Електронна петиція щодо перейменування росії на московію, яка набрала понад 25 тисяч підписів, набула суспільного резонансу. Вже навіть Президент Володимир Зеленський дав відповідь на це історичне звернення.
На думку авторки петиції Валерії ШАХВОРОСТОВОЇ, потрібно офіційно перейменувати назву «росія» на «московія», а також замінити термін «російський» на «московський», «російська федерація» на «московська федерація». Вона вважає, що історичною назвою росії є московія. І те саме стосується державних утворень московського князівства, московського царства, імперії. «Ця назва вживалася в європейських і в деяких азійських мовах. На багатьох історичних мапах XVI – XIX ст., які виготовляли в Європі до і після перейменування московського царства на всеросійську імперію, також фігурує ця назва», – йдеться у петиції. Ініціаторка петиції наголошує, що лише 301 рік існує росія, з 22 жовтня 1721 року, коли московський цар Петро І проголосив московське царство «российской империей».
В. Зеленський зазначив, що порушене у петиції питання потребує ретельного опрацювання як у площині історико-культурного контексту, так і з огляду на можливі міжнародно-правові наслідки. Президент звернувся до прем’єр-міністра з проханням щодо комплексного опрацювання цього питання, зокрема із залученням наукових установ.
Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового юридичного інституту ПНУ ім. В. Стефаника, координатор ГО «Поступовий гурт франківців» Сергій АДАМОВИЧ вважає, що реалізація електронної петиції щодо офіційного перейменування «росії» на «московію», заміни терміну «російський» на «московський», «російська федерація» на «московська федерація» сприятиме встановленню історичної справедливості щодо незаконних спроб рашистів приписати собі спадщину княжої Русі й істотно підірве їхні імперські потуги.
«Кожна імперія прагне мати величну і давню історію для виправдання своїх експансіоністських кроків і територіальних претензій, – підкреслив С. Адамович. – В рашистів її немає, і вони протягом століть користувалися краденим: Візантійською спадщиною і претензіями на Русь. Для цього ще в 1498 р. було сформульовано абсурдне «Сказаніє о князях владімірскіх», яке викладає легенду про походження великих князів від брата римського імператора Августа під назвою Прус. А він уже був родичем Рюрика, а Володимир Мономах отримав царські регалії (в тому числі відому Шапку Мономаха) від візантійського імператора Костянтина Мономаха. Потім ланцюжок тягнеться до владімірських князів, а все для того, щоб виправдати претензії на Київську спадщину.
Крім того, псковський старець Філофей в часи московського князя Васілія ІІІ Івановича сформулював ідею «москви як третього Риму», що дає міфічні підстави московитам опікуватися всіма православними і претендувати на спадщину Візантії. І відтоді московія, не зважаючи на те, чи це імперська росія, чи більшовицька або рф, претендує на контроль над Україною і рветься до Босфору і Дарданелл для контролю над важливим для них Царьградом (Стамбулом).
А тепер – стосовно формальних перешкод перейменування, на які посилається Президент України у відповіді на петицію. Тобто щодо того, що статистичний відділ Департаменту з економічних та соціальних питань Секретаріату ООН розробив та опублікував у виданні Статистичні документи, cерія М № 49 «Standard Country or Area Codes for Statistical Use» перелік країн і регіонів, який містить назви відповідних країн та регіонів в алфавітному порядку, їхні тризначні цифрові коди, які використовує для статистичних цілей Статистичний відділ Секретаріату ООН, та їхні тризначні алфавітні коди, визначені Міжнародною Організацією зі Стандартизації (ISO). Але подивіться, як по-різному називають нашу сусідку Угорщину: Magyarország – самі угорці, Hungary – англомовні країни, Венгрія – московити, Hongrie – французи, Hungría – іспанці, а її тризначний алфавітний код (HUN).
Або візьмімо другий приклад – Німеччина: Bundesrepublik Deutschland – так її називають самі німці, Germany – англомовні країни, Германія – московити, Allemagne – французи, Alemania – іспанці, а її тризначний алфавітний код (DEU). Відповідно, що нам заважає використовувати тризначний алфавітний код (RUS), але називати цю територію московією?».
Народна депутатка України Оксана САВЧУК, яка представляє інтереси Івано-Франківщини в найвищому законодавчому органі влади, переконана, що потрібно нарешті відновити історичну правду, тому цілком розділяє прагнення підписантів повернути рф її історичну назву: «Вважаю цей крок історично логічним і справедливим. Адже московське царство ще за часів Петра I цинічно присвоїло собі минувшину Русі-України. А тепер, нав’язуючи міфи про «один народ», рф прийшла нас нищити за окрему мову, історію, культуру.
Повернення до назви «московія» – це нагадування світу про те, що в нас загарбали. Нагадування, що ця війна – це саме окупація і геноцид України. Що ніхто не має права казати, що українців як нації не існувало до 20 століття. А ще це потужний сигнал для поневолених московією народів: можливо, зараз випав найкращий шанс почати свій рух за справжню незалежність?!».
Критиком ідеї перейменування росії на московію є політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир ФЕСЕНКО, на думку якого, це створення симулякрів і евфемізмів замість реальної боротьби з реальним ворогом. «Для боротьби з ворогом потрібна його чітка ідентифікація, – наголосив В. Фесенко. – Щоб усі і в середині країни, і за кордоном чітко розуміли, з ким ми воюємо. А ми воюємо з росією, а не з абстрактною московією з історичних архівів. Воюємо не з якимись московитами, а з жителями різних регіонів і республік, різних національностей, які ідентифікують себе з росією, навіть з російською імперією. І перемогти ми маємо росію, а не вигадану московію. І відповідальність за воєнні злочини і злочини проти людяності має нести саме російська держава, а не вигадана московія.
Термінологічні комбінації відволікають від реальної боротьби і тільки заплутують. Замість боротьби в сьогоденні ми відволікаємось на історичні дискусії. Для нас важлива перемога над конкретним ворогом з усім відомою назвою, а не перемога на словах в перейменуванні цього ворога. Це все одно, що підміняти реальний бій обміном образами».
Також В. Фесенко проти використання, як він сказав, різних евфемізмів на кшталт «орки», «рашисти» і т. п. «Ми воюємо не з міфічними орками, а з реальними російськими фашистами. І це не казкові змагання в телевізорі, а кривава війна. Якщо ж ми починаємо уникати термінів «росія», «росіяни» як визначення наших ворогів, то цим починаємо заплутувати і себе, і наших партнерів, підмінюємо суть справи іншими назвами, і хоча б термінологічно знімаємо з «росії» і «росіян» відповідальність за все те зло, яке вони зробили нашій країні і нашому народові», – підсумував політолог.
