За результатами аудиту Кабмін вважає, що розмір нереалізованого потенціалу України за останні 10 років становить трильйон доларів. Принаймні таку точку зору висловив прем’єр-міністр Денис Шмигаль: «1 трлн доларів ВВП за 10 років – це нереалізований потенціал нашої країни. 1 трлн втратили всі громадяни країни через постійні зміни векторів, незавершені реформи, відсутність довгострокової економічної стратегії, корупцію, неефективне управління».

Найбільшу частку в сумі нереалізованого потенціалу країни становлять корисні копалини. За словами голови уряду, правильне використання надр може принести Україні 409 мільярдів доларів.

«В Україні є понад 12 тисяч розвіданих родовищ корисних копалин. І тільки третину з них розробляють. Фактично це трохи більше чотирьох тисяч ділянок», – наголосив прем’єр.

Він також переконаний, що збільшення видобутку корисних копалин не повинно означати зростання їхнього експорту за кордон як сировини: «Це означає формування основи для створення високотехнологічної продукції з доданою вартістю. У нас є нафта і газ, у нас є руди і дорогоцінні метали».

Ще одним потенційно значимим ресурсом, як вважають в уряді, є земельний потенціал країни. Наразі, за результатами аудиту, Україна не використала свій земельний потенціал на 85 млрд доларів.

«29 років вільне розпорядження землею було обмежено, а отже, її цінність занижено в рази. За цей час у державі зникло 5 млн га землі, розвиток зрошення та інвестицій у сільське господарство загальмовано на десятиліття, а подекуди зупинено зовсім», – зазначив Д. Шмигаль.

Цікаво, що, за оцінками прем’єра, за 10 років після запровадження повноцінного ринку середня вартість землі сільськогосподарського призначення за гектар зросте вп’ятеро. 

Нереалізований потенціал України щодо використання водних ресурсів урядовці оцінили приблизно в 12 млрд доларів, лісових – у 40 млрд доларів. Тому, за словами прем’єр-міністра, країна повинна була розширювати площі наших лісів і використовувати деревину переважно для розвитку власного меблевого виробництва. Тільки зміна орієнтирів з експорту сировини на виробництво власної продукції дасть як мінімум 40 млрд доларів протягом 10 років.

«Україна роками ігнорувала розвиток гідроенергетики, цей потенціал ми використовуємо тільки наполовину. Потенціал аквакультури, розвиток рибного господарства використовуємо лише на чверть, зрошення земель розвинене менш ніж на 20% того, як повинно бути.

Наприклад, ефективна система зрошення в південних областях України дала б можливість збільшити врожаї в 2,5-3 рази, і це також невикористаний потенціал, який дасть країні додатковий ВВП», – наголосив прем’єр.

Значна частина втрачених можливостей країни припадає на зовнішню торгівлю. За словами Дениса Шмигаля під час презентації результатів аудиту держави, ми втрачаємо 407 млрд доларів власного потенціалу в міжнародній торгівлі та транзиті навіть за дійсної торговельної структури та вже укладених торговельно-економічних угод. За рахунок підтримки експорту та торговельної дипломатії є можливість наростити товарний експорт на схід, до країн Африки та Латинської Америки.

Завдання для Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості на наступний рік, вважає прем’єр, – забезпечити 1 млрд доларів нових експортних контрактів для українських виробників.

Значними також є можливості України в усіх секторах високотехнологічного виробництва. Це і космічне виробництво, і машинобудування та інші галузі. А також нереалізований інвестиційний потенціал. За оцінками уряду, від початку незалежності втрачені Україною можливості в цій сфері становлять близько 63 млрд доларів. Але, незважаючи на ці потенційні можливості, лише торік прямі іноземні інвестиції в Україну були вп’ятеро нижчими за суму приватних переказів вітчизняних заробітчан.

Отож після презентації цих цифр прем’єр-міністр наголосив на необхідності визначення пріоритетів національної економіки. Наразі уряд бачить три десятки таких проєктів на період до 2030 року, котрі мали б лягти в основу довготермінової економічної стратегії України. Зокрема, це зменшення частки держави в економіці, розвиток фінансового сектора, зменшення регуляторного навантаження на бізнес, значне зростання обсягів розвідки та видобутку власних корисних копалин, розвиток інфраструктури в сільськогосподарському секторі.

Прем’єр також зазначив, що серед пріоритетних проєктів для Кабміну є створення сприятливого податкового та правового режиму для інноваційних і дослідницьких компаній, розвиток цифрової економіки, поліпшення репутації України в світі та посилення торгової дипломатії, підвищення якості життя, створення економічного підґрунтя для розвитку освіти, медицини, культури, соціальних послуг.

Серед ключових індикаторів, презентованих Кабміном, – збільшення реального доларового ВВП України із 136 млрд за підсумками 2019 року до 300-460 млрд доларів до 2030 року.

В уряді сподіваються, що номінальний ВВП на душу населення до 2030 року зросте до 7 300–11 200 доларів (наразі за підсумками 2019-го маємо 3 659 доларів). Крім цього, Кабмін розраховує, що прямі іноземні інвестиції зростуть з 5,8 млрд доларів за підсумками 2019-го до 15–23 млрд доларів до 2030-го.

Урядовці бачать перспективи для зростання експорту товарів і послуг – із 67 млрд доларів за підсумками 2019-го до 120-160 млрд доларів до 2030 року.

Експерти уже наголосили, що ці цифри близькі до того, що демонструє економіка сусідньої Польщі уже нині (реальний ВВП у 2019-му – 660 млрд доларів, ВВП на душу населення – 15 595 доларів, прямі іноземні інвестиції – 14,4 млрд доларів).

Загалом Національна економічна стратегія на період до 2030-го як цілісний документ, котрий має чіткі терміни виконання окремих завдань, за словами глави уряду, має бути підготовлений у першому кварталі наступного року.

Зауважимо, що наразі політики не надто поспішають з оцінками запропонованих урядом оцінок та проєктів. Цілком можливо, і з тієї причини, що цим планам наразі бракує конкретики. Втім, маємо вже і перші цікаві думки фахівців. Зокрема колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства попереднього уряду, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов висловив думку, що урядові плани не спрацюють.

Як зауважив він у дописі в мережі «Фейсбук», стратегія – це лише один елемент трансформації. А інші – це структура влади та культура суспільства.

«Структура сили визначає, хто має силу і зацікавленість для змін, хто буде чинити супротив. Культура звички визначає, як люди реагуватимуть на зміни, як будуть чи не будуть міняти свою поведінку. Ці три елементи мають доповнювати один одного. Інакше стратегія не спрацює», – написав Милованов.

За його словами, типова помилка – написати стратегію, яка вимагає боротьби в лоб з тими, хто має владу або силу. Таких елементів багато в антикорупційній стратегії міжнародних партнерів для України. Вони вимагають, щоб уряд боровся з олігархами, але сила наразі на боці олігархів, а не уряду.

Другою помилкою є прагнення створити стратегію, яка суперечить культурі звичок. «Приклад такої стратегії – пенсійна реформа. В Україні люди звикли очікувати від держави соціальної підтримки. І змінювати свою поведінку – наприклад, починати накопичувати – не хочуть і більшість не буде. Через це пенсійна реформа буксує», – наголосив ексурядовець.