Верховна Рада України ухвалила законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей», згідно з яким абітурієнти з окупованих територій зможуть вступати у виші без ЗНО. «За» проголосували 310 депутатів. Цей документ викликав неоднозначну реакцію як у батьківської, так і освітянської спільноти: від категоричного несприйняття та нищівної критики до схвалення.

У профільному міністерстві наголошують, що зміни до закону дадуть змогу розширити правила вступу дітей з тимчасово окупованих територій Донбасу та території населених пунктів на лінії зіткнення. Адже тепер вони зможуть навчатися у будь-якому закладі вищої освіти за окремою квотою, встановленою Міністерством освіти і науки. Вступ відбуватиметься за результатами вступних іспитів. Якщо випускники з тимчасово окупованих територій вже склали ЗНО, вони зможуть вступити за загальною процедурою або комбінувати зовнішнє оцінювання та вступні іспити за власним вибором.

«Закон дозволить дітям, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, вже цього року скористатися додатковими, наданими державою, можливостями здобути вищу освіту в Україні», – зазначив т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.

Але загалом вступ без ЗНО для такої категорії абітурієнтів не є ноухау. Адже з 2016 року діяла процедура спрощеного вступу, інакше кажучи, без ЗНО, до уповноважених закладів вищої освіти через освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна» для вступників з тимчасово окупованих територій окремих районів Донецької та Луганської областей, території населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупованих територій Республіки Крим та міста Севастополя.

Народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун у фейсбуку виступила на захист цього закону і наголосила, що він не змінює чинних правил вступу. «Якщо коротко, то ситуація така: досі діти з окупованих територій вступали без ЗНО до певного переліку закладів. Цих закладів було близько сотні, – пише освітянка. – Фактично список було випадковим чином складено. Були університети й зі сходу, і з Галичини. Усе, що пропонував законопроєкт, – дозволити вступ у будь-які заклади, без обмеженого переліку. Усе. Це вся «радикальна» зміна. Чому вона важлива? Чи хочемо ми, щоб діти з окупованих територій вчилися в українських вишах і залишатися тут? Звичайно, що так. Чи можна підготуватися до ЗНО в окупації? Звичайно, що ні. Але це громадяни України і вони мають знати, що в Україні значно краще і вільніше. Це наш спосіб повернути людей, які під окупацією вже забули, що таке свобода. Законопроєкт не змінює чинних правил. Діти з неконтрольованих територій і сьогодні вступають без ЗНО. Те, що тепер змінюється, не є радикальною зміною політики. Політики, яку розробила ще минула влада».

Також вона зазначила, що проблемним місцем закону є таке: «Не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету». «Якщо ви насправді хочете допомогти цим дітям, то має бути окремий рядок бюджету, окрема допомога, окремі кошти для того, аби ці діти справді могли навчатися, і при цьому інші вступники не відчували, що їхні права пригнічують. Інших категорій цей законопроєкт не зачіпає – вони вступають на тих же підставах, що і торік», – переконана Інна Совсун.

Ексміністерка освіти Лілія Гриневич в ефірі програми «Великий ефір Василя Зими» на «Еспресо TV» наголосила, що цей закон є дискримінаційним і матиме певні негативні ефекти. Зокрема ухваленням закону про вступ абітурієнтів з окупованих територій в українські заклади вищої освіти без ЗНО Україна фактично визнає свідоцтва про середню освіту, які терористичні організації «ДНР»-«ЛНР» видають на окупованих територіях Донеччини й Луганщини.

