямницького ліцею. Учасники мали представити власний педагогічний досвід щодо організації роботи учнів 5–7 класів з обробки матеріалів в умовах змішаного навчання. Отже, як усе відбувалося. Конкурсанти витягали жеребки з номером виступу і класом, а далі мали годину на підготовку. Під час самої презентації важливо було вкластися у 20 хвилин.

Членкиня журі конкурсу, учителька технологій та трудового навчання Отинійського ліцею Ольга Процак наголошує, що цьогорічний очний формат конкурсу дає більше можливостей педагогам проявити себе, побачити синергію між вчителями та учнями, їхню харизму, унікальність та універсальність.

Які ж основні критерії оцінювання учасників конкурсу? Голова журі, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін ІФОІППО, учитель технологій та трудового навчання Івано-Франківського ліцею №7 Володимир Гащак вважає, що вміння вчителя показати свою творчу майстерність є одним із найважливіших, адже «трудове навчання/технології» – це творчий предмет. Крім того, важливими є знання теоретичних засад, нормативних документів, уміння працювати з методичною літературою та використання різних форм і методів навчання.

Член журі конкурсу, учитель трудового навчання та технологій Ямницького ліцею Анатолій Лесів зауважує, що під час оцінювання конкурсантів звертає увагу на професійні якості вчителя, його особливий творчий підхід та неординарність. Він переконаний: щоб перемогти в конкурсі, вчитель має підійти до своєї роботи з творчістю та ініціативою, а також піднятися над шаблонами.

А-от член журі конкурсу, вчитель технологій та трудового навчання Калуського ліцею №3, призер всеукраїнського етапу конкурсу «Учитель року-2010» Олексій Яценюк додає, що важливою є щирість педагога, любов до свого предмета та бажання зацікавити учнів.

За плечами вчительки трудового навчання та інформатики Коломийського ліцею №2 Ольги Кушмарак 14 років педагогічного стажу. Вона обрала свій майбутній фах не випадково, адже її мама також викладала цей предмет у школі. «Для мене конкурс «Учитель року» – це як наступна сходинка. Можливість побачити чого я варта і чи справді це моє, – каже конкурсантка і додає, що її секрет викладання простий. – Якщо любити дітей і показувати цю любов в роботі, то вони це оцінять».

Пані Ольга каже, що участь у конкурсі є для неї насамперед навчанням: «Постійно потрібно чогось навчатися, тому що все йде вперед і технології також. Не варто зациклюватись на тому, що було впродовж останніх 5–10 років, бо сьогодні воно вже не актуальне».

Вчителька трудового навчання Нижнівського ліцею Наталія Білецька вирішила позмагатися за титул «Учитель року», тому що «прагне здобути нові знання, набратися досвіду і проявити себе у конкурсі». Вона переконана, що на уроках трудового навчання потрібно вміти творити, навчати творчості інших та знаходити її у собі.

Конкурсантка вважає, що на першому місці в педагога має бути самоосвіта та самовдосконалення, також надзвичайно важливим є вміння бачити в дитині творчу особистість. «У мене є такий педагогічний девіз: «Якщо ваш план на рік – садіть рис, якщо ваш план на десятиліття, то вчіть дітей», – каже моя співрозмовниця. – Хочу бачити в дитині творчість, розвивати її, щоб вони вміли після закінчення школи застосувати свої уміння на практиці. Кожна дитина талановита, потрібно тільки побачити у ній цей талант».

Конкурс «Учитель року» – це багатогранне явище, що відіграє важливу роль у професійному становленні та розвитку педагогів. Не існує єдиної, універсальної відповіді на запитання про його значення, адже кожен учасник, член журі чи організатор бачить у ньому щось своє, особливе.

– Чим більше я працюю в освіті, тим глибше усвідомлюю серйозність участі вчителів у фахових конкурсах, де збираються найкращі, – зауважує начальниця відділу освіти Ямницької ОТГ Наталія Винник. – Це важливий крок, що дає можливість учителеві проявити себе, показати свої сильні сторони, випробувати свої сили та побачити живі уроки інших. Участь у конкурсі додає впевненості. Це безцінний досвід. Вважаю таких учителів сміливими, адже можна просто працювати, не наважуючись на це складне випробування …

Директорка Ямницького ліцею Йордана Лесів вважає, що конкурс дає великий досвід кожному учаснику, а також – можливість презентувати свою роботу, побачити професійні надбання інших та узагальнити певний етап своєї педагогічної діяльності. «Вчитель не може стояти на місці. Він мусить розвиватися, навчатися, пізнавати щось нове. Бо суспільство змінюється з дуже великою швидкістю, змінюються потреби і запити здобувачів освіти. Тож учитель мусить іти в ногу з часом, бачити потреби дітей і вдосконалюватися», – каже вона.

Членкиня журі конкурсу, учителька технологій та трудового навчання Коломийського ліцею №9, заслужений майстер України Світлана Стадник переконана, що конкурс «Учитель року» – це своєрідне навчання як методики викладання, так і практики. Педагоги, котрі беруть участь у цих фахових змаганнях отримують цікавий та унікальний досвід, який надихає їх до змін та росту. «Це як курси, адже щоб взяти участь у конкурсі, треба багато вивчити, знати, вміти», – наголошує вона.

А. Лесів переконаний, що участь у конкурсі піднімає вчителя в його ж очах, підвищує самооцінку та дає можливість поспілкуватися з колегами. О. Яценюк додає, що це дає змогу педагогу побачити свій рівень майстерності та знань, незалежно від того, яке місце він посяде у змаганнях.