– Цей законопроєкт вилучає положення закону про те, що випускники з окупованих територій, які здобували середню освіту в ОРДЛО, мають складати нашу державну підсумкову атестацію та отримувати українське свідоцтво про середню освіту… Це виглядає так, що ми тепер визнаватимемо середню освіту, здобуту на окупованих територіях?!» – обурюється освітянка. – Друге: якщо повністю прибрати конкурсні умови, принаймні співбесіду, то яким чином абітурієнти з окупованих територій мають довести, що вони спроможні здобувати вищу освіту? І третє дуже слабке місце цього закону. Ми думаємо, що таким чином розширюємо можливості випускникам. Але не враховуємо однієї речі, що вищі навчальні заклади, в яких були відкриті освітні центри «Донбас-Україна» і «Крим-Україна», забезпечувалися державним замовленням. Ці виші були в Донецькій і Луганській областях, а також в інших, ближчих до східної частини і Криму, в Херсонській, Миколаївській тощо. Чому це важливо? Тому що через російсько-українську війну відбувся відплив жителів з різних міст, таких як Маріуполь, де є хороший університет, з інших міст Донеччини і Луганщини. Там є переміщені вищі навчальні заклади, а це викладачі й студенти, які мали велику мужність переїхати з окупованих територій в Україну, хоча все обладнання залишилося у вишах на загарбаній території. І от ці університети мали переважне право для вступу абітурієнтів з окупованих територій. Таким чином, у них були вступники, потім – студенти. А тепер внаслідок ось такої зміни ми ще й отримаємо знекровлення системи вищої освіти на сході. Тому що тепер ці вступники, не складаючи жодних вступних випробувань, можуть на підставі документів про освіту, які не визнають у жодній країні, приїжджати і вступати в будь-який вищий заклад».

Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти, освітянин та управлінець з багатолітнім стажем Богдан Томенчук, коментуючи скасування ЗНО для вступу у ВНЗ абітурієнтів з тимчасово окупованих територій, згадав закон про статус ветеранів Другої світової війни, ухвалений у США 1944 року. Цей документ кардинально відрізняється від вітчизняних підходом: він не дарував вступникам пільги як подачки чи відкупне, а надавав фінансову підстраховку на період навчання в університеті. «Ключовим у тому законі було те, що абітурієнти окремих категорій вступали у ВНЗ, а згодом, здобувши спеціальність, мали оплатити своє навчання, – роз’яснює освітянин. – То був мотиваційний закон. Наскільки пригадую, вступаючи на ту чи іншу спеціальність, вступник мав чітко розуміти, чи зможе він, опанувавши обраний фах, відпрацювати те, що в нього вклала держава. Тобто ніхто сліпо не вибирав диплом заради диплома, бо розумів: якщо буде ніяким лікарем, то до нього ніхто не прийде лікуватися. Той закон, думаю, дуже повчальний. Свого часу він для мене був еталоном у цих підходах».

Богдан Томенчук безкомпромісно сприймає це нововведення. «Моє ставлення до того, що учні з тимчасово окупованих територій можуть вступати у ВНЗ без ЗНО, виключно негативне, і ніяка політика не може це виправдати, – наголошує він. – Якщо держава хоче бути успішною, то освіта не має бути засобом якогось соціального страхування чи демпінгування. І само собою, цілком некоректно це виглядає на тлі наших випускників, чиї батьки гинули, гинуть і ще будуть, на жаль, гинути у цій війні. Кожен мав вибір: залишатися там чи виїхати сюди. І ті, хто топталися по українських прапорах і плювалися в бік полонених на «параді ганьби», коли їх проводили донецькими вулицями, сьогодні мають мати місця в українських вищих навчальних закладах за наші гроші?! Це некоректно, несправедливо. Робити з освіти «замануху» неправильно, в якомусь контексті навіть бридко. Ми здешевили свою освіту до неможливого – не у фінансовому плані, а в плані способів її досягнення. Повторюю: це треба себе дуже не поважати, аби діяти так, як ми діємо сьогодні. Так виходить, що у нас ключовою в математиці є формула Штайнмаєра. Тут немає жодних емоцій, це абсолютно прагматичний підхід – думати про те, яку спільноту отримаємо згодом. Давати освіту тим, хто і не планує бути громадянином цієї держави, неправильно. Захотіли бути іноземною країною – будь ласка, платіть за освіту, як іноземці. То ваш вибір. А життя покаже згодом. Виходить, що мусимо стелити свої прапори комусь під ноги, щоб вони ними, як червоною голлівудською доріжкою, проходили у наші вищі навчальні заклади. Сумніваюся, що Росія зарахує їх без свого ЄГЕ (аналог українського ЗНО. – Авт.) у будь-який вищий навчальний заклад». Це починає виглядати друкуванням індульгенцій, аби папська політична казна не була порожньою».